СКОРБОТА — ЕТИМОЛОГІЯ

скорб

псл. skъr̥bь, пов’язане чергуванням з sčьr̥bа «щербина»;
споріднене з лит. skurbė «горе», лтс. skur̂ba «запаморочення, сп’яніння», свн. scherbe «черепок», нвн. scharf «гострий»;
зіставляється також (Преобр. II 307; Булаховський Нариси 57) з р. [ско́рбнуть] «засихати, морщитися»;
р. скорбь, бр. [скорб], др. скърбь «біль, страждання, хвороба, мука, нещастя, горе, смуток, турбота», ч. skrb(l)iti «скупитися, скнарити», болг. скръб «скорбота», м. скрб «тс.», схв. скр̑б «турбота», слн. skŕb «тс.», стсл. скръбь «мука, сум, скорбота»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оско́рб «кривда»
оско́рба «тс.; шкода, втрата»
оскорби́ти «скривдити»
о́ско́рбний «скупий, бідний»
оскорбно́та «кривда»
преско́рбний
прискорби́ти «засмутити; придбати»
приско́рбний «дуже сумний»
ско́рба «скорб»
скорбина́
скорби́ня «тс.»
скорби́ти «завдавати скорботи»
скорбі́ти
скорбо́та́
скорбува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скорб білоруська
скръб «скорбота» болгарська
скърбь «біль, страждання, хвороба, мука, нещастя, горе, смуток, турбота» давньоруська
skur̂ba «запаморочення, сп’яніння» латиська
skurbė «горе» литовська
скрб «тс.» македонська
scharf «гострий» нововерхньонімецька
sk<SUP>ъ</SUP>r̥bь праслов’янська
sč<SUP>ь</SUP>r̥bа «щербина» праслов’янська
ско́рбнуть «засихати, морщитися» російська
скорбь російська
скр̑б «турбота» сербохорватська
scherbe «черепок» середньоверхньнімецька
skŕb «тс.» словенська
скръбь «мука, сум, скорбота» старослов’янська
skrb(l)iti «скупитися, скнарити» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України