РІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рі́зка «лозина»
псл. rozga;
очевидно, споріднене з лит. règzti «в’язати, плести», rẽzgė «кошик з лози», rezginỹs «в’язання, плетений виріб», лтс. režģît (režguôt) «заплутувати», лат. restis «мотузка, канат», дінд. rájjuḥ «тс.»;
зіставлялось також (Мühl.–Endz. III 492; Fraenkel 710–711; Specht 215) з лит. rãžas «сухий прут, мітла», лтс. razga (razda) «стара мітла»;
припускалась (Mikl. EW 227; Brückner 465; ZfSlPh 4, 217; Walde KZ 34, 512; Trautmann 245) вихідна форма *orzga, пов’язана з префіксом *orz- «роз-» (пор. щодо розвитку значення нім. zwei «два» і Zweig «гілка»);
недостатньо обґрунтованими були зіставлення з дангл. risce (resce, rysсе) «очерет», снн. risch «тс.» (Bezzenberger ВВ 1, 68; Fick ВВ 1, 172; Mikkola Berühr. 158), з гр. ῥᾱʹδιξ «гілка, прут» (Machek ESJČ 518), з роже́н, гр. ῥᾱχός (ῥάχος) «терновий чагарник» (Соболевский РФВ 64, 113), з ріст, рости (Mikkola Balt. u. Slav. 35), як і припущення вихідної форми *ъrzga (Ляпунов ИОРЯС 30, 17);
р. бр. ро́зга, др. розга «гілка, пагін», п. rîzga, ч. ст. rozha «пагін, гілка», слц. rázga «хворостина», нл. rozga «гілка, прут», полаб. ršzgă/rüzgî «гіллячка, лозина, хворостина, кущ», болг. [розга́] «гілка, різка», схв. ро̏зга «молодий пагін виноградної лози; кілок, що підтримує виноградну лозу», слн. rîzga «пагін виноградної лози», стсл. розга, разга, ражднѥ «лозина, виноградна лоза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рі́за
«лозина, якою поганяють чи відганяють худобу»
рі́зґа
«тс.»
рі́ззя
«відрубані гілки»
рі́зя
«ломаччя»
ро́зя
«різка»
(дит.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́зга | білоруська |
| розга́ «гілка, різка» | болгарська |
| ῥᾱʹδιξ «гілка, прут» | грецька |
| ῥᾱχός «терновий чагарник» (ῥάχος)(Соболевский РФВ 64, 113) | грецька |
| risce «очерет» (resce, rysсе) | давньоанглійська |
| resce | давньоанглійська |
| rysсе | давньоанглійська |
| rájjuḥ «тс.» | давньоіндійська |
| розга «гілка, пагін» | давньоруська |
| restis «мотузка, канат» | латинська |
| režģît «заплутувати» (režguôt) | латиська |
| razga «стара мітла» (razda) | латиська |
| règzti «в’язати, плести» | литовська |
| rẽzgė «кошик з лози» | литовська |
| rezginỹs «в’язання, плетений виріб» | литовська |
| režguôt | литовська |
| režguôt | литовська |
| režguôt | литовська |
| režguôt | литовська |
| rãžas «сухий прут, мітла» | литовська |
| rozga «гілка, прут» | нижньолужицька |
| zwei | німецька |
| Zweig | німецька |
| zwei | німецька |
| Zweig | німецька |
| rüˊzgă/rüzgо̓ «гіллячка, лозина, хворостина, кущ» | полабська |
| rózga | польська |
| rozga | праслов’янська |
| *orzga | праслов’янська |
| *orz- «роз-» (пор. щодо розвитку значення нім. zwei «два» і Zweig «гілка») | праслов’янська |
| *ъrzga | праслов’янська |
| ро́зга | російська |
| ро̏зга «молодий пагін виноградної лози; кілок, що підтримує виноградну лозу» | сербохорватська |
| risch «тс.» | середньонижньонімецька |
| rázga «хворостина» | словацька |
| rо̓zga «пагін виноградної лози» | словенська |
| ро̓зга | старослов’янська |
| разга | старослов’янська |
| ражднѥ «лозина, виноградна лоза» | старослов’янська |
| роже́н | українська |
| ріст | українська |
| рости | українська |
| rozha «пагін, гілка» | чеська |
рости́
псл. *orsti «рости»;
загальновизнаної етимології не має;
висловлюється припущення про спорідненість з рід, роди́ти (Трубачев ВЯ 1957/2, 88; Фасмер–Трубачев ІІІ 491; Holub–Kop. 319; Ondruš JČ 9, 150–151);
зіставлялося з гр. ὄρμα̃νος «росток, стебло», ὄρνῡμι «збуджую, рухаю», дінд. ṛṇōti «піднімається, рухається», лат. orior «встаю» (Мейе ОЯ 172; Persson Beitr. 346, 853), а також з лат. arduus «високий; крутий», ав. ǝrǝδva- «тугий, прямий», дірл. ard «високий», дісл. ǫrðugr «крутий», алб. rit «росту», гр. ὀρϑός «прямий» (Walde–Hofm. I 64–65; Младенов 557; Schuster-Šewc 1237; Pokorny 339), з дінд. ardh- «процвітати» (Prusík KZ 33, 159);
р. расти́, бр. расці́, др. рости, п. rosnąć, заст. rîść, ч. růsti, слц. rást’, полаб. rüst, вл. нл. rosć, болг. раста́, м. расте, схв. ра́сти, слн. rásti, стсл. расти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взріст
взрост
ви́ріст
ви́рослий
вирост
«виріст»
вироста́ти
виростко́ви́й
ви́росток
«шкіра однорічного теляти; [підліток]; (мед.) наріст на шкірі»
вироща́ти
ви́рощений
виро́щувальний
виро́щувати
відро́слий
відроста́ти
відро́сток
ві́дрость
«відросток»
відро́щувати
вро́слий
вроста́ти
вро́сток
до́ріст
доро́слий
зарісни́к
«чагарник»
за́ріст
«волосся на голові, обличчі»
за́рість
«гущавина»
за́рість
«тс.; чагарник Ж; рубець, слід старого пошкодження (на дереві)»
заро́слий
за́рослі
(одн. за́росль)
зароста́ти
за́ростень
«чагарник»
за́росток
«статеве покоління у рослин, для яких характерним є розмноження спорами»
(бот.)
заро́щений
за́рощі
зріст
зрість
«рубець на стовбурі»
зросли́вий
«який дає ріст»
зро́слий
зро́слінка
«плоди, що зрослися»
зроста́ння
зроста́ти
зро́стний
«дорослий»
зро́сток
«утворення, що виникає в результаті зрощення плодів, кристалів та ін.»
зрость
«зріст»
зро́щення
изрі́сть
«зріст»
на́ріст
на́рістка
«телиця»
на́рість
«наріст»
на́росля
«наріст на стовбурі»
нароста́ти
на́ростень
«наріст; [мозоль]»
на́росток
«суфікс; [річний бичок]»
(заст.)
на́рость
«наріст; льодяна бурулька; ґуля»
наро́щувати
недорі́с
«недоросток»
недо́рі́сток
«тс.»
недоро́слий
недо́ро́сток
не́рість
«мінерали»
не́рость
«тс.»
обрі́сник
«лишай»
(бот.)
обро́слий
оброста́ти
обро́сть
«пагони»
о́брость
«поселення водяних організмів на предметах, спорудах; [(бот.) лишай Mak]»
о́дро́сток
«відросток»
отро́сток
«рукав річки»
па́рісль
«паросль; паросток»
па́рісток
па́росль
«паросток»
паросля́
«запущена, довгий час не оброблювана ділянка землі в лісі»
па́рост
«тс.»
парости́тися
па́ростковий
па́росток
па́рость
перері́ст
переро́слий
перероста́ння
перероста́ти
пере́ро́сток
підрі́ст
«сукупність молодих дерев основної породи»
підро́слий
підроста́ти
пі́дросток
«підліток»
підростя́к
«підсвинок»
по́ріст
«пагони; чагарник; коротке волосся»
по́рість
поросле́вий
по́росль
«тс.»
поро́стля
«рослинність»
по́рость
при́ріст
приро́сток
«приплід»
при́росток
«префікс»
(заст.)
приро́щувати
про́ріст
«проростання; пагони»
про́рість
«молоді пагони рослин; тонкий прошарок жиру в м’ясі або м’яса в салі»
про́рісь
«сходи»
про́рост
«проростання»
проро́сток
«молодий паросток»
про́рость
«сходи»
проро́щувати
ріст
рістня́
«ріст»
рісто́к
«росток»
ро́зріст
«розростання»
розро́ст
«тс.»
розроста́тися
росла́вий
«рослий»
ро́слий
росли́на
росли́нний
росли́нник
росли́нництво
росли́нницький
росли́нність
росля́вий
«рослий»
росля́к
«доморослий тютюн Мо; сніп пашні, що поріс після дощу Дз»
рост
«ріст; лихварство»
рости́на
«рослина»
рости́нний
«рослинний»
(заст.)
рости́нність
рости́ти
ростко́вий
ростови́й
ростови́тий
«який швидко росте»
росто́к
ро́стом
ро́стоньки
(зменш. від рости́)
росту́чий
рость
«рослинність»
ростю́чий
«тс.»
рощ
«тс.»
ро́ща
«ріст Корз; лісок Ч»
(з рос.)
роща́нник
«острів, вкритий рослинністю»
ро́щення
ро́щиця
«лісок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ǝrǝδva- «тугий, прямий» | авестійська |
| rit «росту» | албанська |
| расці́ | білоруська |
| раста́ | болгарська |
| rosć | верхньолужицька |
| ὄρμἐνος «росток, стебло» | грецька |
| ὄρνῡμι «збуджую, рухаю» | грецька |
| ὀρϑός «прямий» | грецька |
| ṛṇōti «піднімається, рухається» | давньоіндійська |
| ardh- «процвітати» | давньоіндійська |
| ard «високий» | давньоірландська |
| ǫrðugr «крутий» | давньоісландська |
| рости | давньоруська |
| orior «встаю» | латинська |
| arduus «високий; крутий» | латинська |
| расте | македонська |
| rosć | нижньолужицька |
| rüst | полабська |
| rosnąć | польська |
| róść | польська |
| *orsti «рости» | праслов’янська |
| расти́ | російська |
| ра́сти | сербохорватська |
| rást' | словацька |
| rásti | словенська |
| расти | старослов’янська |
| рід | українська |
| роди́ти | українська |
| růsti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України