СТРАВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
страх
псл. straxъ «страх»;
загальноприйнятої етимології не має;
первісно, можливо, «заціпеніння», пов’язане з іє. *ster- «ціпеніти, твердіти»;
у такому разі споріднене з лит. strėˊgti «заціпеніти, заклякнути, застигнути; перетворитися на лід», лтс. strēǵele «бурулька», свн. strac «тугий», снн. strak «тс., твердий, жорсткий, закляклий»;
заслуговують на увагу також зіставлення з лтс. struõstêt, struõstót «загрожувати; суворо попереджати» (Endzelin KZ 44, 65–66; Эндзелин СБЭ 70; Mühl.–Endz. III 1099), пов’язання з псл. trepetъ «трепет», лат. strāgēs «падіння, убивство, смерть», гр. τρέω «боюся, утікаю з переляку», дінд. trásati «боїться» (Младенов 611) або з псл. strastь «страсть» (Brückner 517–518), виведення від *strag- (‹*strōg-, *sr-ōg-/ sor-g-) «строгий» (Ondruš JČ 10, 17; RÉS 37, 169);
безпідставне зближення з р. стрáжа (Mikkola IF 6, 351), псл. tręsti «трясти» (Jokl AfSlPh 28, 7);
р. бр. болг. страх, др. страхъ, п. ч. слц. strach, вл. strach, ст. traschicż «боятися, лякатися», нл. tšach, полаб. stroch «страх», м. страв «тс.», страшен «страшний», схв. стра̑х, слн. stráh, стсл. страхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безстра́шний
безстра́шшя
ви́страха
«страх»
вистрахи́ттє
«страхіття»
ві́дстрах
«відстрашування»
застра́шливий
настра́ханий
настра́шка
о́страх
острахно́тися
о́стра́шка
пере́стра́х
по́страх
по́страшка
«пострах»
при́стра́шка
страха́н
«опудало»
страха́ти
стра́ха́тися
«лякатися, боятися СУМ, ВеУг; побоюватися, турбуватися»
страхі́в'я
страхі́тли́вий
страхі́тний
страхі́ття
страхі́ть
страхно́тися
«злякатися»
страхови́дло
страхо́вина́
страхови́нний
страхови́ння
страхови́ночка
«страшна казка»
страхо́ви́сько
страхови́тий
«який викликає страх»
страхо́вище
страхові́ття
страхо́нок
«страх»
страхота́
страхотина́
«страхота»
страшели́зний
страше́нний
страше́тний
«жахливий»
страши́дло
страши́зний
страшилище
«тс., жах»
страши́ло
стра́ши́ти
страши́ще
«привид»
страшки́й
«страшний; лякливий, боязкий»
страшко́
«боягуз»
страшли́вий
стра́шне
«дуже»
стра́шни́й
страшнува́тий
страшню́чий
страшо́к
«назва вола полової масті з особливого роду рогами; опудало для птахів»
страща́ти
«лякати, залякувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| страх | білоруська |
| страх | болгарська |
| strach | верхньолужицька |
| traschicż «боятися, лякатися» | верхньолужицька |
| τρέω «боюся, утікаю з переляку» | грецька |
| trásati «боїться» | давньоіндійська |
| страхъ | давньоруська |
| *ster- «ціпеніти, твердіти» | індоєвропейська |
| strāgēs «падіння, убивство, смерть» | латинська |
| strēǵele «бурулька» | латиська |
| struõstêt | латиська |
| struõstît «загрожувати; суворо попереджати» | латиська |
| strėˊgti «заціпеніти, заклякнути, застигнути; перетворитися на лід» | литовська |
| страв «тс.» | македонська |
| страшен «страшний» | македонська |
| tšach | нижньолужицька |
| stroch «страх» | полабська |
| strach | польська |
| straxъ «страх» | праслов’янська |
| trepetъ «трепет» | праслов’янська |
| strastь «страсть» | праслов’янська |
| *strag- «строгий» (‹*strōg-, *sr-ōg-/ sor-g-)(Ondruš JČ 10, 17; RÉS 37, 169) | праслов’янська |
| *strōg- | праслов’янська |
| *sr-ōg- / sor-g- | праслов’янська |
| tręsti «трясти» | праслов’янська |
| стрáжа | російська |
| страх | російська |
| стра̑х | сербохорватська |
| strac «тугий» | середньоверхньнімецька |
| strak «тс., твердий, жорсткий, закляклий» | середньонижньонімецька |
| strach | словацька |
| stráh | словенська |
| страхъ | старослов’янська |
| strach | чеська |
тра́ви́ти «обробляти поверхню спеціальним розчином; засвоювати їжу; [цькувати Нед; тратити, втрачати]; потроху відпускати, послаблювати натягання каната»
псл. traviti «поїдати, знищувати, тратити», пов’язане з trava «трава», truti «тратити; труїти»;
споріднене з гр. τρώω «раню», τιτρώσχω «тс.», τρū́ω «знищую», двн. drawa (drōа) «загроза», дангл. dréa «тс., кара»;
іє. *treu-/trou-/trū-, похідне від *ter- «терти, розтирати»;
викликає сумнів зіставлення з гот. dreiban «гнати», двн. trīban «тс.» (Matzenauer 415);
р. трави́ть «отруювати; обробляти поверхню; випасати; тратити; цькувати; попускати (канат)», бр. траві́ць «тс.», п. trawić «споживати, з’їдати; обробляти метал», ч. traviti, слц. trávit’ «тс.», болг. тро́вя «отруюю», схв. травѝњати «безперервно їсти, жувати», тро̀вати «труїти», стсл. травити «поїдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вистра́вний
«який швидко споживається»
ви́травка
витра́вник
втра́витися
«внадитися»
втрови́тися
«звикнути»
затра́вка
«протрава»
натра́ва
«отрута»
отра́ва
отра́витися
«звикнути до їжі»
отравниця
«беладона, Atropa belladona L.»
(бот.)
отро́ва
«тс.»
перетра́вний
потра́ва
«страва»
потра́вка
«страва з дрібних шматків м’яса»
потра́вний
протра́ва
протра́влювач
розтрави́ти
«поглибити малюнок кислотою»
розтра́влювач
«фахівець із травлення рисунків»
стра́ва
страве́ць
«той, хто цькує»
страви́ти
«провести спаш»
стравне́
«гроші на харч»
стра́вни́й
«їстівний»
стравня́
«харч»
стравува́ти
«харчувати»
страву́нок
«тс.»
трави́льний
трави́льник
«робітник, що займається травленням металів»
тра́влення
травло́
«протрава»
тра́вляник
«пепсин»
травни́й
тро́ви
«полювання з собаками»
трови́ти
«випасати; цькувати; перетравлювати»
тровля́
«цькування тварин»
троми́ти
«цькувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| траві́ць «тс.» | білоруська |
| тро́вя «отруюю» | болгарська |
| dreiban «гнати» | готська |
| τρώω «раню» | грецька |
| τιτρώσχω «тс.» | грецька |
| τρū́ω «знищую» | грецька |
| dréa «тс., кара» | давньоанглійська |
| drawa «загроза» (drōа) | давньоверхньонімецька |
| drōа | давньоверхньонімецька |
| trīban «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *treu-/trou-/trū- | індоєвропейська |
| *ter- «терти, розтирати» | індоєвропейська |
| trawić «споживати, з’їдати; обробляти метал» | польська |
| traviti «поїдати, знищувати, тратити» | праслов’янська |
| trava «трава» | праслов’янська |
| truti «тратити; труїти» | праслов’янська |
| трави́ть «отруювати; обробляти поверхню; випасати; тратити; цькувати; попускати (канат)» | російська |
| травѝњати «безперервно їсти, жувати» | сербохорватська |
| тро̀вати «труїти» | сербохорватська |
| trávit' «тс.» | словацька |
| травити «поїдати» | старослов’янська |
| traviti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України