ПОМИЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ

мили́ти «вводити в оману; турбувати Ж; втікати О»

псл. [myliti] етимологічно неясне;
здебільшого зіставляється з лтс. muldêt «говорити нісенітницю», лит. mùldyti «помилятися», mẽlas «брехня»;
думка про запозичення в українську мову з польської (Brückner 350) викликає сумнів;
р. [мы́лить] «бентежити», бр. мыля́ць «ворушити», [мыли́цьца] «помилятися», п. вл. mylić «обманювати», ч. mýlit, слц. mýliť, нл. moliś «ТС.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

змили́ти «помилитися; обманути»
зми́лка «помилка»
зми́льний «хибний, невірний»
мила́ти «мотати, крутити»
мили́тися «помилятися»
ми́лка «помилка»
ми́лок «тс.»
ми́льний «помилковий»
необми́льний
неоми́льний «безпомилковий»
непоми́лешний
непоми́льний «тс.»
о́бмил «помилка; огріх у сівбі»
обми́ла «помилка»
обмили́тися «помилитися»
о́бмилка
обми́лний «облудний, помилковий»
о́бмилок «тс.»
омили́ти «ввести в оману»
оми́лка «помилка»
оми́льний «помилковий»
поми́лешно «помилково»
помили́тися
помилка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мыля́ць «ворушити» білоруська
mylić «обманювати» верхньолужицька
muldêt «говорити нісенітницю» латиська
mùldyti «помилятися» литовська
moliś «ТС.» нижньолужицька
mylić «обманювати» польська
myliti праслов’янська
мы́лить «бентежити» російська
mýliť словацька
мыли́цьца «помилятися» українська
mýlit чеська
mẽlas «брехня» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України