ТРАХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гря́хнути «прозвучати, пролунати»
результат контамінації форм гря́кнути, гру́хнути, тра́хнути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гряхоті́ти
«грюкотіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гря́кнути | ? |
| гру́хнути | ? |
| тра́хнути | ? |
трах (вигук, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо)
звуконаслідувальне утворення;
р. трах, тра́хать, бр. тра́хаць «стріляти», тра́хнуць «стукнути; упасти», схв. trа̏k (вигук для передачі звуку пострілу);
Фонетичні та словотвірні варіанти
трах-тара́х
«тс.»
трах-тра́х
тра́хати
«ступати»
тра́хкати
трахкоті́ти
трахкотли́вий
тра́хнути
тра́хнутися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́хаць «стріляти» | білоруська |
| тра́хнуць «стукнути; упасти» | білоруська |
| трах | російська |
| тра́хать | російська |
| trа̏k (вигук для передачі звуку пострілу) | сербохорватська |
тря́хнути «підсихати, тужавіти»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обтреха́ти
«обсихати»
обтряха́ти
«тс.»
підтряха́ти
«підсихати»
притряха́ти
протряха́ти
протря́хлий
тра́хнути
«тс.»
тра́хти
«тс.»
тря́хти
«просихати, осідати (про грязюку), густіти»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України