РИФОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

н. Riff «риф, скеляста гряда» споріднене з англ. reef «тс.», дангл. ribb «ребро», ісл. rif, двн. ribba, свн. rippa «тс.»;

р. болг. риф, бр. рыф, п. rafa, ч. слц. rif, вл. rif «підводний камінь, скалиста обмілина»;

гол. reef «риф (вітрила)», англ. reef «тс.» пов’язані з сангл. riff «ребро», дісл. rif, дангл. ribb «тс.»;

запозичення з голландської або англійської мови;

р. болг. риф, бр. рыф, п. ref;

запозичення з німецької мови;

нвн. Reif(en) «обруч, обід, кільце» (двн. свн. reif, снн. rēp «тс.») споріднене з гот. skauda-rаip «шнурок на взутті», дісл. reip «канат, мотузка», дангл. rāp «тс., ремінець»;

бр. [рэ́хва] «залізний обруч», [рахва] «тс.», п. [rafa] «обруч на колесі», [refa, rechwa, ryfa, rychwa, rywa] «тс.; наконечник, трос», ч. слц. діал. ráf «обід, шина, обруч»;

запозичення з угорської мови;

уг. réf (rőf) «стара міра довжини (близько аршина)» походить від нвн. Reif «зв’язка, обруч; стара міра довжини, особливо для міряння тканин»;

п. [ryf] «міра довжини, лікоть», слц. réf (заст.) «аршин, лікоть (одиниця виміру і вимірювальний прилад)», схв. ри̑ф «лікоть (міра довжини, близько 65 см)», ри́фа «тс.»;