ТЕКЛО — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Слово	Мова
*стекло «тонкий і високий» (про дерево)	українська
стекли́сте «струнке (дерево)» (де́рево)]	українська
сте́клий	українська

текти́

псл. *tekti «текти», споріднене з лит. tekėˊti «текти, бігти», tėkmė˜ «течія, потік», ìš-taka «витік», лтс. tecēt «текти, бігти», дінд. tákti, tákati «поспішає», taktáḥ «який поспішає», ав. tačaiti «біжить, тече», taxti- «витікання», ірл. techim «тікаю, біжу», алб. ndjek «переслідую, жену», гот. þius «слуга», тох. B cake «річка»;

іє. *tek- «бігти»;

р. течь, бр. цячы́, др. тєчи, п. ciec, ч. téci, слц. tiect’, вл. ćec, нл. śac, полаб. tiče, болг. тека́, м. тече, схв. тѐћи, слн. têči, стсл. тешти;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́тік

витіка́ти

ві́дтік

затіка́ти

за́тіч «хвороба горла»

за́то́ка «бухта; [слизький схил, куди сповзають сани]»

за́токи «убік, на слизький схил»

затоко́во «затокоподібно»

зато́чина «річкова затока»

на́тік

не́теч «стояча вода»

нете́ча «стояча вода; [болото; негода Бі]»

нете́чина «тс.»

о́бтік «острів, невелика частина землі, тимчасово оточена водою»

обтіка́ти

обтічни́й

обті́чник (тех.)

оті́к «гній (з нариву)»

ото́ка «жир на свинячих кишках»

ото́чини «тс.»

па́тьо́к

переті́к

перетіка́ти

пере́тічок «струмок, потік»

перето́ка «протока»

переточка «протока, яка влітку висихає»

підте́клий

підтіка́ти

підтьо́к

поті́к

пото́чи́на «струмок; видолинок»

пото́чний

потьо́к

прито́к

прито́ка

проті́к

протіка́ти

проті́чний

проті́чок «струмочок»

прото́к «протік»

прото́ка

прото́чина

прото́чний

ро́зтич «роздріб»

ро́зтік «місце роздвоєння основного русла річки; [острів серед річки; канавка, стік для нечистот Нед]»

розтіка́тися

ро́зтіч «тс.»

ро́зті́чка «невелика поперечна долина»

розто́ка

розто́ком «униз нарізно»

розто́чина «тс.»

розточи́стий «віялоподібно розширений»

розто́чний «зайвий; багатий» (розто́шний)] Нед

розто́ччя «водорозділ»

сте́клий

стік

стіка́ти

стічни́й

сті́чно «спритно»

сток «витік, гирло річки; потік, течія»

сто́ко́ви́й «стічний СУМ, Куз; [східний Нед]»

стоко́вище «басейн річки»

текли́на «рідина»

текли́ця «зарослий ручай, дуже малий ручай»

те́княва «теча»

теку́чий

теку́чка «дрібні, повсякденні справи; [нафта, гас Шейк]»

теч «теча; рідина»

те́ча

те́чва «течія»

течея́ «потік»

течи́ «текти»

те́чиво «рідина»

течі́й «струмок»

течія́

течки́й

тє́чки «рукава коло коша в млині, якими іде мука»

тіч «теча Нед; відстань між цівками (у млині)»

у́ті́к «гній у нариві Нед; сукровиця»

уто́к «удар, наступ, атака»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
tačaiti «біжить, тече»	авестійська
taxti- «витікання»	авестійська
ndjek «переслідую, жену»	албанська
цячы́	білоруська
тека́	болгарська
ćec	верхньолужицька
þius «слуга»	готська
tákti	давньоіндійська
tákati «поспішає»	давньоіндійська
taktáḥ «який поспішає»	давньоіндійська
тєчи	давньоруська
*tek- «бігти»	індоєвропейська
techim «тікаю, біжу»	ірландська
tecēt «текти, бігти»	латиська
tekėˊti «текти, бігти»	литовська
tėkmė˜ «течія, потік»	литовська
ìš-taka «витік»	литовська
тече	македонська
śac	нижньолужицька
tiče	полабська
ciec	польська
*tekti «текти»	праслов’янська
течь	російська
тѐћи	сербохорватська
tiect'	словацька
têči	словенська
тешти	старослов’янська
téci	чеська
B cake «річка»	?

тік

пор. лит. tα̃kas «стежка», лтс. taka, taks «тс.», ав. taka- «біг», перс. tak «тс.»;

псл. tokъ «утоптане для молотьби місце», букв. «місце бігу коней, за допомогою яких молотять», пов’язане чергуванням голосних з *tekti «бігти, текти»;

р. бр. болг. ток, др. токъ, п. слц. діал. tok, стсл. токъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

наті́к «земляна долівка в хаті»

передті́ччя «місце перед током»

переті́чок «тік»

переті́ччя «місце в клуні, де молотять»

тако́вня «приміщення для молотьби»

тічо́к «утоптане або вирівняне місце Г; місце, де стоять вулики ЛЧерк; місце, де ввечері збирається молодь Нед»

токови́й

точо́к «місце, де стоять вулики»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
taka- «біг»	авестійська
ток	білоруська
ток	болгарська
токъ	давньоруська
taka	латиська
taks «тс.»	латиська
tα̃kas «стежка»	литовська
tak «тс.»	перська
tok	польська
tokъ «утоптане для молотьби місце»	праслов’янська
*tekti «бігти, текти»	праслов’янська
ток	російська
tok (діал.)	словацька
токъ	старослов’янська

тік «розтоплений жир»

пов’язане чергуванням голосних з текти́;

пор. р. [ток] «потік; рідина, що тече; усе, що ллється, біжить», др. токъ «течія, джерело», ч. tok «течія; потік; річка, струмок», слц. tok «течія», нл. tok «річка», болг. ток «течія», м. ток, тек, схв. то̏к «тс.», слн. tók «потік, течія», стсл. токъ «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ток «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ток «течія»	болгарська
токъ «течія, джерело»	давньоруська
ток	македонська
тек	македонська
tok «річка»	нижньолужицька
ток «потік; рідина, що тече; усе, що ллється, біжить»	російська
то̏к «тс.»	сербохорватська
tok «течія»	словацька
tók «потік, течія»	словенська
токъ «тс.»	старослов’янська
текти́	українська
tok «течія; потік; річка, струмок»	чеська

встеклинець «молочай, Euphorbia procera M. В.» (бот.)

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з текти́, з огляду на сік, подібний до молока, що витікає із стебла свіжозрізаної рослини;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
текти́	?

за́тік «достатні грошові засоби»

характер семантичного зв’язку неясний;

пов’язується з текти́ (ВеЗн 19);

Фонетичні та словотвірні варіанти

заті́чний «заможний»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
текти́	?

напла́вистий «запальний, гарячий»

не зовсім ясне;

очевидно, утворене від напла́вити, др. наплавити «напливти, розтектись» за тими самими мотивами, що й [всте́клий] «шалений», п. wściekły, ч. vzteklý «тс.» від текти́ – за ознакою розбурханих вод чи припливу крові до голови;

Фонетичні та словотвірні варіанти

наплави́стий «придуркуватий»

напли́ви́стий «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
наплавити «напливти, розтектись»	давньоруська
wściekły	польська
vzteklý «тс.»	чеська
напла́вити	?
всте́клий «шалений»	?
текти́	?

отокува́тися «стати стоянкою»

можливо, похідне утворення від тік, зближене в частині форм з основами [токма́] «рішення» або так;

не зовсім ясне;

Фонетичні та словотвірні варіанти

отакува́тися «зупинитися для відпочинку»

утакови́тися «влаштуватися, розміститися, заспокоїтися»

уто́кмити «розташувати, примістити, вмістити»

уто́кмитися «розташуватися, приміститися»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
тік	?
токма́ «рішення»	?
так	?

самоте́ка «безіменна річка; епітет річки Нед»

складне утворення з основ займенника сам і дієслова текти́;

первісно означало джерело води на поверхні землі, воду, що витікає з ґрунту сама, без необхідності копання криниці;

р. [самоте́к] «невелике джерело у яру»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

самото́ка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
самоте́к «невелике джерело у яру»	російська
сам	українська
текти́	українська

ізтока́тити «натопити, змусити стекти»«натопити» (про сало)(текст ілюстрації значення не підтверджує)

можливий, проте, зв’язок з тур. tok «ситий, насичений» або tokaç «довбенька, валик»;

можливо, пов’язане з текти́, поті́к;

не зовсім ясне;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
tok «ситий, насичений»	турецька
tokaç «довбенька, валик»	турецька
текти́	українська
поті́к	українська

потічник «вех широколистий, Sium latifolium L.» (бот.)

похідне утворення від поті́к, пов’язаного з текти́;

назва зумовлена тим, що ця рослина росте, як правило, біля води, над потоками, річками й струмками (Нейштадт 416–417);

р. [пото́чник], слц. potočník «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
пото́чник	російська
potočník «тс.»	словацька
поті́к	українська
текти́	українська

предте́ча «попередник»

запозичення зі старослов’янської мови;

стсл. прѣдътеча «предтеча» (букв. «той, що біжить попереду») пов’язане з дієсловом прѣдъте-шти «бігти попереду, передувати», утвореним за допомогою префікса прѣдъ- «перед-» від тешти «бігти; текти», якому відповідає укр. текти́;

стсл. прѣдътеча є калькою гр. πρόδρομος «предтеча; той, що біжить попереду», утвореного з προ- «перед-» і δρομάω «біжу»;

р. болг. предте́ча, др. прѣдътеча, предътеча, предотеча;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
предте́ча	болгарська
πρόδρομος «предтеча; той, що біжить попереду»	грецька
δρομάω «біжу»	грецька
прѣдътеча	давньоруська
предътеча	давньоруська
предотеча	давньоруська
предте́ча	російська
прѣдътеча «предтеча» (букв. «той, що біжить попереду»)	старослов’янська
прѣдътешти «бігти попереду, передувати»	старослов’янська
тешти «бігти; текти»	старослов’янська
прѣдътеча	старослов’янська
текти́	українська

тека́ч «просо посівне, Panicum meliaceum L.; мишій сизий, Setaria glauca P.B. Mak» (бот.)

пор. р. [теку́чка] «льон, що губить на корені насіння», [мак теку́н] «мак, що сам висипається з маківок»;

похідне утворення від текти́, у значенні «висипатися» (власне «просо, що висипається з волотей», пор. ч. [proso teče] «просо висипається з волотей»);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
теку́чка «льон, що губить на корені насіння»	російська
мак теку́н «мак, що сам висипається з маківок»	російська
текти́	українська
proso teče	чеська

Те́кля (жіноче ім’я)

менш переконливе виведення (Вл. імена 162; Петровский 215; Спр. личн. имен 527) від гр. ϑεός «бог» і ϰλέος «слава»;

лат. Thecla походить від гр. Θέϰλα, що зводиться до гебр. Tìklā, букв. «довершеність, досконалість»;

форма Векля через польську мову запозичена з латинської, а Фекла (Векла) – через церковнослов’янську в давньоруську з грецької;

р. Фёкла, др. Ѳєкла, бр. Фёкла, Тэ́кля, п. ч. слц. Tekla, болг. м. Те́кла, схв. Текла;

Фонетичні та словотвірні варіанти

Ве́кла

Те́кла

Те́ця

Фе́кла

Фе́ня

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Фёкла	білоруська
Тэ́кля	білоруська
Те́кла	болгарська
Tìklā	гебрайська
ϑεός «бог»	грецька
ϰλέος «слава»	грецька
Θέϰλα	грецька
Ѳєкла	давньоруська
Thecla	латинська
Те́кла	македонська
Tekla	польська
Фёкла	російська
Текла	сербохорватська
Tekla	словацька
Векля	українська
Фекла (Векла)	українська
Tekla	чеська

тіу́н (іст.)(назва ряду службових осіб на Русі XI--XVII ст.: управитель княжим або панським господарством, суддя нижчої категорії тощо)

старе запозичення з давньоісландської мови;

дісл. þjónn «слуга» споріднене з дангл. þéowen «наймичка, служниця», гот. þius «слуга», двн. dionōn, dionēn «служити», нвн. dienen «тс.», дінд. tákti, tákati «поспішає, рине», псл. *tekti «бігти, текти», укр. текти́;

«[наглядач Куз]»;

р. тиу́н «тіун», [тивун] «суддя нижчої інстанції; прикажчик, управитель», бр. ціву́н «тіун; [сільський старшина в панському маєтку, який наглядає за роботами]», др. ти(в)унъ «слуга; дворецький; особлива посада при князях, боярах і єпископах; службова особа по управлінню міста або місцевості», п. ci(w)un «земський службовець»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

тиві́н «оповісник, глашатай»

тиво́н «наглядач, судовий пристав»

тиву́н «тіун; [наглядач Куз; судовий пристав Нед]»

тіву́н «наглядач Куз; повітовий суддя; голова Нед»

тію́н «наглядач»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ціву́н «тіун; [сільський старшина в панському маєтку, який наглядає за роботами]»	білоруська
þius «слуга»	готська
þéowen «наймичка, служниця»	давньоанглійська
dionōn	давньоверхньонімецька
dionēn «служити»	давньоверхньонімецька
tákti	давньоіндійська
tákati «поспішає, рине»	давньоіндійська
þjónn «слуга»	давньоісландська
ти(в)унъ «слуга; дворецький; особлива посада при князях, боярах і єпископах; службова особа по управлінню міста або місцевості»	давньоруська
dienen «тс.»	нововерхньонімецька
ci(w)un «земський службовець»	польська
*tekti «бігти, текти»	праслов’янська
тиу́н «тіун»	російська
тивун «суддя нижчої інстанції; прикажчик, управитель»	російська
текти́	українська

ток «місце, куди завозять дерево, призначене для сплаву або на лісопильню»

очевидно, пов’язане з текти́ (див.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
текти́	українська

токува́ти «особливим криком підкликати самок (про глухарів, тетеревів)»

загальноприйнятої етимології не має;

найімовірніше, є звуконаслідувальним утворенням (Mikl. EW 358; Machek ESJČ 646; Holub–Kop. 387);

розглядається також як похідне від р. ток «токовище», що пов’язується з текти́ (Брандт РФВ 25, 29–30; КЭСРЯ 444; Brückner 573);

р. токова́ть, бр. такава́ць, п. tokować, ч. tokati, tokovati, слц. tokat’, вл. tokać;

Фонетичні та словотвірні варіанти

токо́висько «тс.»

токо́вище «місце, де токують птахи»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
такава́ць	білоруська
tokać	верхньолужицька
tokować	польська
ток «токовище»	російська
текти́	російська
токова́ть	російська
tokat'	словацька
tokati	чеська
tokovati	чеська

точо́к «товкучка, товчок» (заст.)

результат зближення товчо́к з точо́к (зменш. від тік);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
товчо́к (зменш. від тік)	українська
точо́к (зменш. від тік)	українська
тік	українська

тюк «горище в хаті»

очевидно, діалектний відповідник слова тік¹ (див.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
тік	українська

колоте́чка «клокичка периста, Staphylea pinnata L.» (бот.)

результат видозміни деетимологізованої назви клоки́чка, вторинно зближеної із словами ко́ло і текти́, можливо, у зв’язку з тим, що насіння рослини містить олію, яка має проносні властивості (ВРУ 452);

Фонетичні та словотвірні варіанти

колотічка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
клоки́чка	?
ко́ло	?
текти́	?

узто́к «схід»

стсл. *възтокъ утворене як калька гр. ἀνατολή «схід сонця, місце сходу сонця» з префікса въз-, якому відповідають р. воз-, вос-, укр. уз-, та кореня ток-/тек-, наявного в дієслові тєчи ‹ псл. tekti, якому відповідає укр. текти́;

очевидно, як і р. восто́к, запозичення зі старослов’янської мови;

р. восто́к, [всток, сток] «схід, східний вітер», др. въстокъ, болг. и́зток, схв. и̏сток, стсл. въстокъ;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
и́зток	болгарська
ἀνατολή «схід сонця, місце сходу сонця»	грецька
въстокъ	давньоруська
tekti	праслов’янська
восто́к	російська
восто́к	російська
всток	російська
сток «схід, східний вітер»	російська
и̏сток	сербохорватська
*възтокъ	старослов’янська
тєчи	старослов’янська
въстокъ	старослов’янська
текти	українська

чеченє́ «тічка вовків»

очевидно, фонетична видозміна (як результат дистантної регресивної асиміляції) первісної форми *теченє́ (пор. течня́, ті́чка), похідної від текти́ (див.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
теченє́ (пор. течня́, ті́чка*)	?
текти́	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України