ПЕРЕДАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́ред (прийменник)
псл. *perdъ, утворене з *per та компонента -dъ, того самого, що й у прийменниках nadъ «над», podъ «під»;
р. пе́ред, пред, бр. пе́рад, др. передъ, п. przed, przede, ч. вл. před, слц. pred, нл. pśed, болг. м. пред, схв. пред, пре̏да, слн. prеd, стсл. прѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перед-
пе́реді
пе́редо
пе́рід
пе́рідь
поперед
сперед
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рад | білоруська |
| пред | болгарська |
| před | верхньолужицька |
| передъ | давньоруська |
| пред | македонська |
| pśed | нижньолужицька |
| przed | польська |
| przede | польська |
| *perdъ | праслов’янська |
| *per | праслов’янська |
| nadъ «над» | праслов’янська |
| podъ «під» | праслов’янська |
| пе́ред | російська |
| пред | російська |
| пред | сербохорватська |
| да | сербохорватська |
| pred | словацька |
| prеd | словенська |
| прѣдъ | старослов’янська |
| před | чеська |
пере́д «передня частина»
псл. *perdъ «перед», утворене від прийменника *perdъ «перед»;
р. перёд, бр. пе́рад, п. przód, ч. předek, ст. přěd, слц. predok, вл. prědk, нл. prjedk, болг. пре́дница, пре́дник, м. предница, слн. [prȇdek];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́передити
навви́передки
нави́перед
«попереду»
нави́передки
на́впере́д
«заздалегідь; поперед»
напе́ре́д
напе́реді
напередки́
«надалі»
напере́дник
«старший робітник»
напередо́ве́ць
«той, хто йде попереду»
напері́д
«наперед, насамперед»
наповпере́д
«передусім»
наповпереди́ти
«випередити»
опе́ре́д
«перед»
переда́р
«старший пастух»
переди́
«передня частина взуття»
переди́стий
«з розвиненою передньою частиною тіла»
переди́ти
«випереджати»
пере́дище
«передгір’я»
передки́
«переди»
передко́м
пере́дни́к
«фартух; [шевський передній копил Нед; передпокій]»
пере́дниця
«старша робітниця; призвідниця»
пере́дній
передні́ш(е)
«раніше»
передні́ший
«давніший, колишній»
пере́дня
«передпокій»
передня́к
«той, хто йде попереду»
передова́
передо́вець
«передовик»
передови́к
передови́ця
«передова стаття»
передо́вка
«передній ланцюг на возі»
передовни́цтво
«начальствування, старшинування; начальство, старшина»
передо́к
пе́редо́м
«попереду; раніше»
передува́ти
переду́щий
«передній; попередній»
пере́дше
«раніше»
пере́дший
«колишній»
пере́жий
«керівник, заспівувач»
пері́дний
«передній»
пе́ріже
«тс.»
попере́д
«раніше»
по́передень
«дощечка, що з’єднує головки двох полозків у санках»
попереджа́льний
попере́дження
попере́джувальний
попере́дити
попе́реді
попере́дка
«манишка; гіпотеза»
попере́дливий
попере́дник
«той, хто передує кому; [фартух; передня частина запаски; єпитрахиль]»
попере́дниця
«фартух Чаб; передня частина запаски»
попере́дній
попере́док
«тс.»
по́передок
«дощечка, що з’єднує головки двох полозів у санках»
попередо́чку
попе́ре́ду
поперідь
«попереду»
спе́реда
«спереду»
спереди́ти
«випередити»
спе́реду
упере́д
упереди́ти
упере́дний
«попередній»
упері́д
«надалі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рад | білоруська |
| пре́дница | болгарська |
| пре́дник | болгарська |
| prědk | верхньолужицька |
| предница | македонська |
| prjedk | нижньолужицька |
| przód | польська |
| *perdъ «перед» | праслов’янська |
| *perdъ «перед» | праслов’янська |
| перёд | російська |
| predok | словацька |
| prȇdek | словенська |
| předek | чеська |
від (прийменник)
оді-;
усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;
псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;
споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;
р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
від
(префікс)
віді-
відо
од
од-
одо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aiti- «через, пере-» | авестійська |
| ад | білоруська |
| од | болгарська |
| wot | верхньолужицька |
| wote | верхньолужицька |
| id- | готська |
| ἔτι «ще, все ще» | грецька |
| it- | давньоверхньонімецька |
| áti | давньоіндійська |
| отъ | давньоруська |
| *ati | індоєвропейська |
| aith- | ірландська |
| at «але» | латинська |
| at- | латиська |
| at- | литовська |
| од | македонська |
| wot | нижньолужицька |
| od | польська |
| ode | польська |
| otъ | праслов’янська |
| otъ‹*ot | праслов’янська |
| at- | прусська |
| от | російська |
| од | сербохорватська |
| od | словацька |
| odo | словацька |
| od | словенська |
| ото | українська |
| ода | українська |
| стсл | українська |
| отъ | українська |
| ἐτι | фрігійська |
| od | чеська |
| ode | чеська |
| над | ? |
| під (под) | ? |
| пе́ред | ? |
| *eti «через що; назовні; звідки» | ? |
| ata- | ? |
| ati- | ? |
| et- | ? |
| ita- «но-, до-» | ? |
| aid- «по-, від-» | ? |
| et «i» | ? |
да́ти
споріднене з лит. dúoti «давати», лтс. duôt, dãvãt, прус. dāt, лат. dāre, дінд. dádāti «дає», гр. δίδωμι «даю»;
псл. dati, davati (‹іє. *dō-, *dō-u-);
р: дать, бр. даць, др. дати, давати, даяти, п. вл. dać, ч. слн. dáti, слц. dať, нл. daś, полаб. dot, болг. дам, м. дава «дає», схв. дáти, стсл. дати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вда́ка
(у виразі на вдаку чи «навряд»)
вда́лий
вда́лість
вда́ння
«привід, причина»
вда́тний
«вдалий; сприятливий; доброзичливий»
вда́ха
«удача»
вда́ча
«тс. Ж; характер, натура»
вда́чність
«доброта; доброякісність»
видава́ти
«давати; розкривати; друкувати; віддавати заміж; утворювати звук; говорити, представляти»
видава́тися
«здаватися; траплятися; виступати»
вида́ве́ць
«той, хто видає книги, редактор видання»
ви́давка
«виявлення вини на суді»
вида́вни́к
«видавець»
видавни́цтво
видавни́чий
вида́вство
«видавництво»
ви́давцем
«за рахунком, за мірою»
вида́вця́
«весільний батько нареченої»
ви́дайкати
«випросити»
вида́ння
видатко́вий
видатни́й
«визначний»
вида́тний
«що потребує багато витрат»
вида́тність
«визначність; (тех.) віддача»
вида́ток
ви́да́ча
віддава́ти
«повертати взяте; виражати, відтворювати; мати запах»
віддава́тися
«поринати (перен.); виходити заміж; відлунювати (про звук)»
відда́вець
«той, хто віддає»
відда́жя
«весілля»
ві́дданий
відда́ни́ця
«наречена Г; дівчина на виданні Me»
ві́дданість
відда́ток
«те, що треба віддати»
відда́ха
«та, що віддає»
відда́ча
відпрода́вець
«перепродавець»
відпро́даж
«перепродаж»
дава́лець
«подавець»
дава́льний
да́вани
«місце, де складають сіно і годують худобу»
да́ванка
«порція корму; [годівля худоби взимку]»
да́вань
«гостина, частування»
дава́ти
дава́ч
«подавець, жертвуватель»
дава́чка
«повія»
даве́ць
«той, хто подає, дає»
даді́й
«подавець»
да́йка
«дар, жертва»
да́на
«доля»
да́нець
«той, хто платить дань»
да́нє
«дане, дані; отрута; зілля»
дани́на́
«дань»
да́нка
«дар, жертва»
да́ння́
«отрута; зілля; привід, підстава Я»
данок
«тс.»
дань
«данина»
дат
«кількість молочних продуктів, що віддають як податок»
да́та
«порція корму для дійної корови»
да́тель
«подавець, жертвуватель»
да́тешній
«той, хто платить податок»
да́тка
«подачка»
да́ток
«дар, жертва»
да́точник
«рекрут»
да́ча
«давання; [данина]; разова порція корму»
да́чка
«податок»
дая́ти
«давати»
додава́ти
дода́нок
(мат.)
дода́ти
додатко́вий
дода́тний
(мат.)
дода́тник
«доданок»
дода́ток
«доповнення; граматичний об’єкт»
дода́ча
допода́ти
«додати»
завда́ванка
«зігріте молоко з сметаною»
завда́лий
«удалий, гарний»
завда́ння
завда́нок
«урок»
завда́ти
завда́ток
завда́ча
«завдаток»
задава́ка
задава́ти
(тон)
задава́тися
«поводитися зарозуміло, гордувати»
зада́ток
зада́ча
зада́чник
запрода́вець
«продавець; той, хто дає в оренду»
запро́даж
запрода́жа
запро́данець
запро́данє
«продаж»
запрода́тель
«той, хто здає в оренду»
здава́тися
здава́ч
здаве́ць
зда́лий
«здатний»
зда́ний
«тс.»
зда́тень
«здібний артист»
зда́тися
зда́тливий
«податливий»
зда́тний
зда́тчик
зда́ча
навдалу́
«навмання»
надава́ти
«багато дати; дати (можливість, право)»
надава́тися
«пасувати, годитися; представлятися; скаржитися»
надаве́ць
«той, хто дарує; засновник; відправник»
нада́вця
нада́тель
«тс.»
нада́ча
«додаток землі»
надда́ти
«додати»
надда́ток
«додаток»
надда́ча
науда́чу
невда́лий
невда́лиця
«нездара»
невда́тний
невда́тник
невда́ха
невда́ча
неда́ва
«скнара»
недода́ча
не́здаль
«нікчема»
неуда́чник
обда́ни́ти
«обкласти податком»
одда́тчик
«той, хто віддає, відсилає»
одда́ха
«той, хто сплачує борг»
одда́ча
«віддача»
оподаткува́ти
передава́льний
передава́льник
передава́ч
передаве́ць
«передавач»
переда́йник
«тс.»
переда́ти
«повідомити; зобразити; дати більше, ніж треба»
переда́тний
переда́ток
«зайвина, надлишок»
переда́точний
переда́тчик
переда́ча
«повідомлення; зображення»
перезда́ча
«віддача комусь; поступка комусь»
перепро́даж
перепро́дувати
перепро́духа
«перекупка»
піддава́ло
«підбурювач»
піддавки́
«вид гри»
підда́вок
(спец.)
підда́нець
підда́ний
підда́ний
підда́ник
«підлеглий»
(заст.)
підда́нка
«піддана; кріпачка»
підда́нок
«тс.»
підда́нство
підда́нський
«кріпацький»
(рідк.)
підда́нчий
«пов’язаний з підлеглістю»
(заст.)
підданчли́вий
«зручний»
підда́ти
«допомогти взяти; щось посилити; віддати на щось»
підда́тливий
підда́ча
подава́льник
подава́ти
«вручати; зображати; повідомляти»
подава́ч
подава́чка
«повія»
подаве́ць
«той, хто подає»
по́давок
пода́ння
пода́та
«податок»
пода́тель
податися
«рушити (переважно назад); відправитися; поступитися; розширитися; схуднути»
пода́тливий
податни́й
пода́ток
по́дать
пода́ча
«повідомлення; передача (у грі)»
по́да́чка
подая́ння
при́давка
«додача, домішка»
прида́йний
«придатний»
прида́н
«весільні гості, які супроводжують наречену до дому нареченого»
прида́не
прида́нець
«гість наречених»
прида́ник
прида́нка
«весільна гостя нареченої»
приданя́ни
«весільні гості від нареченої»
прида́ти
«додати; надати (про форму)»
прида́тися
«стати потрібним; вийти, вдатися»
прида́тний
прида́ток
придача
«додача; випадок, інцидент Ж»
продава́льник
(у весільному обряді)
продаве́ць
продавни́ця
«продавщиця»
продавщи́ця
про́даж
про́дажка
«продаж з аукціону»
прода́жний
прода́жник
(у весільному обряді)
прода́й
«продаж»
прода́н
«дитина, яку віддали в іншу родину»
прода́ти
продачу́ха
«продавщиця»
роздава́льний
роздава́льник
роздава́тися
«бути роздаваним; ставати ширшим; чутися; [розгулятися] Нед»
роздава́ч
розда́вка
«дарування»
роздавни́к
«той, хто розподіляє»
розда́йко
«той, хто багато роздає»
розда́нє
розда́ча
розпро́даж
розпрода́жний
розпро́дувати
спрода́вець
«продавець»
спро́даж
спрода́жа
спрода́жний
спрода́йний
спро́дати
удава́льник
«людина, яка щось (когось) удає»
уда́ваний
удава́ти
«прикидатися; копіювати, зображати»
уда́ка
«удача»
уда́ле́ць
«здібна людина»
уда́лий
«завзятий, молодецький; вродливий»
удаль
«здібність до чогось»
уда́ний
«зображений; здібний; гарний»
уда́ність
«нереальність, мнимість»
уда́ння
«удача»
уда́нство
«краса»
уда́тися
«успішно здійснитися; впасти в якийсь стан; вжити (заходів); податися; звернутися»
уда́тний
«вдалий, спритний»
уда́тність
«здібність, майстерність»
уда́ток
«подарунок»
уда́ха
«здібна людина»
уда́ча
уда́чий
«тс.»
уда́чливий
уда́чник
узда́ти
«відплатити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| даць | білоруська |
| дам | болгарська |
| dać | верхньолужицька |
| δίδωμι «даю» | грецька |
| dádāti «дає» | давньоіндійська |
| дати | давньоруська |
| dāre | латинська |
| duôt | латиська |
| dúoti «давати» | литовська |
| дава «дає» | македонська |
| daś | нижньолужицька |
| dot | полабська |
| dać | польська |
| dati | праслов’янська |
| dāt | прусська |
| дáти | сербохорватська |
| dať | словацька |
| dáti | словенська |
| дати | старослов’янська |
| dáti | чеська |
| dãvãt | ? |
| davati (‹іє. *dō-, *dō-$u-) | ? |
| дать | ? |
| давати | ? |
| даяти | ? |
зад
пор. структуру і походження слів над, під, пе́ред;
псл. zadь, яке часто пов’язується з ав. zadah «зад», гр. χόδανος «тс.», χέζω «випорожняюся», вірм. jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)», дінд. hádati «випорожняється», ірл. gead «зад» (з дангл.), алб. dhjes «випорожняюся», нн. gat «зад» (Младенов 173; Boisacq 1052–1053; Torp 123; Osten-Sacken AfSlPh 32; Hübschmann Arm. 470; Pedersen Kelt. Gr. I 160; Uhlenbeck 357; Holthausen ZfSlPh 24, 267);
більш імовірним здається пояснення псл. zadь як утворення з прийменника za i суфікса dь (Шанский ЭСРЯ II 6, 27; КЭСРЯ 113; Преобр. I 240; Brückner 643; Machek ESJČ 708; Meillet RÉS 9, 127; Wiedemann BB 30, 222 і далі);
при цьому Мейє порівнює -dь з гр. -ϑα, -ϑεν, а Відеман – з гр. -δov (у ἔν-δον «всередину»), спорідненим з -δην, -δα, -δε;
р. бр. зад, др. задъ «спина, зад», п. слц. вл. zad «зад», ч. záda «спина», zád «корма», болг. зад «за, позаду, ззаду», м. зад «тс.; слідом за; після», схв. зȁдњӣ «задній; останній», слн. zádnji «тс.», zád «позаду, ззаду», стсл. задъ «спина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взад
«назад»
відза́ддя
«полова»
зад
«слідом за, позаду»
зади́ня
«пряма кишка і задній прохід»
за́ді(сь)
«позаду, ззаду»
за́дки
задкува́ти
за́дник
за́дники
«невеликі прибудови до задньої стіни клуні»
за́дниця
«кусок сукна, що надівається ззаду»
задни́чий
«задній»
за́дній
задня́к
«корма (задня частина судна)»
задо́к
зза́ду
наза́д
наза́ді
«ззаду»
наза́дний
«реакційний»
наза́дник
«тс.»
назадни́цтво
«регрес»
назадо́вець
«реакціонер»
оза́док
поза́д
поза́ддя
«тс.»
поза́дки
«залишки від рідкої їжі на дні»
поза́дний
«задній»
поза́дниця
«задня половина запаски»
поза́дній
«задній»
поза́ду
поза́дь
«залишки зерна, змішані зі сміттям»
уза́д
«назад»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zadah «зад» | авестійська |
| dhjes «випорожняюся» | албанська |
| зад | білоруська |
| зад «за, позаду, ззаду» | болгарська |
| zad «зад» | верхньолужицька |
| jet «хвіст (собаки, лисиці, лева)» | вірменська |
| χόδανος «тс.» | грецька |
| χέζω «випорожняюся» | грецька |
| -ϑα | грецька |
| -ϑεν | грецька |
| -δov (у ἔν-δον «всередину») | грецька |
| -δην | грецька |
| -δα | грецька |
| -δε | грецька |
| hádati «випорожняється» | давньоіндійська |
| задъ «спина, зад» | давньоруська |
| gead «зад» (з дангл.) | ірландська |
| зад «тс.; слідом за; після» | македонська |
| gat «зад» | нижньонімецька |
| zad «зад» | польська |
| zadь | праслов’янська |
| zadь | праслов’янська |
| za | праслов’янська |
| -dь | праслов’янська |
| зад | російська |
| зȁдњӣ «задній; останній» | сербохорватська |
| zad «зад» | словацька |
| zádnji «тс.»«позаду, ззаду» | словенська |
| zád «тс.»«позаду, ззаду» | словенська |
| задъ «спина» | старослов’янська |
| záda «спина»«корма» | чеська |
| zád «спина»«корма» | чеська |
| структуру | ? |
| під | ? |
| пе́ред | ? |
пред «перед» (прийменник)
запозичено з церковнослов’янської мови, частково через російське посередництво (р. пред, предста́вить, предста́ть, представи́тель, предъяви́ть);
цсл. стсл. прѣдъ, прѣдъ- відповідає укр. пе́ред;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пред-
(префікс і компонент складних слів типу предві́чний, предста́вити, предста́ти, представни́к, пред’яви́ти)
преді
«тс.»
предо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пред | російська |
| предста́вить | російська |
| предста́ть | російська |
| представи́тель | російська |
| предъяви́ть | російська |
| пред | російська |
| предста́вить | російська |
| предста́ть | російська |
| представи́тель | російська |
| предъяви́ть | російська |
| прѣдъ | старослов’янська |
| прѣдъ- | старослов’янська |
| пе́ред | українська |
| прѣдъ | церковнослов’янська |
| прѣдъ- | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України