ТАЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

через російську мову запозичено з голландської;

гол. talie «талі; кінець (троса)» походить від іт. taglia «поліспаст», що виникло з лат. tālea «прут, кіл; пагін, саджанець», спорідненого з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «витка пальма», гр. τα̃λις «доросла дівчина, наречена», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;

р. та́ли, бр. та́лі, п. talia;

р. та́лька «тс.» пов’язане з та́ли «талі»;

очевидно, запозичення з російської мови;

бр. та́лька, п. talka, tala «тс.»;

запозичення з тюркських мов;

пор. тат. кирг. каз. чаг. уйг. алт. шор. тал «верба», дтюрк. tal «тс.»;

помилковим є припущення (Uhlenbeck 112; Hofmann 351; Torp 184) про слов’янське походження слова і спорідненість з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «винна пальма», гр. τη̃λις «гуньба свіже сіно, Trigonella foenum-graecum L.», лат. tālea «пагін, саджанець», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;

р. тал «верба»;

псл. ta-ja-ti «танути, розтавати» (в укр. та́нути -ну- є суфіксом), споріднене з дінд. tṓyam «вода», гр. τήκω «розтоплювати, топити; розчиняти», дор. τάκω «тс.», лат. tābeo, -ere «танути, розтікатися; розкладатися», ос. t‘ayun «танути, розтавати», вірм. t‘anam «змочую, зволожую», двн. douwen, dewen «танути, розтавати», нвн. tauen, дангл. þāwian, англ. thaw «тс.», дірл. tām «чума», кімр. tawdd «розтоплений»;

іє. *tā- «танути, розтоплюватися»;

р. та́ять, бр. [та́яць], др. таzти, п. tajać, ч. tát, вл. tać, нл. tajaś, болг. та́я, м. таи «просочуватися, протікати; танути, розтавати», схв. та̏jamu «просочуватися, протікати», слн. tájati se «танути, розтавати», стсл. таaти «тс.»;

пов’язане з та́нути (пор. приказку «Як у тань тане»);

значення «безодня» розвинулось на ґрунті виразу [y тань піти́] «зникнути», букв. «розтанути»;

лат. Nātālіa є жіночою формою до чоловічого імені Nātālіs (букв. «рідний, пов’язаний з народженням»), мотивованого зв’язком з виразом dies natalis «день народження; Різдво» і пов’язаного з nātus «народжений» (ст. gnātus), nascōr (‹ gnascōr) «народжуюсь», gigno «народжую», спорідненими з гр.γίγνομαι «виникаю», дінд. jánati «народжує», jātáḥ «народжений», ав. zāta- «тс.», гал. gnātos «син», gnātha «дочка», дісл. kundr «син», псл. zętü «зять»;

через церковнослов’янське і грецьке посередництво (сгр. Ναταλία) запозичено з латинської мови;

р. болг. Ната́лия, бр. Ната́лля, Ната́лка, п. Natalia, ч. Natаlie, слц. Natália, схв. Наталиja, слн. Natalija, стсл. Наталига;

складне утворення з основ прикметника си́ній та іменника тал «верболіз»;

назва зумовлена кольором кори цієї рослини (пор. [чернолоз, чорноталь] «тс.» Mak);

р. [синета́л] «тс.»;

запозичення з тюркських мов;

тур. аз. тат. кирг. крим.-тат. алт. телеут. шор. тала «терзати, роздирати, нищити, кусати; грабувати, плюндрувати» споріднене з монг. tala «грабувати»;

р. [талова́ть] «красти», [иста́ловать] «знищити»;

тур. талjан, далjан «дерев’яний пристрій для ловлі риби», очевидно, є похідним від dal «занурювати», спорідненого з крим.-тат. тат. діал. дал, кар. кумик. каз. ног. тал «тс.»;

запозичення з турецької мови;

р. [талья́н] «сітка, що опускається на дно моря і піднімається, коли надійде риба»;

п. tani, [tanny] «тс.» зводиться до *tunjь «тс.» і відповідає укр. [ту́ний] «дешевий, недорогий»;

запозичення з польської мови;

р. [та́нный] «дешевий», бр. та́нны «тс.»;

псл. čitavъ(jь) «цілий, непошкоджений»;

утворене від čitъ «тс.», що зіставляється з лит. kíetas «твердий, жорсткий; тупий; крутий», лтс. ciêts «твердий, жорсткий»;

припущення про зв’язок із псл. čіsti «рахувати, цінувати» (Младенов 686; Mikl. EW 38) менш вірогідне;

р. [чи́тий] «твердий», болг. м. чи́тав «цілий, непошкоджений», схв. чи̏тав, чи̏т «тс.»;

пор. інші назви рослини: укр. чорноло́з, схв. пепељива врба або назву іншого виду цієї родини: р. белота́л;

складне утворення, що виникло на основі словосполучення чо́рний тал, де тал «порода вербових з темним (коричневим) забарвленням кори»;

р. чернота́л;

не зовсім ясне;

можливо, як експресивне утворення виникло на базі слів ця́пати [«чвякати»] (див.), та́нути (див.);