СУНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
са́вати «совати, сувати»
результат неясної звукової видозміни основи со́ва́ти, су́ну́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сану́тися
«увірватися, ринутися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́ва́ти | українська |
| су́ну́ти | українська |
со́ва́ти
псл. sovati, sunǫti;
споріднене з лит. šáuti «совати; стріляти», лтс. šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати», а також з більш віддаленими хет. šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати», дінд. suváti «зрушує», гот. skewjan «іти», дісл. skjóta «стріляти, совати, штовхати», алб. heth «кидаю, вію зерно»;
р. сова́ть, су́нуть, бр. со́ваць, су́нуць, др. совати «кидати», сунути «кинути», п. suwać, sunąć, ч. sunouti, слц. sunút’, вл. suwać, sunyć, нл. suwaś, sunuś, болг. [со́вам], м. совалка (текст.) «човник», схв. са̏вало «тс.», [súnuti] «штовхнути», слн. súvаti, súniti, стсл. совати, соунѫти “«витягти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
висува́нець
ви́сувка
«засувка»
висувни́й
всувни́й
за́со́в
за́сова
«круча»
за́совень
«засув»
за́совка
«засувка»
за́совня
«затулка коло печі»
за́сув
«засов»
за́су́ва
«місце, де засунуло берег; провал»
за́сувка
«засов; [защіпка; дощечка у ложа гуцульської рушниці]»
засу́вни́й
засу́лка
«засувка»
зсув
зсувни́й
о́сув
«падіння; круча; оповзень»
передсу́вний
«привішуваний, доданий»
(заст.)
пере́сув
«вузький прохід Нед; пересóнення Куз»
пересува́ння
пере́су́вка
пересувни́й
по́совом
«поповзом»
по́сув
«рух, поштовх; маневр»
посува́ч
«той, хто рухає, штовхає»
по́сувни́й
«пересувний»
по́сувом
«повільно»
прислу́нутися
«присунутися»
ро́зсува́льний
«розсувний»
розсувни́й
сова́лка
«звій піткання на паличці для ткання без човника»
со́вало
«те, що рухається; спускання зрубаних дерев з гори по жолобах»
со́вик
«невелика лопатка»
сово́к
«тс.»
сув
«лавина»
сува́вка
«ковзанка»
сува́йка
«тс.»
су́ва́ти
«совати, сунути»
сувма́
«раптом»
суне́ць
«короткий стовбур»
су́нець
«плита для засува; кілок для замикання дверей»
су́ну́ти
су́ти
«тс.; переводити, марнувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| heth «кидаю, вію зерно» | албанська |
| со́ваць | білоруська |
| со́вам | болгарська |
| suwać | верхньолужицька |
| sunyć | верхньолужицька |
| skewjan «іти» | готська |
| suváti «зрушує» | давньоіндійська |
| skjóta «стріляти, совати, штовхати» | давньоісландська |
| совати «кидати» | давньоруська |
| šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати» | латиська |
| šáuti «совати; стріляти» | литовська |
| совалка «човник» (текст.) | македонська |
| suwaś | нижньолужицька |
| sunuś | нижньолужицька |
| suwać | польська |
| sunąć | польська |
| sovati | праслов’янська |
| сова́ть | російська |
| вало «тс.» | сербохорватська |
| sunút' | словацька |
| súvаti | словенська |
| súniti | словенська |
| совати | старослов’янська |
| су́нуть | українська |
| су́нуць | українська |
| сунути «кинути» | українська |
| súnuti «штовхнути» | українська |
| соунѫти «витягти» | українська |
| šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати» | хетська |
| sunouti | чеська |
| sunǫti | ? |
совма́нитися «плентатися, тинятися»
очевидно, результат контамінації слів со́ва́тися, [тулума́нитися] «товктися, вовтузитися» і суну́ти «штовхнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
совману́ти
«штовхнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́ва́тися | ? |
| тулума́нитися «товктися, вовтузитися» | ? |
| суну́ти «штовхнути» | ? |
стрімголо́в «прожогом; вниз головою»
результат видозміни давнішого *стромиголов(у), перший компонент якого є формою дієслова строми́ти «всовувати»;
пор. паралельне утворення [суньголо́в] «стрімголов» з першим компонентом, пов’язаним з дієсловом су́нути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрімголо́вий
«стрімкий, крутий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *стромиголов(у) | ? |
| строми́ти «всовувати» | ? |
| суньголо́в «стрімголов» | ? |
| су́нути | ? |
сули́ти «скакати»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з [суля́ти] «совати», су́ну́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сули́тися
«нападати»
(про собаку)
сулі́ти
«тс.»
суля́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суля́ти «совати» | ? |
| су́ну́ти | ? |
суля́ти «хвицати, бити ногою; боляче, міцно штовхати Ме; не попадати у вушко, затягуючи нитку в голку Па»
пов’язане з су́ну́ти, со́ва́ти (див.);
р. [суля́ть] «совати, штовхати, пхати», п. [sulać] «м’яти, місити, стискати», [szulnąć] «ткнути, штурхнути», схв. су̀љати «бухати, шугати (про полум’я, дим тощо); нагрібати, підгрібати землю палкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́лятися
«штовхатися, товпитися біля чогось»
сусуля́ти
«іти навпомацки; не попадати у вушко, затягуючи нитку в голку»
шуля́й
«той, хто штовхає»
шуля́к
«стусан»
шу́ляти
«штовхати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sulać «м’яти, місити, стискати» | польська |
| суля́ть «совати, штовхати, пхати» | російська |
| су̀љати «бухати, шугати (про полум’я, дим тощо); нагрібати, підгрібати землю палкою» | сербохорватська |
| szulnąć «ткнути, штурхнути» | українська |
| су́ну́ти | ? |
| со́ва́ти | ? |
суна́ «торба»
очевидно, результат видозміни форми сума́ «торба», зближеної з су́нути;
можливо, запозичене з польської мови, де ст. suna «торба, шкіряна торба», зменш. sunka, очевидно, також виникло з форми suma «торба», зменш. sumka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́нка
«сумка, торбина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сума́ «торба» | ? |
| су́нути | ? |
| suna «торба, шкіряна торба» | ? |
| sunka | ? |
| suma «торба» | ? |
| sumka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України