ТЕРЕЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
терези́
тур. terazi «терези» (ст. terezi), аз. тǝрǝзи, кирг. тараза, узб. тарози, кипч. tarazu, кар. таразу, телеут. тäрäзі походять від перс. tärāzu «тс.»;
запозичення з тюркських мов;
р. [те́рези] «терези», [те́резы, тереза́], болг. терези́я, м. терезиjа, схв. terázije «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Терези́
(астрономічне)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тǝрǝзи | азербайджанська |
терези́я | болгарська |
таразу | караїмська |
tarazu | кипчацька |
тараза | киргизька |
терезиjа | македонська |
tärāzu «тс.» | перська |
те́рези «терези» | російська |
те́резы | російська |
тереза́ | російська |
terázije «тс.» | сербохорватська |
тäрäзі | телеутський |
terazi «терези» (ст. terezi) | турецька |
terezi (ст.) | турецька |
тарози | узбецька |
Тере́за (жіноче ім’я)
виводиться також (Klein 1603) від лат. Thērasia (‹гр. Θηρασίᾱ), назви двох острівців (біля островів Сицилія і Крит);
здебільшого пов’язується з гр. τήρησις «охорона, захист» або з ϑήραω «полюю» (Вл. імена 163; Петровский 207; Спр. личн. имен 525);
лат. Thēresia загальноприйнятої етимології не має;
запозичення з латинської мови;
р. Тере́за, Тере́зия, бр. Тэрэ́за, п. Teresa, ч. Terezie, Tereza, слц. Terézia, Tereza, вл. Tereza, болг. Тере́за, м. Тереза, Терезиjа, схв. Тере́за, Тѐре̄зиjа, слн. Teréza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Те́ня
Те́ра
Тере́зія
Тере́ня
Тере́ся
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Тэрэ́за | білоруська |
Тере́за | болгарська |
Tereza | верхньолужицька |
Θηρασίᾱ | грецька |
τήρησις «охорона, захист» | грецька |
ϑήραω «полюю» | грецька |
Thērasia (‹гр. Θηρασίᾱ) | латинська |
Thēresia | латинська |
Тереза | македонська |
Терезиjа | македонська |
Teresa | польська |
Тере́за | російська |
Тере́зия | російська |
Тере́за | сербохорватська |
Тѐре̄зиjа | сербохорватська |
Terézia | словацька |
Tereza | словацька |
Teréza | словенська |
Terezie | чеська |
Tereza | чеська |
та́рез «через»
неясний результат видозміни форми че́рез (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
те́рез
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
че́рез | українська |
че́рез «на позначення руху перетинання чогось, когось» (прийм.)
іє. *(s)ker-t- «різати»;
споріднене з прус. kērscha(n), kirscha(n) «через, пере-», лит. sker̃sas «поперечний», лтс. šķḕrss «упоперек», можливо, також з гр. ἐπιϰάρσιος «тс.», ἐγϰάρσιος «тс.; косий, похилий», далі з лит. kir̃sti «рубати», цсл. чрhсти «різати»;
псл. *čerzъ ‹ *čersъ (‹ *kerts-), кінцеве -z з’явилося під впливом прийменників vъz, *jьz;
р. че́рез, (поет.) чрез, бр. це́раз, др. черезъ, чересъ, черосъ, п. [(каш.) ces], ч. слц. [cez], болг. чрез, схв. (заст.) чре̏з, слн. čéz, заст. č'rẹ̀z, стсл. чрѣсъ, чрѣзъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́рез
перез
поче́ре́з
те́рез
черезъ
ще́рез
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
це́раз | білоруська |
чрез | болгарська |
ἐπιϰάρσιος «тс.» | грецька |
черезъ | давньоруська |
*(s)ker-t- «різати» | індоєвропейська |
šķḕrss «упоперек» | латиська |
sker̃sas «поперечний» | литовська |
kir̃sti «рубати» | литовська |
ces (каш.) | польська |
*čerzъ ‹ *čersъ (‹ *kerts-) | праслов’янська |
kērscha(n) | прусська |
че́рез (поет.) | російська |
з (заст.) | сербохорватська |
cez | словацька |
čéz | словенська |
чрѣсъ | старослов’янська |
чересъ | українська |
черосъ | українська |
чрѣзъ | українська |
чрhсти «різати» | церковнослов’янська |
cez | чеська |
kirscha(n) «через, пере-» | ? |
ἐγϰάρσιος «тс.; косий, похилий» | ? |
-z | ? |
*jьz | ? |
č'rẹ̀z | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України