ПРАВДИВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
пра́вда
псл. pravьda, похідне від pravъ «правий, справедливий»;
р. болг. м. пра́вда, бр. пра́ўда, др. правьда, п. вл. prawda, ч. слц. pravda, нл. pšawda, схв. пра̑вда, слн. právda, стсл. правьда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́правдати
впра́вді
вспра́жки
«насправді»
діпра́вди
«тс.»
допра́вди
«справді»
доправдо́вуватися
«домагатися справедливості»
запра́вди
«справді»
запра́вжки
«тс.»
запра́вжній
«справжній»
навспра́вжки
навспра́жки
навспра́жнє
наспра́вді
наспра́вжки
неправдува́ти
«жити неправдою»
оправда́ти
оправди́ти
попра́вді
«справді»
попра́ведний
«справедливий»
правде́шній
«справжній»
правди́вий
правди́зм
правди́ст
правди́ти
«виправдовувати»
правдо́та
«праведність»
правдува́ти
«бути за правду; жити по правді»
правдува́тися
«сперечатися»
пра́жній
«справжній»
справде́шній
спра́вджувати
спра́вди́ти
спра́вді
спра́вдіж
«перевірка»
спра́вдішній
спра́вдний
«справжній»
справдо́вуватися
«доводити, сперечаючись»
справедли́вий
спра́ведний
«справжній, дійсний»
спра́вжній
справжні́сінький
спра́жний
«справжній»
спра́жній
«тс.»
упра́вді
«справді»
усправедли́вити
«виправдати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́ўда | білоруська |
| пра́вда | болгарська |
| prawda | верхньолужицька |
| правьда | давньоруська |
| пра́вда | македонська |
| pšawda | нижньолужицька |
| prawda | польська |
| pravьda | праслов’янська |
| pravъ «правий, справедливий» | праслов’янська |
| пра́вда | російська |
| пра̑вда | сербохорватська |
| pravda | словацька |
| právda | словенська |
| правьда | старослов’янська |
| pravda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України