ПЛІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пле́сти́ (нитки, павутину, косу, вінок, язиком)
псл. plesti ‹ *pletti ‹ *plekti «плести, вити, в’язати»;
споріднене з лат. plecto «плету; сплітаю, звиваю», гр. πλέκω «тс.», πλοκή «плетіння», двн. flehtan «плести, в’язати; заплітати (косу)», дісл. flētta «тс.; коса (волосся)», дінд. praśnaḥ «плетений виріб (кошик, тюрбан); плетіння»;
іє. *plek῀-t- «плести, вити», похідне від *plek῀- «тс.; в’язати, заплітати, сповивати», можливо, пов’язаного з *pel- «морщити»;
висловлюється думка (Мартынов Язык 81–82) про проникнення в праслов’янську мову з італьських мов;
р. плести́, бр. пле́сці, др. плести, п. pleść, ч. plésti, слц. pliest’, вл. plesć, нл. plasć, полаб. plitot, болг. плета́, м. плете, схв. плèсти, слн. plêsti, стсл. плести;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́плітка
«стрічка з коси»
заплі́тє
«поле, яке лежить за тином»
за́плітка
«стрічка для коси»
зо́плет
«шевська дратва»
обпле́тення
«тканина, якою покривається ізоляція електропроводів, зовнішня поверхня шлангів»
обпліта́льник
«робітник, який обплітає електропроводи, шланги»
опле́та
«плетіння, плетений виріб»
опле́тини
«стрічки для коси, заплітки в косі»
о́плі́т
«загороджене місце (для скирт сіна) Ж; тин»
о́плітка
«плетений виріб»
о́плі́ток
«тин»
перепле́сти́
«обвити; змішати; зшити (сторінки книжок, зошитів), оправити»
перепле́тення
переплеті́ння
перепле́тник
«палітурник»
перепле́тчик
«тс.»
переплитові́чка
«вид вишивки»
пере́плітка
«стрічка для коси»
перепліто́нок
«крендель, що печеться на Різдво для корови»
підплетень
«перевесло з пруття»
підпле́тина
«брак у тканинах у вигляді потовщеної нитки; [батіг Шух]»
пл
«булка з переплетених шматочків тіста»
пле́сти́ся
«витися; плентатися; снитися»
плета́р
«плетена огорожа, плетені ворота; плетений виріб; матеріал для плетіння»
плете́нє
«що-небудь сплетене; кошик»
плете́ник
«плетений виріб з білого тіста»
пле́теник
«обплетений лозою бутель»
плетени́ці
«плітки, базікання»
(мн.)
плетени́ця
«вінок, гірлянда; складне переплетення; низка однорідних явищ; фігура в танцях, іграх; [плетений виріб; стрічка в косі; пліт, загорода, загін Нед; соломина на капелюхи О]»
пле́тенка
«плетена верхня частина батога»
пле́тення
плете́нь
«тс.»
плетеня́к
«пліт, плетені ворота; плетений виріб»
пле́ти́во
плети́нь
«лозовий пліт, клуня з лозяними стінами, плетена з лози стіна будівлі»
пле́тище
«плетене пужално»
плеті́й
«той, хто плете, заплітає Нед; верхня заплетена частина комишевого тину Мо»
плеті́льник
«майстер, що виготовляє плетені вироби»
плетін
«тс.»
плеті́нка
«плетена сумка; кошик; обплетений лозою, дротом глиняний або скляний посуд; оздоба з переплетених смужок шкіри, стрічок; виріб з переплетених лозин, смужок шкіри, лика, що використовується як тара; вид плетіння; плетення; [сплетена із соломи бочка для збіжжя О; в’язана шерстяна рукавиця; вид вишивки]»
плеті́ння
пле́ті́нь
«тс. Л; плетена огорожа; плетений виріб, вінок, гірлянда Нед»
пле́тка
«плітка»
плетни́цтво
«плетіння, трикотажне в’язання»
пле́тні
«тс., базікання; брехня»
пле́ття
«гудина огірків»
плету́н
«пліткар»
плету́ха
пле́тчик
«донощик, обмовник; наклепник»
пле́тька
«батіг, канчук, пуга»
плетьо́нка
«обмотаний довгий жмутик соломи по краях дверей для утеплення»
плетю́га
«тс. Нед; брехун»
пле́тя́нка
«плетений виріб; вінок, гірлянда Нед; сплетена із соломи стрічка, яка йде на виготовлення капелюха, обгороджена криниця»
плєту́шка
«невеличкий лозовий кошик з мотузяною ручкою»
плитюга́
«тс.; брехня»
пліт
«плетений тин»
плі́ті
«покарання різками»
(мн.)
плі́тка
«побрехенька, поговір; [нижня частина веретена О; один хід, ряд, виток у плетінні Нед]»
плітка́р
плітня́
«плітка, поговір»
пліть
«витке стебло; плетений, грубий батіг, нагайка; [сплетена із соломи стрічка, з якої зшивається бриль; плетіння, що-небудь сплетене, коса (волосся) Нед]»
попле́тниця
«жінка, яка плете вінок нареченій»
по́пліт
«плетений виріб, плетіння»
попліта́йко
«в’язальник дроту»
попліта́ти
«обвивати, обплітати, зв’язувати (горшки дротом)»
по́плітка
«коса (волосся), вплетена в іншу Нед; зв’язка для скріплення плетеного виробу Нед; верхнє пасмо у мотузки; червона гарусна нитка, якою обплітають зверху коси»
по́пліть
«плетена загорожа, пліт; [верхня частина тину]»
приплести́ся
«прийти небажаним; несподівано з’явитися»
припліта́тися
«тс.; приєднуватися»
при́плітка
«що-небудь доплетене, вплетене»
при́плітки
«вузькі стрічки у кінчиках коси»
(мн.)
ро́зпліт
«розплітання (коси)»
ро́зплітка
«стрічка для коси»
спле́сти́
«виплести, зсукати; вигадати»
сплет
«сплетіння»
спле́тенє
«тс.»
спле́тка
«трос»
(дротяна́)] Нед
спліт
«сплетення; [в’язка, жмут Нед]»
сплі́тка
«плітка»
упле́ти
«стрічки для коси»
уплі́т
«стрічка для коси; жіноча зачіска»
упліта́ти
«багато й з апетитом їсти; іти»
у́плі́тка
«стрічка для коси Шейк, Нед; гарусна стрічка у косах; чуже волосся, що вплітається жінками у коси»
упльо́т
«стрічка для коси»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пле́сці | білоруська |
| плета́ | болгарська |
| plesć | верхньолужицька |
| πλέκω «тс.» | грецька |
| πλοκή «плетіння» | грецька |
| flehtan «плести, в’язати; заплітати (косу)» | давньоверхньонімецька |
| praśnaḥ «плетений виріб (кошик, тюрбан); плетіння» | давньоіндійська |
| flētta «тс.; коса (волосся)» | давньоісландська |
| плести | давньоруська |
| *plek῀-t- «плести, вити» | індоєвропейська |
| *plek῀- «тс.; в’язати, заплітати, сповивати» | індоєвропейська |
| *pel- «морщити» | індоєвропейська |
| plecto «плету; сплітаю, звиваю» | латинська |
| плете | македонська |
| plasć | нижньолужицька |
| plitot | полабська |
| pleść | польська |
| plesti «плести, вити, в’язати» | праслов’янська |
| плести́ | російська |
| плèсти | сербохорватська |
| pliest' | словацька |
| plêsti | словенська |
| плести | старослов’янська |
| plésti | чеська |
пли́сти́
іє. *pleu- «текти; литися, пливти», пов’язане з *pel- «лити, наливати; наповнювати», до якого зводиться і псл. *pьl̥nъ «повний»;
споріднене з лит. pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати», лтс. [plevinât] «гнати хвилі», гр. πλέω «пливу», πλυ̃νω «мию; полощу», лат. pluit «дощить», двн. flawen (flewen, flouwen) «полоскати, мити», дангл. flōwan «текти, литися; лити», дісл. *flōa «затопляти, заливати», fley «судно, корабель», тох. B plewe «тс.», вірм. luanam «мию», дінд. plávatе «пливе»;
псл. pluti ‹ *plouti (*pleuti) «плисти», plavati (‹ plaviti «пускати вплав»);
р. плыть, пла́вать, бр. плы́сці, плыць, пла́ваць, др. плути, плавати, п. pływać, ч. plouti, plavati, ст. plúti, слц. plut’, plávat’, вл. płuwać, ст. pływać, нл. płuwaś, ст. pływaś, полаб. plajĕ «пливе», болг. плу́вам, пла́вам, м. плива, плови, схв. пли̏ти, пли̏вати, [пла̏вати], слн. plúti, plávati, стсл. плоути, плавати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́плавка
ви́плавок
«шматок виплавленого металу»
ви́плив
«вилив; [повінь]»
виплива́ти
ві́дпли́в
вплав
вплив
вплива́ти
впливо́вий
вплин
«вплав»
вплинь
«тс.»
до́плив
«надходження; притока»
запла́в
«частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені; [дрова, комиш, що плавають під час повені]»
запла́ва
запла́вець
«чужинець, зайда, заволока»
запла́вина
«тс.; [заливні луки]»
запли́в
«змагання з плавання або гонки на човнах»
запли́ванець
(вид взуття)
запли́вний
«залитий»
напла́вистий
«запальний; шалений»
напла́вний
«який тримається на плавучих опорах»
на́пли́в
напли́ви́стий
«тс.»
напли́вний
«намивний, намулений»
на́плинок
«земля, що осунулась, напливла»
опла́в
(у сполученні в о. «розкидано; купами, натовпом»)
опла́ва
«гора з підмитим схилом»
оплаво́м
«суцільною масою»
оплива́нка
«тс.»
перепла́в
перепла́вка
перепла́вни́й
«отриманий шляхом переплавлення; (у виразі Перепла́вна середа́ «православне свято між Великоднем і Трійцею»
підпли́лий
плав
«плавання; потік; предмети, що пливуть по річці суцільним потоком; мулувато-торф’янисті плавучі утворення; ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода»
плава́к
«плаваючий млин»
плаваки́
«тс.»
(мн.)
пла́вальний
«призначений для плавання»
пла́вальник
«той, хто пливе; хто вміє плавати»
пла́вати
пла́ва́ч
«той, хто плаває на судні, на плоту; гарний плавець»
плава́чка
«сплавляння дерева (промисел); пліт з дерева, яке сплавляють»
плавба́
«плавання»
пла́вень
«речовина для прискорення плавлення домішок; флюс; речовина для надання міцності глині; [засіб проти флюсу Нед]»
плаве́ць
«тс.; орган руху в риб і водоплавних тварин»
пла́ви
«махові пера (птахів)»
(мн.)
плави́ло
«плаваюча деревина у невода, поплавок»
плави́льник
«фахівець з плавлення; прилад для плавлення»
плави́льня
«приміщення, в якому плавлять метал»
плави́на́
«тс.; рідина, текучість; розплавлена речовина Нед; заросле болото До»
плави́нє
«все легке, що тримається над водою й пливе; сплавний ліс, плаваючі дерева»
(зб.)
плави́нка
«плавальна перетинка (у птахів)»
плави́ння
«дерево, що його несе із собою повінь»
пла́виско
«місце для купання коней»
пла́вистий
«плаваючий, плавучий»
пла́вити
«розтоплювати; [сплавляти]»
пла́вка
«[тс.; плавець (риби) Нед; один захід рибальською снастю Дз]; плавлення; один виробничий цикл плавлення металу»
пла́вки
«чоловічі труси для плавання»
(мн.)
плавки́й
«здатний плавитися; рівний, плавний; здатний добре плавати або ковзати; багнистий, грузький; дуже швидкий, стрімкий; [пологий ЛексПол]»
пла́влений
пла́вля
«болотисті луки»
пла́вма
«вплав»
пла́вни́й
плавни́к
«плавець (у риб і водоплавних тварин); дерева, уламки суден, що плавають у воді або викинуті водою на берег; [плавальник; вид човна Нед]»
плавни́чий
пла́вні
«заболочені береги річок, що затоплюються під час повені»
(мн.)
пла́вня
«тс.»
(одн.)
плаво́к
«поплавок; [слід від птаха, який пливе; трясовина, грузьке болотисте місце ЛЧерк]»
пла́вом
плаву́н
«той, хто любить плавати; [джерело у колодязі, що несе з водою пісок чи глину Па]»
плаву́чий
пла́вці
«ті, що сплавляють ліс, плоти; поромники»
(мн.)
плавця́
плавча́тий
«який має плавці; який має плавальні перетинки»
пла́вчий
«тс.»
пла́вя
«болотиста місцевість»
плени́ця
«тс.»
плив
«потік, течія; плав»
плива́к
«тс.; плаваючий млин; поплавок; плаваюче дерево Нед»
пли́ва́ти
«плавати»
плива́ч
«тс.»
пливе́ць
«плавець»
пливки́й
«здатний плавитися; плавкий; розпливчастий; швидкий; [рідкий, текучий Нед]»
пли́вний
«рідкий, текучий, проточний; плавний, легкий; прудкий»
пли́вом
«тс.»
пливсти́
пливти́
пливу́н
«перенасичені водою породи, здатні розпливатися, рухатися»
пливу́чий
«який легко розмивається (про ґрунт); плавний»
плин
«пропливання, рух, течія; [рідина]»
плини́ця
«невеликий пліт на річці»
пли́нний
пли́ну́ти
плинь
«перебіг, протікання»
плит
«пліт (на воді)»
пли́та
пліт
плітце́
«невеликий пліт, пором»
плот
плота́р
«робітник, який збиває плоти, а також гонить їх при сплаві»
пло́тнище
«колоди, призначені для плоту»
плотови́ця
«пліт, сплавне дерево»
плоть
«тс.»
по́плав
«низина біля садиби, що заливається водою під час дощу; левада; місце, відведене для трави в городі; сіно, вирощене на пустирі»
по́пла́ва
«болотисте пасовище»
по́плаве́ць
«поплавок»
поплави́ще
«прикріплений до дна предмет, що утримується на поверхні води і вказує на місцезнаходження рибальського знаряддя»
по́плавка
«поплавок; настоювання квашених овочів у чані»
поплавни́(й)
«низинний, властивий поплаву»
поплаво́к
по́плавом
«рівно, повільно; плавно»
по́плавчий
«плавучий»
по́плов
«тс.»
при́плав
«пристань»
при́пли́в
пропла́в
«проплавлення (руди, металу)»
пропла́вка
«тс.»
пропли́в
«плавання, змагання з плавання на велику відстань»
ро́зплав
«однорідна рідка суміш розплавлених речовин»
розпла́ва
«потік (при плавленні)»
розпла́вка
«розплавлення»
розпла́вний
«вкритий емаллю»
розпла́вник
«ливарник, емалювальник»
розпли́ва
«канава (для стоку), витік, відвід у бік»
розпли́вча́стий
розпли́вчатий
«тс.»
сплав
«сплавляння, сплавка; пліт (із сплавного лісу); [злива; потік, болото; вид жіночої хвороби; острів Нед]»
сплава́чка
«перевезення по воді»
сплавба́
«сплавляння лісоматеріалів»
сплаве́ць
«поплавок»
спла́ви́нє
«уламки дерев, колод, сміття, які повінь залишає після себе»
сплави́ско
«тс.»
сплави́стий
«похилий, косий»
сплави́ще
«місце, де був пором»
спла́вка
«сплавляння (металів); [сплавляння лісу Нед]»
спла́влювач
«той, хто сплавляє метали»
спла́вни́й
спла́вни́к
«той, хто сплавляє лісоматеріали; плотар, поромник»
сплавни́цтво
«сплавна справа (промисел)»
сплавня́
«кровотеча під час пологів; менструація»
спла́вня́нє
«сплавка (металів)»
сплавова́
«хвора на сплав»
спла́вок
(у сполученні [с. шкляний] «емаль»)
спла́вці
«плавці (риби)»
(мн.)
сплавчу́к
«хлопчик на поромі»
спла́вщик
«тс.»
сплани́стий
«тс.»
упла́в
«вплав»
у́пли́в
«вилив Г, Нед; стік (рідини), течія, перебіг, хід Нед»
упли́вний
«похилий»
упли́н
упли́нь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плы́сці | білоруська |
| плыць | білоруська |
| пла́ваць | білоруська |
| плу́вам | болгарська |
| пла́вам | болгарська |
| płuwać | верхньолужицька |
| luanam «мию» | вірменська |
| πλέω «пливу» | грецька |
| πλυ̃νω «мию; полощу» | грецька |
| flōwan «текти, литися; лити» | давньоанглійська |
| flawen «полоскати, мити» (flewen, flouwen) | давньоверхньонімецька |
| plávatе «пливе» | давньоіндійська |
| *flōa «затопляти, заливати» | давньоісландська |
| fley «судно, корабель» | давньоісландська |
| плути | давньоруська |
| плавати | давньоруська |
| *pleu- «текти; литися, пливти» | індоєвропейська |
| *pel- «лити, наливати; наповнювати» | індоєвропейська |
| pluit «дощить» | латинська |
| plevinât «гнати хвилі» | латиська |
| pláuti «полоскати; мити, промивати, обмивати» | литовська |
| плива | македонська |
| плови | македонська |
| płuwaś | нижньолужицька |
| plajĕ «пливе» | полабська |
| pływać | польська |
| *p<SUP>ь</SUP>l̥nъ «повний» | праслов’янська |
| pluti «плисти» (*pleuti) | праслов’янська |
| plavati (‹ plaviti «пускати вплав») | праслов’янська |
| плыть | російська |
| пла́вать | російська |
| пли̏ти | сербохорватська |
| пли̏вати | сербохорватська |
| пли̏вати | сербохорватська |
| plut' | словацька |
| plávat' | словацька |
| plúti | словенська |
| plávati | словенська |
| плоути | старослов’янська |
| плавати | старослов’янська |
| plouti | чеська |
| plavati | чеська |
| B plewe «тс.» | ? |
плищаги́ «огорожа зі щільно поставлених жердин» (мн.)
неясне;
можливо, пов’язане з пліт ([плит]) «огорожа» (під пле́сти́);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пліт «огорожа» ([плит])(під пле́сти́) | українська |
плісни́к «плотар, сплавщик (лісоматеріалів)»
очевидно, результат контамінації слів пліт і лісни́к;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пліт | українська |
| лісни́к | українська |
плітнівка «лісова завирушка, Prunella modularis L.» (орн.)
очевидно, похідне утворення від пліт «тин», паралельне до тині́вка «тс.»;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пліт «тин» | українська |
| тині́вка «тс.» | українська |
пло́тни́к «повій звичайний, Lycium barbarum L.» (бот.)
назви зумовлені, мабуть, тим, що густі зарослі повою по краях садиб утворюють ніби живий тин (Вісюліна–Клоков 271; Нейштадт 485; пор. слц. živý plot «повій»);
похідні утворення від пліт «паркан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поплоти́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пліт «паркан» | українська |
пло́тни́к «волове очко, кропивник, Troglodytes troglodytes L.» (орн.)
похідне утворення від пліт «тин»;
назва пов’язана з тим, що ця дрібна пташка пробігає крізь нещільний тин, як і крізь зарослі бур’яну, хмизу;
пор. інші назви кропивника: [стріли́пліт, треско́пліт] ВеНЗн, нім. Zaunkönig (букв. «король плоту, тину»), Zaunschlüpfer «прошмигувач крізь тин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пло́тик
поплі́тник
поплоток
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Zaunkönig (букв. «король плоту, тину») | німецька |
| Zaunschlüpfer «прошмигувач крізь тин» | німецька |
| пліт «тин» | українська |
плотове́ць «махорка, Nicotiana rustica L.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від пліт «тин» як назва тютюну, що висушують на тині;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пліт «тин» | українська |
поплі́тник «волове очко, Troglodytes troglodytes L.» (орн.)
назви зумовлені тим, що ця пташка зустрічається біля тинів;
похідне утворення від пліт «тин», можливо, неповна калька нвн. Zaunkönig «волове очко, плотовий король», Zaunschlüpfer «волове очко; той, що шмигає попід тин»;
п. [płotowy król], слц. [plotárik] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поплоток
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Zaunkönig «волове очко, плотовий король» | нововерхньонімецька |
| Zaunschlüpfer «волове очко; той, що шмигає попід тин» | нововерхньонімецька |
| plotárik «тс.» | словацька |
| пліт «тин» | українська |
попло́тниця «витка гречка, Polygonum convolvulus L.» (бот.)
пов’язане з попле́сти́, похідним від пле́сти́;
назва зумовлена властивістю виткої гречки обплітати стебла інших рослин (Нейштадт 214–215);
форма з кореневим о виникла, мабуть, як наслідок зближення із словом пліт (род. в. плоту) «огорожа»;
безпосереднє пов’язання з пліт, ч. plot (Machek Jm. rostl. 88) непереконливе;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| попле́сти́ | українська |
| пле́сти́ | українська |
| пліт «огорожа» (род. в. плоту) | українська |
| пліт | українська |
| plot | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України