ПОЯСА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. pojasъ, похідне від pojasati «оперізувати; оперезати», утвореного за допомогою префікса ро- «по-» від дієслова *jasati, спорідненого з лит. júostas «підперезаний», júosta «пояс», júosti «підперезати», лтс. juôst «тс.», juôsta «пояс», ав. yāsta- «підперезаний», yāh- «пояс», гр. ζωμα «ремінь», ζώνη «пояс», ζώννῡμι «підперізую», ζωστός «підперезаний», алб. nǵeš «підперізую»;

р. бр. болг. по́яс, др. поясъ, п. вл. нл. pas, ч. слц. слн. pás, м. поjас, схв. по̏jа̄c, стсл. погасъ;

запозичено через французьку мову (фр. zone) з латинської;

лат. zona походить від гр. ζώνη «пояс», що зводиться до іє. *i̯ṓsnā, відбитого також у псл. po-jasъ, укр. по́яс;

р. бр. болг. м. схв. зо́на, п. ч. zona, слц. zóna, слн. cona;

назва пояснюється тим, що в Україні жінки з лікувальною метою обв’язували навколо тіла пояси, сплетені з плауна;

крім того, у різних народів з плауна плелись вінки і пояси, які розвішувалися навколо вікон, дзеркал для оберігання від злих духів, що відбивається і в таких назвах плауна, як схв. vilin vinac, слн. trakovje (зб. до trak «стрічка, смуга»), povojčki, povoji device Marije, нвн. Gürtelkraut (букв. «поясне зілля»), Hexengürtel, Jоhannisgürtel;

похідне утворення від опоя́сувати(ся), по́яс;

складне утворення з основ іменника рука́ і дієслова др. паха́ти «махати, розмахувати» або «орати»;

менш обґрунтоване припущення (Преобр. ІІ 28) про зв’язок другої частини з пояс;

р. [ру́копашь] «рукопаш», рукопа́шка «рукопашний бій», рукопа́шный, бр. [руко́паш] «вручну», рукапа́шны, др. рукопашь «рукопаш», болг. ръкопа́шен «рукопашний»;

похідне утворення від по́яс;

назва зумовлена довгими сланкими стеблами цієї рослини (Вісюліна–Клоков 60; Нейштадт 60–61), що нагадують пояси;