РЕЗИДЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
резиде́нт «дипломатичний представник; таємний уповноважений іноземної розвідки»
через німецьке посередництво (н. Residént) запозичено з французької мови;
фр. résident «резидент» походить від лат. residens (род. в. residentis), дієприкметника від дієслова residēre «сідати; зупинятися, селитися», утвореного з префікса re- і дієслова sеdēre «сидіти», спорідненого з лит. sėdė́ti «сидіти», псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. болг. м. резиде́нт, бр. рэзіду́нт, п. rezydent, ч. слц. вл. rezident, схв. резѝдент, слн. rezidènt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэзідэ́нт | білоруська |
| резиде́нт | болгарська |
| rezident | верхньолужицька |
| residens (род. в. residentis) | латинська |
| residēre «сідати; зупинятися, селитися» | латинська |
| sеdēre «сидіти» | латинська |
| sėdė́ti «сидіти» | литовська |
| резиде́нт | македонська |
| Residént | німецька |
| rezydent | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| резиде́нт | російська |
| резѝдент | сербохорватська |
| rezident | словацька |
| rezidènt | словенська |
| сиді́ти | українська |
| résident «резидент» | французька |
| rezident | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України