СМИСЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
смисл «уявлення про щось; розуміння чого-небудь; роль, важливість; внутрішній зміст, суть, значеня; мета, завдання, призначення; (розм.) користь, вигода»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. смысл «смисл; (заст.) розум», смы́слить, як і др. съмыслъ «думка, розум», съмысль «тс.», съмыслити «думати, міркувати, розуміти, пам’ятати, радитися», п. zmysł «почуття; розум, смисл», заст. smysł «тс.», ч. smysl «смисл; розуміння; почуття», слц. zmysel «смисл; розуміння; розум; почуття», вл. нл. zmysł «почуття; смисл», болг. сми́съл «смисл; мета; зміст; (розм.) користь», схв. сми̑сао «смисл, значення; схильність, обдарованість», слн. smísel «смисл», р.-цсл. цсл. стсл. съмыслъ «думка; намір, погляд», продовжує псл. *smyslъ ([*sъmyslь]) «думка, розум», що може розглядатися як утворення з компонентів *sъ- (можливо, іє. *su- «добрий») і myslь «думка, мисль; мислення», до якого зводиться також укр. мисль;
бр. [смыслёны] «кмітливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осми́слити
смислови́й
смишле́ний
«мудрий, кмітливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| смыслёны «кмітливий» | білоруська |
| сми́съл «смисл; мета; зміст; (розм.) користь» | болгарська |
| zmysł «почуття; смисл» | верхньолужицька |
| съмыслъ «думка, розум» | давньоруська |
| съмысль «тс.» | давньоруська |
| съмыслити «думати, міркувати, розуміти, пам’ятати, радитися» | давньоруська |
| su- | індоєвропейська |
| zmysł «почуття; смисл» | нижньолужицька |
| zmysł «почуття; розум, смисл» | польська |
| smysł «тс.» | польська |
| *smyslъ «думка, розум» ([*sъmyslь]) | праслов’янська |
| myslь «думка, мисль; мислення» (можливо, іє. *su- «добрий») | праслов’янська |
| *sъmyslь | праслов’янська |
| *sъ- | праслов’янська |
| смысл «смисл; (заст.) розум» | російська |
| смы́слить | російська |
| съмыслъ «думка; намір, погляд» | русько-церковнослов’янська |
| сми̑сао «смисл, значення; схильність, обдарованість» | сербохорватська |
| zmysel «смисл; розуміння; розум; почуття» | словацька |
| smísel «смисл» | словенська |
| съмыслъ «думка; намір, погляд» | старослов’янська |
| мисль | українська |
| съмыслъ «думка; намір, погляд» | церковнослов’янська |
| smysl «смисл; розуміння; почуття» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України