СУТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

суть

розвинулося з книжного суть «вони є», форми 3-ї ос. мн. теп. ч. дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ);
псл. sǫtь «вони є», споріднене з лат. sunt «тс.», іє. *s-onti;
містить ступінь редукції кореня *es-, пор. єсть;
р. суть «суть», бр. су́тнасць «тс.», др. сутьство «єство, природа», стсл. сѫтьство «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відсу́тній
посу́тній
прису́тній
су́тий «справжній; [існуючий; істотний Нед]»
су́тність
суттє́вий
суття́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́тнасць «тс.» білоруська
сутьство «єство, природа» давньоруська
*s-onti індоєвропейська
sunt «тс.» латинська
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) осетинська
sǫtь «вони є» праслов’янська
суть «суть» російська
сѫтьство «тс.» старослов’янська
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) чеська
суть «вони є» ?
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) ?
дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) ?
*es- ?
єсть ?

є (форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бу́ти, давніше -- 3 ос. одн.)

форма є постала внаслідок скорочення (j)estь, цей процес спостерігається вже у старослов’янській мові;
найближчі відповідники: дінд. ásti, ásmi, ási, ав. asti, ahmi, ahi, гот. ist, im, is, гр. ἔστɩ (ἐστί), εἰμɩ, εἶ, лат. est, es (ст. ess), прус. asmai, assai, essei, лит. esti, est, esù (ст. і діал. esmúɩ), esi (іє. *esti, *esmi, *esi);
псл. *(j)estь, *(j)esmь, *(j)esi, (j)esmъ, (j)este, форми 3, l, 2 ос. одн. і l, 2 ос. мн. атематичного дієслова теперішнього часу від іє. *es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть);
р. др. есть, бр. ёсць, п. jest, ч. jest, je, слц. вл. je, нл. jo, болг. м. е, схв. jȅcm(e), , слн. jè, стсл, єсть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

-ем
-есь
-єм
-єсь
(скорочені допоміжні форми 1 ос. одн.)
-сь (скорочені допоміжні форми 2 ос. одн.)
-сьмо (скорочена допоміжна форма 1 ос. мн.)
-сьте (скорочена допоміжна форма 2 ос. мн.)
ecú (2 ос. одн.)
єство́
єсте́ (2 ос. мн.)
єсьм (1 ос. одн.)
єсьмо́ (\ ос. мн.)
єсьте́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
asti авестійська
ahmi авестійська
ahi авестійська
ёсць білоруська
е болгарська
je верхньолужицька
ist готська
im готська
is готська
ἔστɩ (ἐστί) грецька
εἰμɩ грецька
ει˜ грецька
ἐστί грецька
ásti давньоіндійська
ásmi давньоіндійська
ási давньоіндійська
есть давньоруська
*esti індоєвропейська
*esmi індоєвропейська
*esi індоєвропейська
*esi індоєвропейська
*es/*s- (з сильним ступенем вокалізму у чергуванні із слабким, який виступає у 3 ос. мн. sǫtь, укр. суть) індоєвропейська
est латинська
es (ст. ess) латинська
ess латинська
ẽsti литовська
est литовська
esù (ст. і діал. esmúɩ) литовська
esi (іє. *esti, *esmi, *esi) литовська
esmúɩ литовська
е македонська
jo нижньолужицька
jest польська
(j)estь (j)estь праслов’янська
*(j)estь праслов’янська
*(j)esmь праслов’янська
*(j)esi праслов’янська
(j)esmъ праслов’янська
(j)este праслов’янська
*sǫtь праслов’янська
asmai прусська
assai прусська
essei прусська
есть російська
jȅcm(е) (e) сербохорватська
сербохорватська
je словацька
словенська
єсть старослов’янська
суть українська
jest чеська
je чеська

насу́щний

запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. насѫштьнъ є калькою гр. ἐπί οὖσαν ἡμέραν«повсякденний, насущний», що виникло внаслідок злиття перших двох слів виразу ἐπὶ οσ «на поточний (букв. «існуючий») день» (стсл. на сѫштьнъ дьнь);
стсл. сѫштьнъ «існуючий» пов’язане з укр. суть;
р. насу́щный, др. насущьныи, болг. насъ́щен, м. насушен, схв. нàсушан;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насу́шний
насу́шник «тс.»
насу́щник «насущний хліб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
насъ́щен болгарська
ἐπί οὖσαν ἡμέραν «повсякденний, насущний» грецька
насущьныи давньоруська
насушен македонська
насу́щный російська
нàсушан сербохорватська
насѫштьнъ старослов’янська
сѫштьнъ «існуючий» старослов’янська
суть українська
οσ «на поточний (букв. «існуючий» ?

сут «велика кількість»

псл. sutъ «насипаний (повно)», дієприкм. від suti «сипати»;
бр. [су́то] «багато; дуже», п. suty «багатий, достатній; щедрий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

су́тий «більш ніж достатній, багатий»
су́то «у достатній мірі, добре»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́то «багато; дуже» білоруська
suty «багатий, достатній; щедрий» польська
sutъ «насипаний (повно)» праслов’янська
від suti «сипати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України