ТОЛЕРАНТНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
толера́нтний «терпимий до чужих думок і вірувань»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. англ. tolerant, фр. tolérant походять від лат. tolerans, -ntis «терплячий», дієприкм. від дієслова tolerāre «витримувати, зносити, терпіти», пов’язаного з tollo, tollere «піднімати, здіймати, прибирати»;
р. толера́нтный, бр. талера́нтны, п. tolerancjа «терпимість», ч. tolerantní, слц. tolerantný, вл. нл. tolerantny, болг. м. толера́нтен, схв. толера̀нтан, слн. toleránten;
Фонетичні та словотвірні варіанти
толерува́ти
«виявляти терпимість»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tolerant | англійська |
| талера́нтны | білоруська |
| толера́нтен | болгарська |
| tolerantny | верхньолужицька |
| tolerans | латинська |
| tolerāre «витримувати, зносити, терпіти» | латинська |
| tollere «піднімати, здіймати, прибирати» | латинська |
| tollo | латинська |
| толера́нтен | македонська |
| tolerantny | нижньолужицька |
| tolerant | німецька |
| tolerancjа «терпимість» | польська |
| толера́нтный | російська |
| толера̀нтан | сербохорватська |
| tolerantný | словацька |
| toleránten | словенська |
| tolérant | французька |
| tolerantní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України