ТЕРНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
те́ре́н «Prunus spinоsa L.» (бот.)
іє. *(s)ter- «колюча стеблина, колючка»;
псл. *tьrnъ «колючка», споріднене з дінд. tṛ́ṇam «травинка, стеблинка», гр. τέρναξ «стебло кактуса», гот. þaúrnus «колючка», двн. thorn, dorn, нвн. Dorn, дангл. þorn, днн. англ. thorn «тс.», ірл. trāinīn «травинка, билинка»;
р. тёрн «терен», тёрен, бр. цёрн «тс.», др. търнъ «терен; колючка», п. cierń «колючка», ciernie «терня, терни», tarń «тс.», ч. trn «колючка», trní «терня, терни», слц. tŕň «колючка», tŕnie «терня, терни», вл. ćerń «колючка», нл. śerń «тс.», болг. трън «колючка; терен», м. трн, схв. тр̑н «тс.», слн. tŕn «колючка», стсл. трънъ «колючка; терновий кущ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дере́н
«терен»
дерні́вка
«тернівка»
обтерни́ти
«обгородити терном»
тер
«терен»
терени́на
«ягода терну»
тере́нний
«терновий»
тереня́к
«тернівка»
те́рінь
«терен»
терн
те́рнавка
«тернослива, Prunus insititia L.»
терне́нький
«зроблений з терну»
те́рненько
«терен»
терни́
терни́к
терни́на
«терен; одна ягідка терну; [дереза Мо, Ме]»
терни́стий
терни́ти
«обсаджувати, обгороджувати терном»
терни́ця
«деревце терну»
терні́вка
тернки́
«ягоди терну»
те́рно́
«ягода терну Г; терен ВеБ»
терно́вий
тернови́к
«лящ, який нереститься під час цвітіння терну»
тернови́на
«кущ терну»
терновник
«терен»
терно́к
«тс.»
терно́ха
«слива садова, Prunus domestica L.»
тернува́тий
«зарослий кущами терну»
тернь
«терен»
те́рня
тернявка
«тс.»
терня́к
«терновий кущ»
терня́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thorn «тс.» | англійська |
| цёрн «тс.» | білоруська |
| трън «колючка; терен» | болгарська |
| ćerń «колючка» | верхньолужицька |
| þaúrnus «колючка» | готська |
| τέρναξ «стебло кактуса» | грецька |
| þorn | давньоанглійська |
| thorn | давньоверхньонімецька |
| dorn | давньоверхньонімецька |
| tṛ́ṇam «травинка, стеблинка» | давньоіндійська |
| thorn «тс.» | давньонижньонімецька |
| търнъ «терен; колючка» | давньоруська |
| *(s)ter- «колюча стеблина, колючка» | індоєвропейська |
| trāinīn «травинка, билинка» | ірландська |
| трн | македонська |
| śerń «тс.» | нижньолужицька |
| Dorn | нововерхньонімецька |
| cierń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| ciernie «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| tarń «колючка»«терня, терни»«тс.» | польська |
| *t<SUP>ь</SUP>rnъ «колючка» | праслов’янська |
| тёрн «терен» | російська |
| тёрен | російська |
| тр̑н «тс.» | сербохорватська |
| tŕň «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕnie «колючка»«терня, терни» | словацька |
| tŕn «колючка» | словенська |
| трънъ «колючка; терновий кущ» | старослов’янська |
| trn «колючка»«терня, терни» | чеська |
| trní «колючка»«терня, терни» | чеська |
те́ре́н «місцевість, територія»
запозичення з французької мови;
фр. terrain «місцевість; ґрунт, земля» походить від лат. terrēnum «земля, територія, ділянка», похідного від terra «земля»;
п. teren «тс.; поприще», ч. слц. terén «поверхня, місцевість», болг. тере́н «місцевість; ділянка; ґрунт, земля», м. терен, схв. тѐре̄н, слн. terén «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тере́н «місцевість; ділянка; ґрунт, земля» | болгарська |
| terrēnum «земля, територія, ділянка» | латинська |
| terra «земля» | латинська |
| терен | македонська |
| teren «тс.; поприще» | польська |
| тѐре̄н | сербохорватська |
| terén «поверхня, місцевість» | словацька |
| terén «тс.» | словенська |
| terrain «місцевість; ґрунт, земля» | французька |
| terén «поверхня, місцевість» | чеська |
те́ре́н «тарган чорний, Blatta orientalis L.» (ент.)
могла відіграти роль і фонетична близькість назв тере́н і тарга́н;
очевидно, результат перенесення на комаху назви ягоди те́ре́н (бот.) за ознакою чорного забарвлення;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарга́н | українська |
| те́ре́н (бот.) | українська |
те́рно́ «шерстяна тканина, переважно чорного кольору, схожа на кашемір»
запозичення з французької мови;
фр. ternaux «сорт кашеміру» походить від імені відомого французького мануфактуриста Г.-Л. Терно (G.-L. Ternaux, 1765–1833), на фабриці якого вироблялася ця тканина;
р. терно́ «тонка тканина з козиного пуху і шерсті»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терно́вий
«зроблений, пошитий з терно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терно́ «тонка тканина з козиного пуху і шерсті» | російська |
| ternaux «сорт кашеміру» | французька |
до́рник «пробій (стрижень для пробивання дірок)»
н. Dorn «колючка; пробій», двн. dorn «колючка, терен», споріднене з дангл. дфриз. англ. thorn «терен (кущ)», гот. þaúrnus «колючка», зіставляється з стсл. трънъ, що відповідає укр. те́рен;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. дорн, п. dornik, dorn, болг. [до́рник, до́рен, до́рна] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| thorn «терен (кущ)» | англійська |
| до́рник | болгарська |
| þaúrnus «колючка» | готська |
| thorn «терен (кущ)» | давньоанглійська |
| dorn «колючка, терен» | давньоверхньонімецька |
| thorn «терен (кущ)» | давньофризька |
| Dorn «колючка; пробій» | німецька |
| dornik | польська |
| dorn | польська |
| дорн | російська |
| трънъ | старослов’янська |
| те́рен | українська |
| до́рен | українська |
| до́рна «тс.» | українська |
те́ре́м
помилковим є зіставлення (Ramstedt 393; Львов Лексика ПВЛ 116–117) з кипч. tärmä «жіноча кімната», монг. terme, калм. termǝ «стіна»;
існує також припущення про спорідненість псл. *termъ з гр. τέρεμνον (Brückner 580; Kretschmer Glotta 24, 9–10; Ильинский Сб. Сумцову 371–372; ИОРЯС 23/1, 141–142; Frick BB 1, 171; Hofmаnn 359);
гр. τέρεμνον «хата, дім» виникло з τέραμνον «тс.», спорідненого з лат. trabs «колода, брус», дкімр. treb «житло», гот. þaúrp «маєток», двн. dorf «село», днн. thorp «тс.», лит. trobà «хата, дім»;
очевидно, запозичення з грецької мови;
р. те́рем «терем», бр. це́рам «тс.», др. тєрємъ «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол», п. terem «терем», ст. trzem «сіни», слц. terem «терем», болг. трем «тс.», м. трем «сіни; крита галерея», схв. трȇм «тс.», слн. [trẹ̑m] «навіс», стсл. трѣмъ «високий будинок, палац»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
теремо́вий
«будівельний?»
теремо́к
тере́н
«терем»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| це́рам «тс.» | білоруська |
| трем «тс.» | болгарська |
| þaúrp «маєток» | готська |
| τέρεμνον | грецька |
| τέρεμνον «хата, дім» | грецька |
| τέραμνον «тс.» | грецька |
| dorf «село» | давньоверхньонімецька |
| treb «житло» | давньокімрська |
| thorp «тс.» | давньонижньонімецька |
| тєрємъ «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол» | давньоруська |
| termǝ «стіна» | калмицька |
| tärmä «жіноча кімната» | кипчацька |
| trabs «колода, брус» | латинська |
| trobà «хата, дім» | литовська |
| трем «сіни; крита галерея» | македонська |
| terme | монгольська |
| terem «терем» | польська |
| trzem «сіни» (ст.) | польська |
| *termъ | праслов’янська |
| те́рем «терем» | російська |
| трȇм «тс.» | сербохорватська |
| terem «терем» | словацька |
| trẹ̑m «навіс» | словенська |
| трѣмъ «високий будинок, палац» | старослов’янська |
те́рем «зарість»
очевидно, результат видозміни слова те́рен, терни́;
п. terem «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| terem «тс.» | польська |
| те́рен | українська |
| терни́ | українська |
те́рес «жостір проносний, Rhamnus cathartica L.» (бот.)
очевидно, результат контамінації назв [жерест] «тс.» і те́рен (обидві рослини колючі і часто ростуть поруч);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жерест «тс.» | українська |
| те́рен (обидві рослини колючі і часто ростуть поруч) | українська |
терне́ць «рогата горбатка, Centrotus Fabr.» (ент.)
похідне утворення від терн;
назва зумовлена тим, що ця комаха має гострий задній відросток (Горностаев 75);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терн | українська |
терні́вка «сорокопуд жулан, Lanius collurio L.» (орн.)
назва зумовлена тим, що сорокопуд жулан гніздиться в колючих густих кущах, переважно тернових (Птицы СССР 424–425);
похідне утворення від терн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терняк
«сірий сорокопуд, Lanius excubitоr L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терн | українська |
терно́сли́в «Prunus domestica L.» (бот.)
складне слово, утворене з основ слів терн і сли́ва (тернослив є природним гібридом терну і сливи);
р. терносли́в, терносли́ва, бр. цернаслі́ва, п. tarnośliwa, ч. слц. trnoslivka, болг. тръносли́вка, схв. трно̀шљива, слн. [trnóselj] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
терно́сли́ва
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цернаслі́ва | білоруська |
| тръносли́вка | болгарська |
| tarnośliwa | польська |
| терносли́в | російська |
| терносли́ва | російська |
| трно̀шљива | сербохорватська |
| trnoslivka | словацька |
| trnóselj «тс.» | словенська |
| терн (тернослив є природним гібридом терну і сливи) | українська |
| сли́ва (тернослив є природним гібридом терну і сливи) | українська |
| trnoslivka | чеська |
терноструч «акація, Acacia L.» (бот.)
назва зумовлена наявністю в акації колючок і стручків;
складне слово, утворене з основ слів терн і стручо́к;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терн | українська |
| стручо́к | українська |
тернува́ти «триножити Г; шмагати терном; турбувати Куз»
очевидно, похідне від терн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тернава́ти
«тс.»
тернова́ть
«турбувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| терн | українська |
цере́й «снігова крупа»
не зовсім ясне;
можливо, результат фонетико-семантичної видозміни слів [се́ре́н (се́рень)] «іній, ожеледь», [терен] «крига»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́ре́н «іній, ожеледь» (се́рень)] | ? |
| терен «крига» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України