ПОЯСА — ЕТИМОЛОГІЯ

по́яс

псл. pojasъ, похідне від pojasati «оперізувати; оперезати», утвореного за допомогою префікса ро- «по-» від дієслова *jasati, спорідненого з лит. júostas «підперезаний», júosta «пояс», júosti «підперезати», лтс. juôst «тс.», juôsta «пояс», ав. yāsta- «підперезаний», yāh- «пояс», гр. ζωμα «ремінь», ζώνη «пояс», ζώννῡμι «підперізую», ζωστός «підперезаний», алб. nǵeš «підперізую»;
р. бр. болг. по́яс, др. поясъ, п. вл. нл. pas, ч. слц. слн. pás, м. поjас, схв. по̏jа̄c, стсл. погасъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безпоя́сниця «вид писанки»
запо́яска «запаска»
запо́я́сник «кинджал, [шабля Ж]»
опоя́сати
перепояса́ти
підпо́їсок «тс.»
підпояса́ти «підперезати»
підпоя́сниця «вид писанки»
підпоясо́к «малий пояс»
попо́ясник «жіночий верхній одяг; коротка куртка в гуцулів»
попоя́сниця «подовжена знизу жіноча сорочка»
пояси́на «пояс»
поясни́ця «поперек, крижі; [вид писанки]»
поясо́к «смужка або виступ як прикраси; [карниз у комині]»
пояща́ «пояс» (зменш.)
припояса́ти «підперезати»
розпояса́ти «розперезати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
yāsta- «підперезаний» авестійська
yāh- «пояс» авестійська
nǵeš «підперізую» албанська
по́яс білоруська
по́яс болгарська
pas верхньолужицька
ζω̃μα «ремінь» грецька
ζώνη «пояс» грецька
ζώννῡμι «підперізую» грецька
ζωστός «підперезаний» грецька
поясъ давньоруська
juôst «тс.» латиська
juôsta «пояс» латиська
júostas «підперезаний» литовська
júosta «пояс» литовська
júosti «підперезати» литовська
поjас македонська
pas нижньолужицька
pas польська
pojasъ праслов’янська
pojasati «оперізувати; оперезати» праслов’янська
*jasati праслов’янська
по́яс російська
по̏jа̄c сербохорватська
pás словацька
pás словенська
погасъ старослов’янська
pás чеська

зо́на

запозичено через французьку мову (фр. zone) з латинської;
лат. zona походить від гр. ζώνη «пояс», що зводиться до іє. *i̯ṓsnā, відбитого також у псл. po-jasъ, укр. по́яс;
р. бр. болг. м. схв. зо́на, п. ч. zona, слц. zóna, слн. cona;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зона́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зо́на білоруська
зо́на болгарська
ζώνη «пояс» грецька
zona латинська
зо́на македонська
zona польська
po-jasъ праслов’янська
зо́на російська
зо́на сербохорватська
zóna словацька
cona словенська
по́яс українська
zona чеська
*i̯ṓsnā ?

опоясник «плаун булавовидний, плаун звичайний, Lycopodium clavatum L.» (бот.)

назва пояснюється тим, що в Україні жінки з лікувальною метою обв’язували навколо тіла пояси, сплетені з плауна;
крім того, у різних народів з плауна плелись вінки і пояси, які розвішувалися навколо вікон, дзеркал для оберігання від злих духів, що відбивається і в таких назвах плауна, як схв. vilin vinac, слн. trakovje (зб. до trak «стрічка, смуга»), povojčki, povoji device Marije, нвн. Gürtelkraut (букв. «поясне зілля»), Hexengürtel, Jоhannisgürtel;
похідне утворення від опоя́сувати(ся), по́яс;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поясник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Gürtelkraut (букв. «поясне зілля») нововерхньонімецька
vilin сербохорватська
trakovje (зб. до trak «стрічка, смуга») словенська
povojčki ?
Hexengürtel ?
Jоhannisgürtel ?
опоя́сувати(ся) ?
по́яс ?

руко́паш «за допомогою тільки рук (або холодної зброї, коли йдеться про бій)» (присл.)

складне утворення з основ іменника рука́ і дієслова др. паха́ти «махати, розмахувати» або «орати»;
менш обґрунтоване припущення (Преобр. ІІ 28) про зв’язок другої частини з пояс;
р. [ру́копашь] «рукопаш», рукопа́шка «рукопашний бій», рукопа́шный, бр. [руко́паш] «вручну», рукапа́шны, др. рукопашь «рукопаш», болг. ръкопа́шен «рукопашний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

врукопа́ш
врукопа́шну
руко́пач «тс. Нед; з усієї сили О»
руко́пашки «тільки руками»
рукопа́шна «битва врукопаш»
руко́па́шний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
руко́паш «вручну» білоруська
рукапа́шны білоруська
ръкопа́шен «рукопашний» болгарська
паха́ти «махати, розмахувати» давньоруська
рукопашь «рукопаш» давньоруська
ру́копашь «рукопаш» російська
рукопа́шка «рукопашний бій» російська
рукопа́шный російська
рука́ українська
пояс українська

поя́сни́к «п’ядич звичайний, Lycopodium clavatum L.» (бот.)

похідне утворення від по́яс;
назва зумовлена довгими сланкими стеблами цієї рослини (Вісюліна–Клоков 60; Нейштадт 60–61), що нагадують пояси;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опоя́сник «тс.»
поя́сники
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́яс українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України