ТРИЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ

три́чі «три рази»

очевидно, псл. *trejьtji, що утворилося поєднанням основи числівника tri- (*tre-) з іменною формою *jьtjь «хід» від дієслова jьti «йти» (Німчук Пр. XIII діал. н. 122–123; ЭССЯ 5, 193), подібно до того, як -šьdy у семантично тотожних dъvašьdy «двічі», trišьdy «тричі» пов’язується з дієприкметником šьdъ (від xoditi «ходити»);
р. [тро́ичи, три́дчи], бр. тро́йчы, [трэ́йчы];
Фонетичні та словотвірні варіанти

тре́йки
тре́йчи
тре́чи «тс.»
три́чи
утри́чі
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́йчы білоруська
трэ́йчы білоруська
*trejьtji праслов’янська
*jьtjь «хід» (*tre-) праслов’янська
jьti «йти» праслов’янська
dъvašьdy «двічі» праслов’янська
trišьdy «тричі» праслов’янська
tri- праслов’янська
*tre- праслов’янська
-šьdy праслов’янська
šьdъ праслов’янська
xoditi праслов’янська
тро́ичи російська
три́дчи російська

осми́чи «вісім разів»

похідне утворення від *осм(ь), давньої звукової форми числівника ві́сім, за зразком прислівників двічі, тричі;
пор. [осма́чка] «восьма частина» Пі;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*осм(ь) ?
ві́сім ?
двічі ?
тричі ?
осма́чка «восьма частина» ?

яци «тільки»

українську форму запозичено з польської;
польська разом з її слов’янськими відповідниками зводиться до псл. *atje(i)/akt’e(i), перша частина якого пов’язана зі сполучником а, укр. а, решта слова становить собою суфіксальну частину, відбиту в укр. дві́чі, три́чі (Łoś Gr. р. II 57; Trypućko Słowiańske przysłоwki licz. typu stcsł. dvašdi, trišti 1947);
менш вірогідні інші пояснення слова: як складеного з *ōt (‹ псл. *a) і псл. čе (дінд. са, гр. τε, лат. que «i») (Мейе ОЯ 78; Фасмер І 99), як поєднання *at jed (*at a, *jed зн. в. одн. с. р. від *jo, укр. йо(го)) (Bern. I 34);
др. aци, aче, ачи «якщо; хоча», п. (ст., діал.) jacy «тільки, як, ніж, коли, раніш, але, хіба, ніби, якось», схв. (ст.) aće «якщо», цсл. аштє «якщо», стсл. аштє, (рідк.) аштє, ашти «якщо; чи»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
τε грецька
са давньоіндійська
aци давньоруська
aче давньоруська
ачи «якщо; хоча» давньоруська
que латинська
jacy «тільки, як, ніж, коли, раніш, але, хіба, ніби, якось» (ст., діал.) польська
*atje(i)/akt'e(i) праслов’янська
*ōt (‹ псл. *a) праслов’янська
čе (дінд. са, гр. τε, лат. que «i»)(Мейе ОЯ 78; Фасмер І 99) праслов’янська
*at jed (*at a, *jed зн. в. одн. с. р. від *jo, укр. йо(го))(Bern. I 34) праслов’янська
aće «якщо» (ст.) сербохорватська
аштє (рідк.) старослов’янська
ашти «якщо; чи» старослов’янська
аштє старослов’янська
дві́чі українська
три́чі українська
аштє «якщо» церковнослов’янська

чтири́чи «чотири рази»

утворене від [чти́ри] «чотири» за допомогою суфікса -чи (літ. -чі) за аналогією до дві́чі «два рази», три́чі «три рази»;
форма [чти́ри] замість чоти́ри є, можливо, результатом впливу західнослов’янських мов, пор. укр. (зах.) [чти́ри], п. cztery, ст. cztyry, ч. čtyři, розм. čtyry, štyry, слц. štyria, štyri;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cztery польська
štyria словацька
čtyři чеська
чти́ри «чотири» ?
-чи «два рази» (літ. -чі) ?
три́чі «три рази» ?
чти́ри ?
cztyry ?
čtyry ?
štyry ?
štyri ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України