СИЧУГ — ЕТИМОЛОГІЯ
сичу́г «відділ шлунку у тварин»
загальноприйнятої етимології не має;
виводиться (Горяев 357; Lokotsch 153; Räsänen ZfSlPh 22, 128; Шипова 296–297) з тюркських мов (полов. suzug «кишка, нутрощі», кипч. чаг. sučuk «ковбаса, начинені кишки», тур. sucuk «ковбаса»);
припускається також (Трубачев ВЯ 1960/3, 68) зв’язок із р. сыти́ть «ситити», паралельний до зв’язку нвн. Lab «сичуг» з laben «тішити, усолоджувати; квасити»;
р. бр. сычу́г «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сичуго́вий
сичу́жний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сычу́г «тс.» | білоруська |
| sučuk | кипчацька |
| Lab «сичуг» | нововерхньонімецька |
| laben «тішити, усолоджувати; квасити» | нововерхньонімецька |
| suzug | половецька |
| сыти́ть «ситити» | російська |
| сычу́г «тс.» | російська |
| sucuk | турецька |
| sučuk | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України