ТРАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
трант «ганчір’я, лахміття» (мн. [тра́нти])
не зовсім ясне;
можливо, результат фонетичної видозміни форми [дрант] «тс.», похідної від дра́ти;
може бути також похідним утворенням від те́рти ([*трати], пор. р. [трать] «терти»);
бр. тра́нты, [тра́нды] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́нты | білоруська |
| тра́нды «тс.» | білоруська |
| дрант «тс.» | українська |
| дра́ти | українська |
| те́рти ([*трати], пор. р. [трать] «терти»). | українська |
| *трати | українська |
| трать | українська |
тра́тити
псл. tratiti;
споріднене з лит. trótinti, trótinu «дражнити; знущатися», [trúotas] «точильний камінь», лтс. truõts «точило», гот. us-þrōþjan «розучувати», двн. drāt (нвн. Draht) «дріт, нитка», дісл. þraðr (ісл. þráður) «тс.»;
припускається можливість походження псл. trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) від іє. *ter- (*tr-), того самого, що і в псл. traviti «травити» або *terti «терти»;
недостатньо обґрунтоване пояснення псл. tratiti як результату контамінації traviti і ratiti (Machek ESJČ 649);
р. тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]», бр. тра́ціць, п. tracić, ч. tratiti «губити», слц. tratit’ «тс.», схв. тра̏тити «витрачати, втрачати», слн. trátiti, стсл. тратити, траѱѫ «знищувати, губити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́трата
ви́трати
витра́тний
втра́та
втра́тний
затра́та
затра́тний
переви́трата
потра́та
«утрата»
розтра́та
розтра́тливий
розтра́тник
стра́та
страте́нець
«засуджений до смертної кари; [борець Нед]»
(заст.)
стра́тити
«втратити, згубити; позбавити життя; [втратити право на продовження гри Ме]»
стра́тище
«місце, де карають смертною карою»
стра́тка
«помилка у грі, втрата права на продовження гри»
стра́тниця
«тс.»
стра́ток
«смертна кара»
страч
«аборт»
страча́
«достроково народжена дитина»
стра́ча
«страта»
стра́че
«тс.»
страччу́к
«достроково народжена дитина; покинута дитина; чорт, який губить людей»
тра́та
тра́титися
«робити витрати; губитися, зникати; [жартувати, робити витівки] О»
трача́ти
«тратити»
утра́та
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́ціць | білоруська |
| us-þrōþjan «розучувати» | готська |
| drāt «дріт, нитка» (нвн. Draht) | давньоверхньонімецька |
| þraðr «тс.» (ісл. þráður) | давньоісландська |
| *ter- (*tr-) | індоєвропейська |
| *tr- | індоєвропейська |
| þráður | ісландська |
| truõts «точило» | латиська |
| trótinti | литовська |
| trótinu «дражнити; знущатися» | литовська |
| trúotas «точильний камінь» | литовська |
| Draht | нововерхньонімецька |
| tracić | польська |
| tratiti | праслов’янська |
| trata (із суфіксом -t-, як у *vьr̥sta ‹ *vьr̥t-t-a) | праслов’янська |
| traviti «травити» | праслов’янська |
| *terti «терти» | праслов’янська |
| *v<SUP>ь</SUP>r̥sta | праслов’янська |
| *v<SUP>ь</SUP>r̥t-t-a | праслов’янська |
| tratiti | праслов’янська |
| traviti | праслов’янська |
| ratiti | праслов’янська |
| тра́тить «витрачати, споживати, проживати; [годувати; псувати]» | російська |
| тра̏тити «витрачати, втрачати» | сербохорватська |
| tratit' «тс.» | словацька |
| trátiti | словенська |
| тратити | старослов’янська |
| траѱѫ «знищувати, губити» | старослов’янська |
| tratiti «губити» | чеська |
по́трать «тінь, привид»
очевидно, пов’язане з тра́тити;
первісне значення і дальший його розвиток могли бути такі самі, як у потерча́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́тити | українська |
| потерча́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України