СУХОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
су́хи́й
іє. *sausos «сухий»;
псл. suxъ (‹ *sous-) «сухий», пов’язане чергуванням голосних із *sъxnǫti «сохнути»;
споріднене з лит. saũsas «сухий», лтс. sáuss «тс.», лит. sùsti «покриватися паршами, паршивіти; сохнути», лтс. sust «ставати сухим»;
дангл. sēar «сухий», снн. sōr, гр. αος «тс.», алб. thanj (‹ *sausni̯ō) «сушу», дінд. śoṣaḥ «сухість», śōṣaḥ «який сушить, висушує», śúṣkaḥ, śuṣkáḥ «сухий», śúṣyati «сохне, в’яне», ав. huška-, дперс. uška- «тс.»;
р. сухо́й, бр. сухі́, др. сухъ, сухыи, п. нл. suchy, ч. слц. su-chó, вл. suchi, полаб. sauxṛ́ĕ, болг. сух, м. сув, схв. су̑х, слн. súh, стсл. соухъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в су́сі
«в засуху»
в су́сі
«у сухому місці»
ви́сих
«висихання»
висиха́ти
ви́сохлий
ви́сохти
ви́схлий
до́суха
засо́хлий
засо́хляний
«засохлий»
засу́ха
«тривала відсутність дощу влітку; [висохле озеро]»
засу́ха
«у сухому стані»
засу́шка
«сорт цибулі»
засу́шливий
засу́шний
«засушливий»
засу́шок
«сухар Г; окраєць хліба; сухий виріст на краях хлібини ЛексПол»
зсо́хлий
зсо́хти
на су́сі
на́су́хо
невисушни́й
«не висушений, не висохлий»
обсу́шка
о́сух
«сухар з вівсяного хліба, засохлий шматок хліба»
осушни́й
осу́шок
«засохлий шматок хліба Г; невеликий окраєць хліба Л; сухий виріст по краях хлібини»
осу́шувальний
осу́щик
«тс.»
ошу́шек
«окраєць хліба; сухий шматочок хліба; сухий виріст по краях хлібини»
па́суш
«стільник; дерево в лісі, яке засохло внаслідок пожежі, повені тощо»
пересо́хлий
пересу́шка
підсо́хлий
підсу́шка
підсу́шливий
підсу́шний
посо́хлий
посо́хляний
«висохлий»
посу́ха
по́су́ху
по́суш
«сушняк»
посу́ша
«посуха»
посу́шливий
по́сушний
«(про погоду) сухий, посушливий»
присо́хлий
прису́хий
«сухуватий»
присушне́
«сухе поліно»
просо́хлий
просо́хти
просу́ха
«коли висохне (дорога)»
просуш
«висохлий ліс, висохла частина лісу»
розі́схлий
«розсохлий»
розісхну́тися
«розсохнутися»
розсо́хлий
со́хлий
со́хнути
со́хти
«сохнути»
суха́
(спортивне)
суха́р
сухара
«суха гілка»
сухаре́ць
суха́рик
суха́ри́на
«сухар Г; сухе дерево, сухе місце Нед, сушняк»
сухари́ння
«сушняк»
сухари́стий
сухарни́к
«сухі дрова»
суха́рниця
«посудина для сухарів; [сухарний завод]»
су́харь
«сухий бук»
сухи́
«пісний, без жирів, без приправ»
сухи́нонька
«горе; любка»
(сухи́тонька)] Бі
сухи́ньський син
«син сухорлявої жінки»
сухи́ня
«сухорлява»
сухі́тка
«сухотка»
сухі́тни́к
сухі́шати
«ставати сухішим»
сухля́вий
«сухорлявий»
сухме́нь
«сухість, засуха»
сухме́ня
«сухе місце»
сухове́нь
«день без роси»
сухорля́вий
сухота́
«сухоти; сум, смуток, туга, неспокій; [засуха Нед; острівець на болоті Ч; нужда ВеУг]»
сухо́ти
сухо́тка
сухо́тний
сухо́тни́к
сухото́чний
«сухотний»
сухоща́вий
«сухорлявий»
сухува́тий
сухце́м
«насухо»
суш
«суша (про погоду); сухі дерева, гілки, сушняк; сухий віск, стільник, у якому немає меду; [острів на болоті Ч; сухий вітер]»
су́ша
суша́льня
«сушарня»
суша́р
«сушильник»
суша́рка
суша́рний
«сушильний»
суша́рня
сушба́
«сушіння»
суше́ний
сушени́ці
«тс.»
суше́ня́
«сушені фрукти»
суши́льний
су́ши́на
«сухий віск ВеУг; сухий хмиз, сухі дрова Нед; сухі гілки, сушняк Л; сушені фрукти Корз»
сушини́на
«засушена, худа особа»
сушиня́
«сушені фрукти і ягоди; узвар із сушених фруктів і ягід; суха, худа особа»
суши́сько
«сухість»
суши́ти
суши́ця
«висохлий ліс, висохла частина лісу Г; суха ялина або смерека ВеНЗн»
су́шка
сушко́
«невелике засохле дерево»
сушма́рити
«надмірно сушити, недбало, безладно висушувати»
сушни́к
сушни́ця
«усе необхідне для сушіння фруктів»
су́шня́
«сушіння; сушені фрукти; сушарня, сушильня; сухі дерева, гілки, сушняк; [сушильна піч; засуха Нед]»
су́шня́вий
«сухорлявий, кволий»
сушня́к
су́щик
«сушка (бублик); [окраєць хліба; сухий шматочок хліба]»
схну́ти
усу́шок
«давнє, почасти висохле яйце»
шуши́ця
«суха смерека»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| huška- | авестійська |
| thanj «сушу» (‹ *sausni̯ō) | албанська |
| сухі́ | білоруська |
| сух | болгарська |
| suchi | верхньолужицька |
| αος «тс.» | грецька |
| sēar «сухий» | давньоанглійська |
| śoṣaḥ «сухість» | давньоіндійська |
| uška- «тс.» | давньоперська |
| сухъ | давньоруська |
| *sausos «сухий» | індоєвропейська |
| sáuss «тс.» | латиська |
| sust «ставати сухим» | латиська |
| saũsas «сухий» | литовська |
| sùsti «покриватися паршами, паршивіти; сохнути» | литовська |
| сув | македонська |
| suchy | нижньолужицька |
| sauxṛ́ĕ | полабська |
| suchy | польська |
| suxъ «сухий» (‹ *sous-) | праслов’янська |
| сухо́й | російська |
| х | сербохорватська |
| sōr | середньонижньонімецька |
| su-chó | словацька |
| súh | словенська |
| соухъ | старослов’янська |
| сухыи | українська |
| su-chó | чеська |
| *sъxnǫti «сохнути» | ? |
| śōṣaḥ «який сушить, висушує» | ? |
| śúṣkaḥ | ? |
| śuṣkáḥ «сухий» | ? |
| śúṣyati «сохне, в’яне» | ? |
сект «шипуче вино»
запозичено з німецької мови, можливо, через польську;
н. Sekt «тс.» походить від фр. (vin) sec «сухе вино», що зводиться до іт. (vino) secco «тс.» (тобто вино із сушених плодів), у якому secco «сухий» походить від лат. seccus «тс.», спорідненого з ав. hiku- «тс.», лит. seklùs «мілкий, неглибокий», гр. ἰσχνός «сухий, зморщений», далі з псл. suxъ (‹*sous-), укр. сухи́й;
п. ч. слц. вл. sekt, схв. се̏кт, слн. sékt «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hiku- «тс.» | авестійська |
| sekt | верхньолужицька |
| ἰσχνός «сухий, зморщений» | грецька |
| secco «тс.» (vino)(тобто вино із сушених плодів) | італійська |
| seccus «тс.» | латинська |
| seklùs «мілкий, неглибокий» | литовська |
| Sekt «тс.» | німецька |
| sekt | польська |
| suxъ (‹*sous-) | праслов’янська |
| *sous- | праслов’янська |
| се̏кт | сербохорватська |
| sekt | словацька |
| sékt «тс.» | словенська |
| сухи́й | українська |
| sec «сухе вино» (vin) | французька |
| sekt | чеська |
сухі́вря «сухом’ятка»
очевидно, складне утворення з основ су́хи́й і [врі́ти] «варити, кипіти»;
р. [сухо́вря] «суха, пісна їжа; сухом’ятка», [сухо́врица] «сухом’ятка», бр. [сухо́врица] «суха їжа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сухове́ря
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сухо́врица «суха їжа» | білоруська |
| сухо́вря «суха, пісна їжа; сухом’ятка» | російська |
| сухо́врица «сухом’ятка» | українська |
| су́хи́й «варити, кипіти» | ? |
| врі́ти «варити, кипіти» | ? |
сухі́тник «сухоцвіт лісовий, Gnaphalium silvaticum L. ВеНЗн, Mak; вероніка лікарська, Veronica officinalis L. Mak» (бот.)
похідне утворення від су́хи́й, сухо́та́;
назва зумовлена, очевидно, рідким розміщенням листя цих рослин на стеблах, їх ніби оголеними стеблами;
р. су́шени́ца «сухоцвіт», бр. сушані́ца «тс.», [сухотнік палявы] «сухоцвіт жовто-білий, Gn. lutea-album L.», [сухотнік лесавы] «сухоцвіт лісовий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сухідник
«вероніка лікарська»
сухотник
«грицики звичайні, Capsella bursa pastoris Medic.»
сушениця
«сухоцвіт»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сушані́ца «тс.» | білоруська |
| су́шени́ца «сухоцвіт» | російська |
| сухотнік палявы «сухоцвіт жовто-білий, Gn. lutea-album L.» | українська |
| сухотнік лесавы «сухоцвіт лісовий» | українська |
| су́хи́й | ? |
| сухо́та́ | ? |
сухлячо́к «малий дятел, Dryobates minor L.» (орн.)
назва зумовлена малими розмірами дятла;
похідне утворення від су́хи́й (пор. [сухля́вий] «сухий, сухорлявий»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́хи́й (пор. [сухля́вий] «сухий, сухорлявий») | ? |
сухова́н «суховершки звичайні, Brunella vulgaris L.» (бот.)
похідні утворення від су́хи́й, можливо, пов’язані з сухове́ршки;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сухо́вчик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́хи́й | ? |
| сухове́ршки | ? |
сухові́я «нестача, неполадки»
результат семантичної видозміни слова [сухові́я] «суховій», утвореного з основ слів су́хи́й і ві́яти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сухові́я «суховій» | ? |
| су́хи́й | ? |
| ві́яти | ? |
сухолом «вовче тіло болотне, Comarum palustre L.» (бот.)
складне утворення з основ слів су́хи́й і ломи́ти;
назва зумовлена, можливо, тим, що в народній медицині ця рослина вживається від ломоти;
бр. [сухалом] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сухалом «тс.» | білоруська |
| су́хи́й | ? |
| ломи́ти | ? |
сухо́мля «худий; сухорлява людина»
характер словотвірного зв’язку неясний;
похідне утворення від су́хи́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сухо́млявий
«худий, сухорлявий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́хи́й | ? |
сухорля́вий
результат контамінації слів су́хи́й і худорля́вий (пор. худорба́);
бр. сухарля́вы «сухорлявий», п. suchorlawy, sucherlawy «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сухірля́вий
«сухорлявий»
сухорля́вець
«сухорлява людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сухарля́вы «сухорлявий» | білоруська |
| suchorlawy «тс.» | польська |
| sucherlawy «тс.» | польська |
| су́хи́й (пор. худорба́) | ? |
| худорля́вий (пор. худорба́) | ? |
усу́шок «весільне печиво, оздоблене зверху»
пов’язане із сухи́й, пор. р. усу́шка, слн. usúšek «втрата вологи»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| усу́шка | російська |
| usúšek «втрата вологи» | словенська |
| сухи́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України