ТРУД — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
труд «праця»
псл. trudъ «тс.»;
споріднене з лит. triũsas «робота, клопоти», triũsti «клопотатися», лтс. traûds «крихкий», свн. drōӡ «важка ноша; досада; трудність», дісл. þraut «важке завдання; утруднення; важке випробування», гот. us-þriutan «обтяжувати», двн. (bi)driozan «пригнічувати; утруднювати», urdrioz «досада», нвн. verdrіessen «сердити, дражнити», Verdruβ «досада», лат. trūdo «примушую; штовхаю», ірл. trot (‹ *trudno-) «спір», алб. treth (‹ *treu̯dō) «обрізую»;
іє. *tr-eu-d-/troud- «м’яти, тиснути, давити», похідне від *ter-/tr- «терти»;
початковим значенням псл. trudъ, очевидно, було «важка ноша, тягар»;
р. труд «праця, труд; [важка, затяжна хвороба]», бр. [труд] «праця», трудзі́ць «трудити», [трудава́ць] «важко народжувати», [труда́ць] «мучитись», др. трудъ «робота; турбота; страждання; хвороба; горе, сум», п. trud «зусилля; турбота, неспокій; втома», ч. trud «важка праця; зусилля; напруга; утруднення», слц. trud «сум; важка праця», болг. труд «праця, труд», м. труд «тс., зусилля», схв. тру̑д «праця; зусилля», слн. trúd «тс.», стсл. троудъ «страждання, мука, зусилля; боротьба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затру́д
«труд, зусилля»
на́труд
«гній; пухлина»
натру́дні
«найгірше»
не́труд
«нероба»
нетру́жений
«непрацьовитий Ж; нетрудовий»
при́трут
«нарив на нозі між пальцями»
ростру́ди́ти
«роздавити, наїхавши»
струдже́ний
«втомлений»
труда́р
тру́джений
труди́ти
«втомлювати, турбувати, непокоїти; [муляти]»
труди́тися
трудівли́вий
трудівни́к
трудівни́цтво
«трудова повинність»
трудівни́цький
трудівни́чий
трудли́вий
«працьовитий»
трудна́ція
трудне́нький
тру́дни́й
«важкий; втомлений; тяжко хворий; [мертвий Нед]»
трудни́ти
«утруднювати»
трудні́вки
«труднощі, клопоти»
тру́дність
трудні́шати
трудні́ший
трудні́ще
«важче»
трудно́та
тру́днощі
труднува́тий
трудню́щий
трудови́й
трудови́к
«член політичної організації в Росії на початку ХХ в.»
трудови́тий
«працьовитий»
трудо́вник
«трудівник»
трудя́га
трудя́к
трудя́ка
«тс.»
трудя́чий
«працьовитий»
трудя́щий
тружда́тися
«працювати, трудитися; [старатися]»
тружде́нний
тру́жений
«трудящий, діловий»
тру́нний
«стомлений»
тру́нькі
«важко; годі»
утру́дли́вий
«важкий, втомливий Нед»
утру́днений
утру́дненість
утру́днення
утрудни́ти
утру́днювати
утрудня́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| treth «обрізую» (‹ *treu̯dō) | албанська |
| *treu̯dō | албанська |
| труд «праця» | білоруська |
| трудзі́ць «трудити» | білоруська |
| трудава́ць «важко народжувати» | білоруська |
| труда́ць «мучитись» | білоруська |
| труд «праця, труд» | болгарська |
| us-þriutan «обтяжувати» | готська |
| urdrioz «досада» | давньоверхньонімецька |
| (bi)driozan | давньоверхньонімецька |
| þraut «важке завдання; утруднення; важке випробування» | давньоісландська |
| трудъ «робота; турбота; страждання; хвороба; горе, сум» | давньоруська |
| *tr-eu-d-/troud- «м’яти, тиснути, давити» | індоєвропейська |
| *ter-/tr- «терти» | індоєвропейська |
| trot «спір» (‹ *trudno-) | ірландська |
| *trudno- | ірландська |
| trūdo «примушую; штовхаю» | латинська |
| traûds «крихкий» | латиська |
| triũsas «робота, клопоти» | литовська |
| triũsti «клопотатися» | литовська |
| труд «тс., зусилля» | македонська |
| verdrіessen «сердити, дражнити» | нововерхньонімецька |
| Verdruβ «досада» | нововерхньонімецька |
| trud «зусилля; турбота, неспокій; втома» | польська |
| trudъ «тс.» | праслов’янська |
| trudъ | праслов’янська |
| труд «праця, труд; [важка, затяжна хвороба]» | російська |
| тру̑д «праця; зусилля» | сербохорватська |
| drōӡ «важка ноша; досада; трудність» | середньоверхньнімецька |
| trud «сум; важка праця» | словацька |
| trúd «тс.» | словенська |
| троудъ «страждання, мука, зусилля; боротьба» | старослов’янська |
| trud «важка праця; зусилля; напруга; утруднення» | чеська |
труд «золототисячник малий, золототисячник зонтичний, Centaurium umbellatum Gilib. (Centaurium erythraea Raf., Centaurium minus Moench, Erythraea centaurium Pers., Gentiana centaurium L.)» (бот.)
пов’язане з тру́дни́й «тяжко хворий», р. труд заст. «хвороба, біль», бр. [трудава́ць] «важко народжувати», др. трудъ «хвороба, страждання»;
назви зумовлені цілющими властивостями обох рослин, використовуваних при різних захворюваннях;
р. [тру́дница] «родовик лікарський»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трудниця
«родовик лікарський, Senguisorba officinalis L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трудава́ць «важко народжувати» | білоруська |
| трудъ «хвороба, страждання» | давньоруська |
| труд | російська |
| тру́дница «родовик лікарський» | російська |
| тру́дни́й «тяжко хворий» | українська |
труд «трутень»
псл. [*trǫdъ], паралельне до *trǫtъ «тс.»;
бр. [трудні́] (мн.) «трутні», п. ст. trąd, слц. trúd «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трудні́ «трутні» (мн.) | білоруська |
| trąd (ст.) | польська |
| *trǫdъ | праслов’янська |
| *trǫtъ «тс.» | праслов’янська |
| trúd «тс.» | словацька |
трудова́тіти «розбухати, ставати більшим в об’ємі»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. trędowacieć «діставати шкірну хворобу», trąd «червоний висип на обличчі; струп; тяжка шкірна хвороба (лепра, парша)», trądzik «висип на обличчі», як і р. [водный труд] (мед.) «водянка», бр. [труд, трут] «висип», др. трудъ «хвороба», ч. trud «вугор, прищ», схв. тру̑т «нарив на пальці ру-ки», слн. [trôt] «кольки», стсл. трѫдъ «важкий понос», походять від псл. trǫdъ «порох; гниль; назви різних хвороб», до якого зводиться й укр. р. трут, пов’язане з псл. trudъ «праця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натрудова́тіти
«стати шолудивим; стати на обличчі брезклим і мідно-червоного кольору»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| труд «висип» | білоруська |
| трут | білоруська |
| трудъ «хвороба» | давньоруська |
| trędowacieć «діставати шкірну хворобу» | польська |
| trąd «червоний висип на обличчі; струп; тяжка шкірна хвороба (лепра, парша)» | польська |
| trądzik «висип на обличчі» | польська |
| trǫdъ «порох; гниль; назви різних хвороб» | праслов’янська |
| trudъ «праця» | праслов’янська |
| водный труд «водянка» (мед.) | російська |
| трут | російська |
| тру̑т «нарив на пальці ру-ки» | сербохорватська |
| trôt «кольки» | словенська |
| трѫдъ «важкий понос» | старослов’янська |
| трут | українська |
| trud «вугор, прищ» | чеська |
трут «ґніт або висушений гриб-трутовик, який займається від іскри і використовується для викрешування вогню; [падаюча зірка Г; зоряний пил Нед; (бот.) трутовик, Polyporus Mich. Mak; губка несправжня, Fomes igniarius (L.) Gib. (Plyporus igniarius L.) Mak, Нед]»
псл. trǫdъ, очевидно, «гниль»;
зіставляється з лит. trandès (trandė˜) «личинка молі; деревний черв’як», trendėˊti «бути побитим міллю або поточеним черв’яками», trenėˊti «псуватися», лтс. trenêt «псуватися, гнити», дінд. tṛṇátti «розколює, відкриває, продірявлює», гр. τερηδών «деревний черв’як»;
припускається можливість зв’язку з труд «робота», др. трудъ «хвороба», стсл. трѫдъ «тс.», п. trąd «проказа, парша, струп», схв. тру́т «нарив на пальці руки», слн. [trọ̑d] «кольки» (Bulat AfSlPh 37, 470), які зіставляються, в свою чергу, з гол. stront «кал» (Uhlenbeck 115);
р. трут, др. трудъ «деревна губка», ч. troud «трут», [trúd] «порохня», [trúdnět’] «трухлявіти», ст. trúdný «спалений», слц. trúd «трут», болг. трът, схв. тру̑д, слн. [trôd] «тс.», стсл. трѫдь «деревна губка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́трут
«зоряний пил; астероїд»
тру́тник
«´ніт; гриб-трутовик»
трутняк
«трутовик»
трутови́к
«гриб, що паразитує на деревах»
тру́тові
«гриби, Polyporaceae»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трът | болгарська |
| stront «кал» | голландська |
| τερηδών «деревний черв’як» | грецька |
| tṛṇátti «розколює, відкриває, продірявлює» | давньоіндійська |
| трудъ «хвороба» | давньоруська |
| трудъ «деревна губка» | давньоруська |
| trenêt «псуватися, гнити» | латиська |
| trandès «личинка молі; деревний черв’як» (trandė˜) | литовська |
| trendėˊti «бути побитим міллю або поточеним черв’яками» | литовська |
| trenėˊti «псуватися» | литовська |
| trandė˜ | литовська |
| trąd «проказа, парша, струп» | польська |
| trǫdъ | праслов’янська |
| трут | російська |
| тру́т «нарив на пальці руки» | сербохорватська |
| тру̑д | сербохорватська |
| trúd «трут» | словацька |
| trọ̑d «кольки» | словенська |
| trôd «тс.» | словенська |
| трѫдъ «тс.» | старослов’янська |
| трѫдь «деревна губка» | старослов’янська |
| труд «робота» | українська |
| troud «трут» | чеська |
| trúd «порохня» | чеська |
| trúdnět' «трухлявіти» | чеська |
| trúdný «спалений» (ст.) | чеська |
тряд «хвороба, нездужання»
не зовсім ясне;
очевидно, запозичення з польської мови;
п. trąd «червоність обличчя; парша; лепра» пов’язане з п. trud, спорідненим з укр. труд;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trąd «червоність обличчя; парша; лепра» | польська |
| trud | польська |
| труд | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України