СУТНІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

суть

розвинулося з книжного суть «вони є», форми 3-ї ос. мн. теп. ч. дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ);
псл. sǫtь «вони є», споріднене з лат. sunt «тс.», іє. *s-onti;
містить ступінь редукції кореня *es-, пор. єсть;
р. суть «суть», бр. су́тнасць «тс.», др. сутьство «єство, природа», стсл. сѫтьство «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відсу́тній
посу́тній
прису́тній
су́тий «справжній; [існуючий; істотний Нед]»
су́тність
суттє́вий
суття́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́тнасць «тс.» білоруська
сутьство «єство, природа» давньоруська
*s-onti індоєвропейська
sunt «тс.» латинська
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) осетинська
sǫtь «вони є» праслов’янська
суть «суть» російська
сѫтьство «тс.» старослов’янська
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) чеська
суть «вони є» ?
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) ?
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) ?
*es- ?
єсть ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України