СТРУНКО — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з румунської мови;

рум. strúngă (молд. стру́нгэ) «кошара для доїння овець» разом з похідними strungár «чабан, що заганяє овець для доїння», [strungáş] «тс.» є мандрівним балканським пастушим терміном не зовсім ясного походження;

виводиться від алб. [shtrangё] «тс.», пов’язаного з дієсловом strёngój «стискати»;

пор. алб. shtrungё «загорода для худоби, кошара»;

п. [strąga] «кошара; відгороджене місце для доїння овець; частина кошари з отворами (вікнами), крізь які пропускають овець при доїнні», ч. діал. слц. strungа «відгороджене місце в кошарі, де доять овець», болг. стъ́рга «вузький прохід (для овець); перепона», м. страга «місце в кошарі чи в перегородці кошари, крізь яке пропускають овець для доїння», схв. стру̏га «кошара; діра, отвір»;

рум. strúngă «проміжок між зубами» пов’язане з strúngă «загін для доїння овець; отвір (в огорожі)»;

запозичення з румунської мови;

назва зумовлена видовженою ниткоподібною формою тіла глиста;

очевидно, калька новолатинської наукової назви Filaria, пов’язаної з лат. fīlum «нитка; волокно»;

похідне утворення від стру́на́ «туго натягнена нитка в музичних інструментах»;

іє. *sreu-men- «річка», похідне від *sreu- «текти»;

споріднене з лит. [straumuõ] «потік, струмок», sriaumė «тс.», лтс. stráume «течія», гр. ῥευ̃μα (род. в. -ατος «потік, струмінь; течія», фрак. Στρυμών (strymōn) (род. в. -όνος), дірл. srúaim «потік», дісл. straumr«тс., річка», свн. двн. stroum, дангл. strēam, англ. stream, днн. strōm, снідерл. гол. strооm, дфриз. strām «тс.» і більш віддаленими дінд. srávati «тече», гр. ῥέειν (‹*σρέƑειν) «текти», лит. srаvėˊti «повільно текти»;

псл. *strumy/strumę (род. в. strumene) «струмок; потік, течія»;

р. [стру́мень] «струмок», бр. струме́нь «струмок; потік», п. strumień «потік», strumyk «струмочок», ч. [strumen] «джерело; довгий ставок», нл. tšumjeń «річка, струмок», [strumjeń] «джерело, канава», полаб. sträumen, слн. [strúmen] «потік; рукав річки»;