РАЦІЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ра́ція «смисл, резон, вигода»
запозичено, можливо, через польське посередництво з латинської мови;
лат. ratiō «рахунок; мислення; міркування; розум; сенс, підстава» пов’язане з reor (ratus sum, rēri) «вважаю, думаю, гадаю», спорідненим з гот. raþio «число, кількість», дфриз. rethe «звіт, мова», днн. redja, двн. radja, redea «тс.»;
бр. ра́цыя «тс.», п. racja «рація; привід», схв. рацио «рахунок; обережніcть, передбачливість; міркування, мислення, розум; правило; причина, підстава»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́цыя «тс.» | білоруська |
| raþio «число, кількість» | готська |
| radja | давньоверхньонімецька |
| redea «тс.» | давньоверхньонімецька |
| redja | давньонижньонімецька |
| rethe «звіт, мова» | давньофризька |
| ratiō «рахунок; мислення; міркування; розум; сенс, підстава» | латинська |
| reor | латинська |
| ratus sum | латинська |
| rēri | латинська |
| racja «рація; привід» | польська |
| рацио «рахунок; обережніcть, передбачливість; міркування, мислення, розум; правило; причина, підстава» | сербохорватська |
| rēri «вважаю, думаю, гадаю» | ? |
ра́ція «переносна радіостанція»
складноскорочене утворення з першого і останнього складів слова радіоста́нція;
р. болг. ра́ция, бр. ра́цыя;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́цыя | білоруська |
| ра́ция | болгарська |
| ра́ция | російська |
| радіоста́нція | українська |
раце́я «довге повчальне розумування» (заст.)
запозичення з польської мови;
п. oracja «промова» походить від лат. ōrātio «тс.»;
р. раце́я, бр. заст. рацýя;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раціюва́ти
«гуторити, балакати»
ра́ція
«розмова О; привітальна промова»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рацэ́я | білоруська |
| ōrātio «тс.» | латинська |
| oracja «промова» | польська |
| раце́я | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України