ПІРНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пірна́ти
результат контамінації дієслів ниря́ти «пірнати» і ри́нути «бурхливо текти, литися», спочатку, очевидно, в префіксальних основах виниря́ти–вирина́ти (ви́рнути), потім, за аналогією, порина́ти – пірну́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зірну́ти
зорну́ти
«тс.»
зри́нути
«виринути»
перна́чка
«товста кишка вівці»
пірна́ло
«плунжер»
(тех.)
пірна́чка
«телячий шлунок»
(очевидно, спочатку як засіб для сквашування молока)
пірну́ти
порина́ти
пори́нач
«тс.»
пори́ну́ти
порну́ти
пурина́ти
«пірнати»
пурина́ч
«нирець»
пурну́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ниря́ти «пірнати» | українська |
| ри́нути «бурхливо текти, литися» | українська |
| виниря́ти (ви́рнути) | українська |
| вирина́ти (ви́рнути) | українська |
| порина́ти | українська |
| пірну́ти | українська |
турникоза «білоока чернь, чорнушка, Nyroka nyroka Güld.» (орн.)
результат видозміни складного утворення пірни́коза ([пурни́коза]) «норець, Podiceps», у якому основа пірну́ти ([пурну́ти]) зазнала зближення з турну́ти «прогнати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пірни́коза «норець, Podiceps» ([пурни́коза]) | українська |
| пірну́ти «прогнати» ([пурну́ти]) | українська |
| пурни́коза | українська |
| пурну́ти | українська |
| турну́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України