СТРІХИ — ЕТИМОЛОГІЯ

недостатньо обґрунтованими є пов’язання з іє. *ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти», представленим у псл. *-sterti, укр. просте́рти (Горяев 351; Ильинский ИОРЯС 20/3, 73–74; Machek LF 68, 99; Koštial AfSlPh 37, 397), реконструкція псл. *stersā (Младенов 614; Schrader Reallexikon I 179–180), виведення від іє. *krēdsā (Oštir AfSlPh 36, 441), як і зближення з р. страх або стра́жа (Mikkola IF 6, 351);

псл. strěxa, очевидно, з давнішого *stroi̯sa (можливо, *stroigsa), пов’язаного з strojь «порядок, розпорядок, стрій»;

у такому разі споріднене з лит. strajá «солома, підстилка», strejá «тс.», stríegti «крити соломою», striẽgti «тс.»;

р. стреха́ «стріха», бр. страха́ «дах; стріха», [стрэх, стрэ́ха, стрых, стріха́], др. стрѣха, п. strzecha «тс.», ч. střecha «дах», слц. strecha, вл. třěcha, нл. stśěcha, [strěcha, tśěcha] «тс.», болг. стря́ха (стреха́) «стріха, дах», м. стреа «стріха», схв. стре̏ха «тс.», слн. stréha «дах», стсл. стрѣха «тс.»;

неясне;

можливо, пов’язане з стрі́ха;

в такому разі первісно означало «розійтися з-під спільної стріхи» (про членів родини);

похідне утворення від стрі́ха́;

очевидно, семантична калька латинської наукової назви цього виду, пов’язаної з лат. tēctum «дах, покрівля»;

як семантичні паралелі пор. офіційні назви цієї рослини: укр. ске́рда покріве́льна, р. скерда кровельная;

похідне утворення від стрі́ха;

назва зумовлена тим, що перепелятник живиться дрібними птахами, в тому числі й горобцями, які в сільській місцевості часто оселяються під стріхами (пор. р. [подстре́шник] «горобець»; пор. іншу назву перепелятника [вороб’ятник] Шарл. – Булаховський Вибр. пр. ІІІ 228. – Див. ще під², стрі́ха́;

очевидно, результат поєднання прийменника по з іменником стрі́ха, тут ужитим як позначення певної хати з двором;