СКИБКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ски́ба «брила в борозні; окраєць (хліба); [шрам Нед]»
запозичення з давньоверхньонімецької мови, у східнослов’янські через польську;
двн. scība (нвн. Scheibe «скибка, коло, шибка, шайба») споріднене з дісл. skīfa «скибка», дфриз. skīve «тс.», які зводяться до пгерм. *skībō- «відрізана від стовбура пластина», спорідненого з гр. σϰῑˊπων «палка; відколота гілка», лат. scīpio «палка, жезл», лит. skiẽbti «розпорювати, робити діру», skiẽpti «розділяти, робити отвір», псл. *sčipati, укр. щипа́ти, щепи́ти;
р. [ски́ба] «окраєць», бр. скі́ба «тс.; брила в борозні», п. skiba «брила в борозні; леміш», skibka «окраєць», ч. skóva, слц. skyva, вл. skiba «тс.», нл. skiba «тс.; борозна», полаб. st’aibă «хліб, скибка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ске́бка
«скибка ЛексПол»
скиба
(1596)
скибани́ця
«великий окраєць»
скибе́тися
«лягати скибами»
скиби́на
скиби́стий
ски́бити
«підіймати пар»
ски́бка
скибо́виць
«дволемішний кінний плуг»
скибча́стий
«з подовжними заглибинами ззовні (про плоди) Г; шаруватий Бі»
скибча́тий
«шаруватий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скі́ба «тс.; брила в борозні» | білоруська |
| skiba «тс.» | верхньолужицька |
| σϰῑˊπων «палка; відколота гілка» | грецька |
| scība (нвн. Scheibe «скибка, коло, шибка, шайба») | давньоверхньонімецька |
| skīfa «скибка» | давньоісландська |
| skīve «тс.» | давньофризька |
| scīpio «палка, жезл» | латинська |
| skiẽbti «розпорювати, робити діру» | литовська |
| skiba «тс.; борозна» | нижньолужицька |
| st'aibă «хліб, скибка» | полабська |
| skiba «брила в борозні; леміш»«окраєць» | польська |
| skibka «брила в борозні; леміш»«окраєць» | польська |
| *skībō- «відрізана від стовбура пластина» | прагерманська |
| *sčipati | праслов’янська |
| ски́ба «окраєць» | російська |
| skyva | словацька |
| щипа́ти | українська |
| skóva | чеська |
| skiẽpti «розділяти, робити отвір» | ? |
| щепи́ти | ? |
скі́па «скіпка, тріска»
не зовсім ясні фонетичні форми з початковим ск- перед голосними переднього ряду замість очікуваного щ- або сц-;
можуть бути результатом контамінації форм типу ска́бка, скопи́ти і ще́па, щіпа́ти або факультативного збереження давнього ск- без переходу в щ-, як у словах ске́ля, скемі́ти та ін;
р. [ске́па] «скіпка», [скепа́ть] «відколювати», бр. [ске́пка] «тріска», [скепі́на] «щілина», аске́пак «осколок, тріска», др. скѣпище (скепище) «ратище», оскѣпище «тс.», оскѣпъ «спис», поскѣпани «розколені», п. [skipka] «скіпка, скалка», [skiepina] «щілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́скеп
«знущання, турбування, напад»
ви́скепати
«виколупати, вирвати, винищити, викрасти; турбувати, дражнити»
ви́скепатися
«вирватися, вислизнути, звільнитися»
ви́скіпати
«виколупати; знайти»
доскіпа́тися
доскі́пливий
заскепи́ти
«заскалити»
о́скип
«граблисько, ратище»
оски́пище
«тс.»
приски́бнути
«затиснути, защемити»
прискі́патися
прискі́пливий
ро́зкіп
розскепа́тися
«розщепитися, розколотися»
ро́зскіп
«розщіп»
ро́скіп
«тс.»
скепа́ти
ске́пка
«скіпка»
ски́ба
ски́бка
скипа́ти
«тс.»
скипе́ць
«щепа, прищеплене дерево»
скипи́ти
«прищепити»
ски́пка
скипни́й
«щеплений»
скипни́ця
«тс.»
скіпа́льний
скіпа́ти
«розколювати, відколювати»
скіпа́тися
«приставати, чіплятися»
скі́пка
«тріска; [сірник ДзАтл II]»
скіпки́й
шкипа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ске́пка «тріска» | білоруська |
| скепі́на «щілина» | білоруська |
| аске́пак «осколок, тріска» | білоруська |
| скѣпище «ратище» (скепище) | давньоруська |
| оскѣпище «тс.» | давньоруська |
| оскѣпъ «спис» | давньоруська |
| поскѣпани «розколені» | давньоруська |
| skipka «скіпка, скалка» | польська |
| skiepina «щілина» | польська |
| ске́па «скіпка» | російська |
| скепа́ть «відколювати» | російська |
| ска́бка | українська |
| скопи́ти | українська |
| ще́па | українська |
| щіпа́ти | українська |
| ске́ля | українська |
| скемі́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України