СИЧАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сича́ти «шипіти, видавати свистячі звуки»
звуконаслідувальне утворення;
псл. sykati, syčěti;
р. [сы́кать] «шикати», бр. сы́каць «видавати свистячі звуки, сичати», п. syczeć, sykać, ч. sykati, syčeti, слц. syčat’, вл. sykać, syčeć, нл. sykaś, sycaś, схв. сùктати, слн. síkati, sičáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сик
си́кати
«сичати»
(Ме)
сича́вий
«із сичанням»
сичли́вий
«який сичить»
сичь
«гадюка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сы́каць «видавати свистячі звуки, сичати» | білоруська |
| sykać | верхньолужицька |
| syčeć | верхньолужицька |
| sykaś | нижньолужицька |
| sycaś | нижньолужицька |
| syczeć | польська |
| sykać | польська |
| sykati | праслов’янська |
| syčěti | праслов’янська |
| сы́кать «шикати» | російська |
| сùктати | сербохорватська |
| syčat' | словацька |
| síkati «тс.» | словенська |
| sičáti «тс.» | словенська |
| sykati | чеська |
| syčeti | чеська |
си́ква «голець, Nemachilus barbatulus L.» (іхт.)
первісним вважається зв’язок цих назв із дієсловом сі́кти́: спіймана риба наїжачується і січе по боках рухливими підочними колючками;
вторинні назви пов’язані з дієсловом сича́ти за звуком, який видає ця риба, взята в руку;
на гольця назва могла бути перенесена за зовнішньою подібністю обох видів риб;
р. [сик] «щиповка», [си́кла, сиковка, сиколка, секун, секуша], п. [sikawka, siek, siekierka], ч. слц. sekavec, sykavec, нл. sykańc, sykawice, sykawicka, схв. [seka, sekuš, sjekaća];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сик
«щиповка звичайна, Cobitis taenia L.»
си́кавка
си́калка
си́кля
си́кота
сік
сі́кавиця
сі́кавка
сі́калиця
сі́каниця
сікач
сі́ковиця
сіку́нка
сци́кавка
сци́калка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sykańc | нижньолужицька |
| sykawice | нижньолужицька |
| sykawicka | нижньолужицька |
| sikawka | польська |
| siek | польська |
| siekierka | польська |
| сик «щиповка» | російська |
| си́кла | російська |
| сиковка | російська |
| сиколка | російська |
| секун | російська |
| секуша | російська |
| seka | сербохорватська |
| sekuš | сербохорватська |
| sjekaća | сербохорватська |
| sekavec | словацька |
| sykavec | словацька |
| сі́кти́ | українська |
| сича́ти | українська |
| sekavec | чеська |
| sykavec | чеська |
сикота́ти «ґелґотати» (про гусей)
очевидно, результат контамінації форм сокота́ти і сича́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сокота́ти | українська |
| сича́ти | українська |
сич «Athene Boie, (сич хатній) Athene noctua Scop.; [совка-сплюшка], Otus scops L.; сова вухата, Asio otus L. Шарл; крутиголовка, Junx torquilla L. ВеЛ» (орн.)
зіставляється ще (Mühl.–Endz. III 771–772; Petersson KZ 47, 241–242) з сова́, лит. šaũkti «кричати», лтс. sáukt «звати» або зближується (Otrębski Ез.-етн. изсл. 72) з лит. suõkti «кричати» (про сову);
пов’язується також із сича́ти (птах нібито сичить, коли сердиться);
очевидно, псл. *syt’ь з іє. *k’ūt-i̯-os (Mareš Slavia 1967, 366–369);
р. бр. сыч, п. syczek «совка-сплюшка», ч. sóc «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup», sóček «сич хатній; [корольок, Glaucidium]», слц. sóč «сич хатній», sóčok krpató «корольок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сичак
«крутиголовка»
сичик
«корольок жовтоголовий, Regulus regulus L.»
сичик-горобець
«Glaucidium passerinum L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сыч | білоруська |
| *k'ūt-i̯-os | індоєвропейська |
| sàukt «звати» | латиська |
| šaũkti «кричати» | литовська |
| suõkti «кричати» (про сову) | литовська |
| syczek «совка-сплюшка» | польська |
| *syt'ь | праслов’янська |
| сыч | російська |
| sýč «сич хатній»«корольок» | словацька |
| sýčok krpatý «сич хатній»«корольок» | словацька |
| сова́ | українська |
| сича́ти (птах нібито сичить, коли сердиться) | українська |
| sýc «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup»«сич хатній; [корольок, Glaucidium]» | чеська |
| sýček «сич; мохноногий сич, Aegolius Kaup»«сич хатній; [корольок, Glaucidium]» | чеська |
яча́ти «кричати по-лебединому; кричати, шуміти (про багатьох людей)»
псл. (j)ęčati (‹ іє. *enk-/onk-, звуконаслідувального походження);
зіставляється з лит. iñksti «вищати, стогнати», ùngti «скиглити», алб. nёkóń (‹ *ёnkóń) «cтогну», гр. ὀγϰάομαι «реву, кричу», ірл. ong «стогін, зітхання», свн. anken «стогнати, зітхати»;
до словотвору пор. гуча́ти, рича́ти, сича́ти і т. ін;
думка (Uhlenbeck AfSlPh 15, 487) про походження слова в слов’янських мовах із германських безпідставна;
р. [яча́ть] «(про гусей, лебедів) стогнати, жалібно кричати», др. ячати «зойкати, стогнати», п. jęczeć «cтогнати, охкати; скиглити, нарікати», ч. ječeti «вищати, верещати», ст. jěčeti «кричати, галасувати», слц. jačat’, болг. еча́ «лунаю, гримлю, розлягаюся», м. jачи «лунає, розлягається; стогне», ечи «лунає, розлягається», схв. jе́чати «розлягатися (про звук), лунати; стогнати», слн. ječáti «зітхати, стогнати, охкати», цсл. ачати «стогнати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
якіт
«крик, гам»
якоті́ти
«галасувати, кричати (про дітей)»
ячи́ти
«плачливо, жалібно говорити, молитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nёkóń «cтогну» (‹ *ёnkоń) | албанська |
| *ёnkóń | албанська |
| еча́ «лунаю, гримлю, розлягаюся» | болгарська |
| ὀγϰάομαι «реву, кричу» | грецька |
| ячати «зойкати, стогнати» | давньоруська |
| *enk-/onk- | індоєвропейська |
| ong «стогін, зітхання» | ірландська |
| iñksti «вищати, стогнати» | литовська |
| ùngti «скиглити» | литовська |
| jачи «лунає, розлягається; стогне» | македонська |
| ечи «лунає, розлягається» | македонська |
| jęczeć «cтогнати, охкати; скиглити, нарікати» | польська |
| (j)ęčati | праслов’янська |
| яча́ть «(про гусей, лебедів) стогнати, жалібно кричати» | російська |
| jе́чати «розлягатися (про звук), лунати; стогнати» | сербохорватська |
| anken «стогнати, зітхати» | середньоверхньнімецька |
| jačat' | словацька |
| ječáti «зітхати, стогнати, охкати» | словенська |
| гуча́ти | українська |
| рича́ти | українська |
| сича́ти | українська |
| ачати «стогнати» | церковнослов’янська |
| ječeti «вищати, верещати» | чеська |
| jěčeti «кричати, галасувати» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України