СИРОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сирота́
псл. sirota, похідне від прикметника sirъ «осиротілий», спорідненого з лит. šeirỹs «удовець», šeirė˜ «удова», ав. saē- «сиротливий, осиротілий», можливо, також з гр. χη̃ρος «позбавлений, осиротілий», лат. hērēs «спадкоємець»;
р. сирота́, бр. сірата́, др. сирота, п. sierota, ч. sirota, sirotek, слц. sirota, siró, вл. нл. syrota, болг. м. си́рота, схв. сира̏та, слн. siróta, стсл. сиръ, сирота;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сирітли́вий
сирі́тний
сирі́тство
сирітствува́ти
си́ротин
сироти́на
сироти́нський
сироти́ти
сироті́ти
сиротли́вий
сиро́тний
сиротови́на
«сирота»
сиротува́ти
сиротю́к
«хлопчик-сирота»
сиротю́чка
сиротя́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| saē- «сиротливий, осиротілий» | авестійська |
| сірата́ | білоруська |
| си́рота | болгарська |
| syrota | верхньолужицька |
| χη̃ρος «позбавлений, осиротілий» | грецька |
| сирота | давньоруська |
| hērēs «спадкоємець» | латинська |
| šeirỹs «удовець» | литовська |
| šeirė˜ «удова» | литовська |
| си́рота | македонська |
| syrota | нижньолужицька |
| sierota | польська |
| sirota | праслов’янська |
| sirъ «осиротілий» | праслов’янська |
| сирота́ | російська |
| сирòта | сербохорватська |
| sirota | словацька |
| sirò | словацька |
| siróta | словенська |
| сиръ | старослов’янська |
| сирота | старослов’янська |
| sirota | чеська |
| sirotek | чеська |
си́роти «гусяча шкіра»
очевидно, пов’язане із сирота́ як назва ознаки, що найчастіше спостерігається у дітей, позбавлених притулку і недостатньо одягнених;
р. [си́роты], п. [sieroty] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сирітки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sieroty «тс.» | польська |
| си́роты | російська |
| сирота́ | українська |
сара́ка «бідолага»
рум. săràc «бідняк, жебрак», sereàc, молд. сэра́к «тс.», жін. р. молд. [сара́ка] походять від болг. сира́к «сирота» або схв. заст. сѝрāк «тс.», споріднених з укр. сирота́;
запозичення зі східнороманських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сера́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сира́к «сирота» | болгарська |
| сэра́к «тс.» | молдавська |
| сара́ка | молдавська |
| sărác «бідняк, жебрак» | румунська |
| sereác | румунська |
| сѝрāк «тс.» | сербохорватська |
| сирота́ | українська |
сирі́тки «фіалка триколірна, Viola tricolor L.; [просерень гадючий, Bulbocodium ruthenicum Mak]» (бот.)
назва зумовлена тим, що ці рослини цвітуть ранньою весною, а фіалка триколірна і до пізньої осені, залишаючись на полі ніби осиротілими, коли інші рослини ще не цвітуть або вже відцвіли;
пов’язане із сирота́;
р. [сиро́тка] «просерень гадючий», п. siеrotka «фіалка триколірна», ч. sirotka, слц. sirôtka, вл. syrotki, нл. syrotka, слн. [sirа̏tica] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| syrotki | верхньолужицька |
| syrotka | нижньолужицька |
| siеrotka «фіалка триколірна» | польська |
| сиро́тка «просерень гадючий» | російська |
| sirôtka | словацька |
| siròtica «тс.» | словенська |
| сирота́ | українська |
| sirotka | чеська |
си́ротень «шафран сітчастий, Crocus reticulatus Stev.» (бот.)
очевидно, результат контамінації і спрощення форм про́серен, [про́серень, про́сирень] і [просерет] «тс.» з опущенням префікса про- і зближенням з основою сирота́;
р. [сироте́нь] «тс.; первоцвіт весняний, Primula veris»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сироте́нь «тс.; первоцвіт весняний, Primula veris» | російська |
| про́серен | українська |
| про́серень «тс.» | українська |
| про́сирень «тс.» | українська |
| про- | українська |
| сирота́ | українська |
| просерет | українська |
сирохма́н «сирота (чоловік); сірома»
афективні утворення від сирота́, паралельні до форм типу [глухма́н];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сирохма́ня
«сирота (дівчина)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сирота́ | українська |
| глухма́н | українська |
сіро́ма́ «бідняк; бідолаха; (заст.) бездомний неодружений козак Бі; (зб.) біднота»
очевидно, пов’язане із сирота́, псл. sirъ «осиротілий»;
кореневе сі- на місці давнішого си- з’явилось у результаті зближення зі словами сі́рий, сіря́к;
р. [сирома́ха] «сирота», [сирома́] (зб.), болг. сирома́х «бідняк, бідолаха», м. сиромав «сіромаха, бідолаха», схв. сира̏мах «бідняк, бідолаха», слн. siromák «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сиро́ма
«тс.»
сирома́нка
«осиротіла бідна жінка»
сирома́тя
«біднота, сірома»
сирома́ха
«тс.»
сирохма́н
«сіромаха»
сірома́нець
«простий селянин, сіряк»
сірома́нський
«бідолашний»
сірома́ха
«сірома»
сірома́ша
«тс.»
сірома́шний
«тс.»
сірома́шня
«біднота»
сірома́шшя
сорохма́н
«тс.; лобур, горлань»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сирома́х «бідняк, бідолаха» | болгарська |
| сиромав «сіромаха, бідолаха» | македонська |
| sirъ «осиротілий» | праслов’янська |
| сирома́ха «сирота» | російська |
| мах «бідняк, бідолаха» | сербохорватська |
| siromák «тс.» | словенська |
| сирома́ (зб.) | українська |
| сирота́ | ? |
| сі́рий | ? |
| сіря́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України