ПРІЧ

присл., від кого, чого, звідки і без дод. Невідомо куди; геть. Приклади

[Микола (співає):] Іди, сину, іди, сину, пріч од мене, Нехай тебе турчин возьме [візьме]. (І. Котляревський)
Вітер мчить шалено із півночі, мов тікає від погоні пріч. (Леся Українка)
Люди тікали пріч з хати. (Г. Хоткевич)
Тоді напала на мене туга ревная, .. вона мене пхала кудись пріч, далі, далеко... (Марко Вовчок)
День, прожитий недаремно, в солодкій втомі відлітає пріч. (Н. Забіла)

виг. Геть. Приклади

– Пріч мені зараз з-перед очей, а то я скличу зараз цілу свою родину! (О. Кобилянська)
– Пріч! – загорлав обозний. І звелів гайдукам: – Порозганяйте звідси всіх дівок! (О. Ільченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

За винятком, крім. Приклади

[Маруся:] А я тебе люблю; нікого в світі Я не люблю, пріч тебе одного. (В. Самійленко)
– У такім разі я нагадаю вам, що пріч тих ганчірок [картин], якими ви завішали усі стіни, маєте чоловіка, дочку, за спокій та щастя яких ви даєте відповідь перед своєю совістю. (Л. Яновська)
– Даю наказ: сьогодні ж уранці всіма потугами вдарить на Бушу, .. жадної душі не випустити живою .. пріч вродливиць з жоноти [жіноти]. (М. Старицький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.