СТРОКАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
строка́тий «забарвлений в різні кольори, пістрявий; з великими плямами або крапками (про масть тварини)»
псл. [strokatъ] «тс.», первісно «поцяткований, укритий крапками, рисками, смугами», пов’язане з псл. strokъ «укол»;
бр. страка́ты «строкатий», п. srokaty, strokaty «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
страка́тий
«тс.»
строка́тіти
«виділятися строкатістю»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страка́ты «строкатий» | білоруська |
| srokaty «тс.» | польська |
| strokaty «тс.» | польська |
| strokatъ «тс.» | праслов’янська |
| первісно «поцяткований, укритий крапками, рисками, смугами» | праслов’янська |
| strokъ «укол» | праслов’янська |
остро́ки «діри в постолах для волок; клапті з черевиків; кошлаті волокна, клапті»
похідне утворення від *строка «стьожка, смужка», яке зберігається у строка́тий, зменш. стрі́чка (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
остро́вки
«діри в постолах для волок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *строка «стьожка, смужка» | ? |
| строка́тий | ? |
| стрі́чка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України