ПОЖАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жар
псл. žarъ (‹*gērъ), пов’язане чергуванням голосних з gorěti «горіти»;
р. бр. болг. м. жар, др. жаръ, п. żar, ч. слн. žár, слц. žiar, вл. žar, схв. жȃр, стел. жаръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
віджа́рити
«відлупцювати»
жара́
жа́рево́
«заграва»
жа́рений
жа́ренка
«смажена картопля»
жареня
«печеня»
жа́риво
«багаття, що дотліває»
жари́на
жари́стий
жа́рити
жа́рище
«вогнище»
жарі́вка
«жаровня»
жарівни́ця
«тс.»
жарі́вня
жарі́нь
жарі́ти
жарке́
«печеня»
жарки́й
жарла́вий
жарни́ця
«випалювальна піч»
жа́рничка
«сковорода»
жаро́вня
жаро́мня
жаро́та
жарьо́ха
«прочухан; биття»
піджа́рка
пожа́р
пожари́на
пожа́ри́ще
пожа́рка
«пожежна машина»
пожарни́к
«сухий хмиз»
пожа́рник
пожа́рня
прожа́рювач
роз
розжа́рювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жар | білоруська |
| жар | болгарська |
| žar | верхньолужицька |
| жаръ | давньоруська |
| жар | македонська |
| żar | польська |
| žarъ (‹*gērъ) | праслов’янська |
| gorěti «горіти» | праслов’янська |
| *gērъ | праслов’янська |
| жар | російська |
| жȃр | сербохорватська |
| žiar | словацька |
| žár | словенська |
| žár | чеська |
| жаръ | ? |
пажа́рок «рід грибів болет, Boletus sp.» (бот.)
очевидно, похідні утворення від жар, пожа́р «пожежа»;
назва може бути зумовлена золотисто-жовтим або червоним кольором шапочки грибів (Зерова 40–41);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пажа́ркі
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жар | українська |
| пожа́р «пожежа» | українська |
пожарки «оман британський, Inula britannica L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з пожа́р «пожежа»;
назва цієї рослини, можливо, зумовлена жовтим кольором її квіток;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пожа́р «пожежа» | українська |
пожа́рниці «вид дрібних білих грибів» (бот.)
похідне утворення від [пожарни́к] «сухий хмиз», пожа́р «пожежа»;
назва зумовлена тим, що ці гриби ростуть лише у місцях, де був спалений сухий хмиз;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пожарни́к «сухий хмиз» | українська |
| пожа́р «пожежа» | українська |
пожа́рніца «куничник наземний, Calamagrostis epigeios (L.) Roth.» (бот.)
похідне утворення від пожа́р «місце, де що-небудь горить або горіло; [спалений ліс ВеЛ]»;
назва зумовлена, очевидно, тим, що ця трава виростає переважно на лісових згарищах (Л 166);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пожаниця
пужа́рніца
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пожа́р «місце, де що-небудь горить або горіло; [спалений ліс ВеЛ]» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України