РОМАНТИК — ЕТИМОЛОГІЯ
романти́зм
запозичення з французької мови;
фр. romantisme утворено від romantique «романтичний», похідного від фр. ст. romant (›roman «роман»), що є зворотним утворенням від пізнього лат. rōmānicē «на народній латині», пов’язаного з rōmānus «римський»;
р. романти́зм, бр. раманты́зм, п. romantyzm, ч. romantismus, слц. romantizmus, вл. romantiski «романтичний», болг. романти́зъм, м. романти́зам, схв. романтѝзам, слн. romantízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
романтиза́ція
романтизува́ти
рома́нтик
рома́нтика
романти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раманты́зм | білоруська |
романти́зъм | болгарська |
romantiski «романтичний» | верхньолужицька |
rōmānicē «на народній латині» | латинська |
rōmānus «римський» | латинська |
романти́зам | македонська |
romantyzm | польська |
романти́зм | російська |
романтѝзам | сербохорватська |
romantizmus | словацька |
romantízem | словенська |
romantisme «романтичний» | французька |
romant (›roman «роман») | французька |
romantique | французька |
romantismus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України