РЯСНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ря́са «верхній одяг православного духовенства»
запозичення із середньогрецької мови;
сгр. ῥάσον «чернечий одяг» походить від слат. rāsum, дієприкметника до дієслова radere «скребти, чистити; змивати», пов’язаного з rodere «гризти, терзати; розмивати» і спорідненого з дінд. rádati «скребе, гризе»;
пом’якшення відбулось, очевидно, під впливом рясни́й «густий, пишний; широкий (про одяг)»;
р. ря́са, бр. ра́са, болг. ра́со, м. раса, расо, схв. ра̏са;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підря́сник
ря́ска
«тс.»
ря́сник
«у рясі (піп)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́са | білоруська |
| ра́со | болгарська |
| rádati «скребе, гризе» | давньоіндійська |
| radere «скребти, чистити; змивати» | латинська |
| rodere «гризти, терзати; розмивати» | латинська |
| раса | македонська |
| расо | македонська |
| ря́са | російська |
| ра̏са | сербохорватська |
| ῥάσον «чернечий одяг» | середньогрецька |
| rāsum | середньолатинська |
| рясни́й «густий, пишний; широкий (про одяг)» | українська |
ря́са «бахрома Нед; торочки О; колос проса, вівса; волоть, мітелка у рослин, віночок»
розглядалося також як похідне від псл. *ręp-sati, спорідненого з нвн. [rampfen] «дерти, смикати, скубти» (Machek ESJČ 529);
мало вмотивовані зіставлення з решето́ (Ильинский ИОРЯС 23/2, 181), р. [ремье] «лахміття» (Jokl AfSlPh 28, 10), з дінд. raśanā́ «шматок; пояс», raś-nā «тс.» (Младенов 560; Skok III 131; Schuster-Šewc 1220–1221), raś-mi-ḥ «мотузка» (Mikl. EW 276–277) або з нвн. Rispe «мітелка» (Горяев 308);
найімовірніший зв’язок з rędъ «ряд» (*ręd-sā) (Фасмер III 539; Преобр. II 242; Горяев Доп. I 32);
загальновизнаної етимології не має;
псл. ręsa «щось пишне, густе»;
р. [ряса] «ряд, низка; нитка намиста», [ря́ска] «тс.», бр. [ра́са] «паросток; остюк», [ря́ссе] «лахміття, подраний одяг», [ря́сище] «тс.», др. ряса «бахрома», рясьно «вія», рясьнъ «бахрома, прикраса», п. rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса», rzęsny «рясний», ч. řasa «фалда; вія», слц. riasa «фалда; колос; сережка», riasnatý «рясний», вл. rjas «вія», болг. реса́ «мітелка; сережка; бахрома», м. реса (бот.) «вусик», реси «бахрома; (бот.) сережки», схв. ре́са (бот.) «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)», мн. ресе «бахрома», слн. résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрясни́ти
«густо вкрити»
па́рісний
«рясний»
(про дощ)
рє́зка
«тс.»
рє́ска
«мітелка Нед; колос вівса; волоть; бахрома (?) О»
рися́нка
«кукурудза»
рі́са
«тс.»
ріси́ти
рісни́й
рісницева́тий
«віястий»
рісни́ця
«вія»
ріснота́
рісова́тий
«тс.»
рісота́
рісува́ти
«тс.»
ря́зка
«цвіт кукурудзи»
ря́са́
«складка, фалда»
ряси́ти
«робити складки; гаптувати золотом»
ряси́ця
ря́ска
«сережка на дереві; колос проса, вівса, мітелка»
рясни́й
рясни́стий
рясниця
«тс.»
рясни́ця
рясні́ти
рясні́шати
рясно́та́
рясо́та́
рясува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́са «паросток; остюк» | білоруська |
| ря́ссе «лахміття, подраний одяг» | білоруська |
| реса́ «мітелка; сережка; бахрома» | болгарська |
| rjas «вія» | верхньолужицька |
| raśanā́ «шматок; пояс» | давньоіндійська |
| raś-nā «тс.» | давньоіндійська |
| raś-mi-ḥ «мотузка» | давньоіндійська |
| ряса «бахрома» | давньоруська |
| рясьно «вія» | давньоруська |
| рясьнъ «бахрома, прикраса» | давньоруська |
| реса «вусик» (бот.) | македонська |
| реси «бахрома; (бот.) сережки» | македонська |
| rampfen «дерти, смикати, скубти» | нововерхньонімецька |
| Rispe «мітелка» | нововерхньонімецька |
| rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
| rzęsny «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
| *ręp-sati | праслов’янська |
| rędъ «ряд» (*ręd-sā) | праслов’янська |
| *ręd-sā | праслов’янська |
| ręsa «щось пишне, густе» | праслов’янська |
| ря́ска «тс.» | праслов’янська |
| ремье «лахміття» | російська |
| ряса «ряд, низка; нитка намиста» | російська |
| ре́са «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)» (бот.) | сербохорватська |
| ресе «бахрома» | сербохорватська |
| riasa «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
| riasnatý «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
| résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)» | словенська |
| решето́ | українська |
| ря́сище «тс.» | українська |
| řasa «фалда; вія» | чеська |
ряст «Corydalis Medic.; зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою; [первоцвіт весняний, Primula veris L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.; ряска, Lemna Нед]» (бот.)
очевидно, в звуковій формі [раст] пов’язане чергуванням голосних з рости́;
звукова форма ряст виникла під впливом прикметника рясни́й;
у південних російських говірках запозичено з української;
р. [ряст] (пд.) «первоцвіт весняний; проліска дволиста», [раст] «тс.; хвилівник, Aristolochia rotunda», [ро́стики] «проліски»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раст
«ряст Mak; первоцвіт весняний; анемона дібровна, Anemona nemorosa; медунка лікарська, Pulmonaria officinalis Нед»
ра́стка
«рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum»
расть
«ряст порожнистий, Corydalis cava Schw. et Koer.»
ряс
«ряст Mak; проліска дволиста Л»
ря́ска
«ряст повний, Corydalis solida Smith.»
ря́стка
«Ornithogalum L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ряст «первоцвіт весняний; проліска дволиста» (пд.) | російська |
| раст «тс.; хвилівник, Aristolochia rotunda» | російська |
| ро́стики «проліски» | російська |
| раст | українська |
| рости́ | українська |
| ряст | українська |
| рясни́й | українська |
ряхті́ти «блищати, мерехтіти, [шуміти Нед]»
неясне;
можливо, пов’язане з мерехті́ти;
зіставлення з коренем слів [ря́са, ряси́ти], рясни́й (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 78) мало обґрунтоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рехти́ти
«мерехтіти»
ряхтли́вий
«мерехтливий»
ряхтяни́й
«блискучий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мерехті́ти | українська |
| ря́са | українська |
| ряси́ти | українська |
| рясни́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України