ПРИЦІЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ціль «мішень; мета»
запозичене із середньоверхньонімецької мови через посередництво польської;
свн. zil › двн. zil «тс.» (н. Ziel) споріднене з гот. tilarids «скерований у ціль (про спис)», дангл. tilian «старатися, упадати; обробляти землю» (› англ. till «обробляти землю; (прийменник) до»), дфриз. tilia «досягати», гол. telen «творити, породжувати», днн. tilian «досягати, набувати» і, можливо, з дірл. dil «приємний; відповідний»;
р. цель, бр. цэль «мішень», п. cel, ч. cíl «ціль; фініш», слц. ciel’, вл. cyl, болг. м. цел, схв. ци̑љ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надцілки́й
приці́л
приці́льний
цель
«тс.»
ці́ле́ць
«стрілець»
ці́лити
цілки́й
ці́льний
«влучний»
цільни́к
«діоптр»
цільови́й
ціля́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэль «мішень» | білоруська |
| цел | болгарська |
| cyl | верхньолужицька |
| telen «творити, породжувати» | голландська |
| tilarids «скерований у ціль (про спис)» | готська |
| tilian «старатися, упадати; обробляти землю» (› англ. till «обробляти землю; (прийменник) | давньоанглійська |
| zil «тс.» (н. Ziel) | давньоверхньонімецька |
| dil «приємний; відповідний» | давньоірландська |
| tilian «досягати, набувати» | давньонижньонімецька |
| tilia «досягати» | давньофризька |
| цел | македонська |
| cel | польська |
| цель | російська |
| љ | сербохорватська |
| zil | середньоверхньнімецька |
| ciel' | словацька |
| cíl «ціль; фініш» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України