ПРІЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
пріч «геть; крім»
псл. pročь (pročii) «той, що лишився», яке є формою вищого ступеня від prokъ «тс.»;
західно-слов’янські форми зводяться, очевидно, до псл. *prъčь, де ъ замість о могло бути введене вторинно під впливом близького за функцією vъnъ «геть»;
р. прочь, бр. про́чкі (мн.) «відхід із дому (звичайно від чоловіка)», др. прочь «геть», проче, п. precz, [prycz], ч. pryč, слц. вл. preč, нл. pšec, pšejc, слн. pròč «тс.», стсл. прочь «той, що лишився», проче «нарешті; крім того; все-таки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́чки
(у виразі [і я не п.] «і я не від того»)
прі́чка
«відхід із нез’ясованих причин»
прічки
«покидання хати жінкою, коли вона посвариться з чоловіком»
прі́чки
«геть»
проч
«тс.»
про́чка
«чужина»
прочки
«геть»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
про́чкі «відхід із дому (звичайно від чоловіка)» (мн.) | білоруська |
preč | верхньолужицька |
прочь «геть» | давньоруська |
проче | давньоруська |
pšec | нижньолужицька |
pšejc | нижньолужицька |
precz | польська |
prycz | польська |
pročь «той, що лишився» (pročii) | праслов’янська |
prokъ «тс.» | праслов’янська |
*prъčь | праслов’янська |
vъnъ «геть» | праслов’янська |
прочь | російська |
preč | словацька |
pròč «тс.» | словенська |
прочь «той, що лишився» | старослов’янська |
проче «нарешті; крім того; все-таки» | старослов’янська |
pryč | чеська |
преч «геть»
запозичення з польської мови;
п. precz, як і ч. заст. preč, слц. вл. preč, нл. pšec «тс.», зводиться, очевидно, до псл. зах. *prъčь і пов’язане з укр. пріч;
бр. прэч «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пречь
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прэч «тс.» | білоруська |
preč | верхньолужицька |
pšec «тс.» | нижньолужицька |
precz | польська |
preč | словацька |
пріч | українська |
проча́ни́н «паломник, богомолець»
пов’язане з [про́чка] «чужина; виселення», пріч «геть», семантично зближене з про́ща «паломництво, богомілля»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
про́чка «чужина; виселення» | українська |
пріч «геть» | українська |
про́ща «паломництво, богомілля» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України