СУВОРО — ЕТИМОЛОГІЯ
суво́ра «повчання, напучення; сувора розмова; умовляння, переконування, зауваження Нед, нотація, догана, урочисто-поважний тон Пі»
результат стягнення форми [сугово́ра] «розмова; серйозне зауваження», зближеної з основою суво́рий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сугово́ра «розмова; серйозне зауваження» | ? |
| суво́рий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України