ТЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
те́ма
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Théma, англ. thema, theme, фр. thème походять від лат. thema «положення, тема», що відтворює гр. ϑέμα «тс.», пов’язане з τίϑημι «ставлю, кладу», спорідненим з дінд. dádhāti «кладе», ав. daδāiti «тс.», лит. dėˊti «класти», лтс. dēt, псл. děti «тс.»;
р. болг. м. схв. те́ма, бр. тэ́ма, п. temat, ч. слц. слн. téma, вл. tema;
Фонетичні та словотвірні варіанти
темати́зм
(муз.)
тема́тика
темати́чний
те́мник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| daδāiti «тс.» | авестійська |
| thema | англійська |
| theme | англійська |
| тэ́ма | білоруська |
| те́ма | болгарська |
| tema | верхньолужицька |
| ϑέμα «тс.» | грецька |
| τίϑημι «ставлю, кладу» | грецька |
| dádhāti «кладе» | давньоіндійська |
| thema «положення, тема» | латинська |
| dēt | латиська |
| dėˊti «класти» | литовська |
| те́ма | македонська |
| Théma | німецька |
| temat | польська |
| děti «тс.» | праслов’янська |
| те́ма | російська |
| те́ма | сербохорватська |
| téma | словацька |
| téma | словенська |
| thème | французька |
| téma | чеська |
тьма
псл. tьma;
споріднене з лит. témti «темнішати», лтс. timt «тс.», tima «темнота», дінд. támaḥ «морок», ав. tǝmah- «тс.», перс. täm «хвороба очей, більмо», ірл. temel «темнота», лат. tenebrae (мн.) «морок», temere «всліпу, без причини», temero «кидаю тінь», двн. dēmar «темнота, морок; сутінки», dinstar «похмурий», нвн. Dämmerung «сутінки; морок; світанок»;
р. тьма, бр. цьма, др. тьма, п. ćma, ч. слц. tma, вл. ćma, нл. śma, полаб. tåma, болг. тъма, тма, схв. та́ма, tmа̏, слн. temá, [tmà], стсл. тьма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затьми́ти
затьмі́ння
«затемнення»
зацьма́ти
«затемняти»
(з п.)
пітьма́
потьмяні́лий
тма
«тьма»
тма́стий
«темного кольору»
тми́ти
«затемнювати; робити темним»
тмя́ний
«затемнений, матовий; сумний, нудний»
тьма́ва
«сутінки»
тьма́вий
тьма́ний
«тьмяний; хворобливий, блідий»
тьма́нний
«тьмяний»
тьми́стий
«похмурий»
тьми́ти
тьми́тися
тьмі́ти
«ставати темним, похмурим, туманним»
тьмя́ний
«неяскравий; [сумний Нед; хворобливий, блідий]»
тьмяні́ти
тьмяні́шати
тьмянува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tǝmah- «тс.» | авестійська |
| цьма | білоруська |
| тъма | болгарська |
| тма | болгарська |
| ćma | верхньолужицька |
| dēmar «темнота, морок; сутінки» | давньоверхньонімецька |
| dinstar «похмурий» | давньоверхньонімецька |
| támaḥ «морок» | давньоіндійська |
| тьма | давньоруська |
| temel «темнота» | ірландська |
| tenebrae «морок» (мн.) | латинська |
| temere «всліпу, без причини» | латинська |
| temero «кидаю тінь» | латинська |
| timt «тс.» | латиська |
| tima «темнота» | латиська |
| témti «темнішати» | литовська |
| śma | нижньолужицька |
| Dämmerung «сутінки; морок; світанок» | нововерхньонімецька |
| täm «хвороба очей, більмо» | перська |
| tåma | полабська |
| ćma | польська |
| tьma | праслов’янська |
| тьма | російська |
| та́ма | сербохорватська |
| tmа̏ | сербохорватська |
| tma | словацька |
| temà | словенська |
| tmà | словенська |
| тьма | старослов’янська |
| tma | чеська |
тьма «у давньоруському рахунку -- десять тисяч; військо в десять тисяч чоловік; велика кількість, дуже багато» (іст.)
очевидно, калька тюрк. tuman «десять тисяч; туман, імла»;
р. тьма «незліченна кількість; десять тисяч», бр. цьма «тс.», др. тьма «десять тисяч», п. ст. ćma, ч. tma «тс.», слн. temà «велика кількість», стсл. тьма «десять тисяч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тьму́щий
«незліченний»«незліченна кількість»
(у сполученні тьма-тьму́ща )
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цьма «тс.» | білоруська |
| тьма «десять тисяч» | давньоруська |
| ćma (ст.) | польська |
| тьма «незліченна кількість; десять тисяч» | російська |
| temà «велика кількість» | словенська |
| тьма «десять тисяч» | старослов’янська |
| tuman «десять тисяч; туман, імла» | тюркські |
| tma «тс.» | чеська |
тьма «вогнівка, Pyralis» (ент.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. ćma «нічний метелик» споріднене з укр. тьма «темінь»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ćma «нічний метелик» | польська |
| тьма «темінь» | українська |
цімурець «бражник вічкастий, Smerinthus ocellatus L.; бражник липовий, Smerinthus tiliae L.; бражник тополевий, Amorpha populi L.» (ент.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з тьма (бр. цьма, п. ćma: цімурець › *цьмурець › *тьмурець), оскільки ці метелики особливо активні в сутінках і вночі;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тьма (бр. цьма, п. ćma: цімурець › *цьмурець › *тьмурець) | ? |
цьма «нічний метелик, Phalaena L.» (ент.)
запозичення з польської мови;
п. ćma «тс.» утворене лексико-семантичним способом від ćma «пітьма», якому відповідає укр. тьма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цьмор
цьмо́ха
цьмук
цьмух
цьму́ха
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ćma «тс.» | польська |
| тьма | українська |
| ćma «пітьма» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України