ТРАПИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тра́пити «потрапити; спіткати; влучити»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») споріднене з снн. drepen, дангл. drepan, дісл. drepa «тс.»;
р. [тра́пить] «потрапити; трапитись», тра́фить «влучити; догодити», бр. тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]», п. trafić «влучити», trеfić, ч. trefiti, слц. trafit’, схв. тре̏фити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на-трапку́
«де трапиться»
при́трапка
«випадок»
притрапу́нок
притрафу́нок
«тс.»
трап
«випадок; спосіб»
тра́па
трапити
(XVII ст.)
тра́питися
тра́пкий
«кмітливий»
трапля
трапля́ти
трапля́тися
трапо́к
«тс.»
трапу́нок
«випадок»
траф
«тс.; випадкова зустріч; (виг.) влучено»
траф'ятися
«траплятися»
трафити
(1579)
тра́фити
«попасти, влучити, потрапити»
тра́фитися
трафля́ти
трафля́тися
трафу́нок
«випадок; нещасливий випадок»
тра́хвити
«влучити»
тра́хвитися
«трапитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]» | білоруська |
| drepan | давньоанглійська |
| trëffаn | давньоверхньонімецька |
| drepa «тс.» | давньоісландська |
| treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») | нововерхньонімецька |
| trafić «влучити» | польська |
| trеfić «влучити» | польська |
| тра́пить «потрапити; трапитись» | російська |
| тра́фить «влучити; догодити» | російська |
| тре̏фити «тс.» | сербохорватська |
| trëffen | середньоверхньнімецька |
| drepen | середньонижньонімецька |
| trafit' | словацька |
| trefiti | чеська |
тра́пити «переслідувати, пригнічувати, мучити, дошкулювати»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. trapić «мучити, докучати, непокоїти, переслідувати», ст. tropić «мучити», як і ч. trápiti «мучити, терзати», вл. trapić «мучити, утискувати, лякати», болг. тра́пен «який не прийшов до тями (після переляку та ін.)», истръ́пна (истръ́пвам) «ціпенію», слн. tràp «дурень», trápiti «мучити», стсл. трапити, зводиться до псл. *torpiti «мучити, утискувати», пов’язаного чергуванням голосних з *tьr̥pěti «терпіти»;
зіставляється також (Schuster-Šewc 1575) з лит. [strópti] «сохнути, тверднути», дісл. starf «важка праця, труд» або (Варбот 31) з ч. tropiti «збуджувати (суперечку, сварки і под.)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трапениця
«замучена жінка»
тра́пи́тися
«мучитися, журитися О; лаятися, сваритися»
траплі́ння
«сум, печаль, клопоти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́пен «який не прийшов до тями (після переляку та ін.)» | болгарська |
| истръ́пна «ціпенію» (истръ́пвам) | болгарська |
| истръ́пвам | болгарська |
| trapić «мучити, утискувати, лякати» | верхньолужицька |
| starf «важка праця, труд» | давньоісландська |
| strópti «сохнути, тверднути» | литовська |
| trapić «мучити, докучати, непокоїти, переслідувати» | польська |
| tropić «мучити» (ст.) | польська |
| *torpiti «мучити, утискувати» | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» | праслов’янська |
| tràp «дурень» | словенська |
| trápiti «мучити» | словенська |
| трапити | старослов’янська |
| trápiti «мучити, терзати» | чеська |
| tropiti «збуджувати (суперечку, сварки і под.)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України