ПЕЛЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́лька «рот, глотка; [шлунок Ва]»
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується (Фасмер ІІІ 230; Преобр. ІІ 35) з пелена́ (у такому разі за первісне значення слід визнати «частина одягу біля горла»);
пов’язується також (Толстой Этимология 1967, 145–157) з [пе́лька] «ополонка», запозиченим з балтійських мов;
р. [пе́лька] «частина одягу на грудях та біля горла», бр. [пе́лькі] «груди»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́лькі «груди» | білоруська |
| пе́лька «частина одягу на грудях та біля горла» | російська |
| пелена́ (у такому разі за первісне значення слід визнати «частина одягу біля горла») | українська |
| пе́лька «ополонка» | українська |
пе́лька «ополонка; вода, що з’являється на річці поверх льоду Л; яма в болоті; яма, наповнена водою Ч; галявина в лісі Ник»
запозичення з литовської мови;
лит. pélke «болото», як і лтс. pelce «калюжа», прус. pelky «драговина, болотисте місце», пов’язане з pãlios «велике болото», спорідненим з лтс. palas (palі) «болотистий берег озера», дінд. palvala- «ставок, калюжа», palvalyá- «болотистий», лат. palus «болото»;
далі зіставляється з лит. pal˜vas «блідо-жовтий», двн. falo «бляклий, блідий»;
р. [пе́лька] «ополонка», бр. [пе́лька] «тс.», [пелка] «низина серед поля», [пель] «тс.», п. [pelka] «погана земля, низина, болото», [pełka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опе́лька
«ополонка»
пель
«невелике гниле болото Ч; галявина Ник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́лька «тс.» | білоруська |
| пелка «низина серед поля» | білоруська |
| пель «тс.» | білоруська |
| falo «бляклий, блідий» | давньоверхньонімецька |
| palvala- «ставок, калюжа» | давньоіндійська |
| palvalyá- «болотистий» | давньоіндійська |
| palus «болото» | латинська |
| pelce «калюжа» | латиська |
| palas «болотистий берег озера» (palі) | латиська |
| pélke «болото» | литовська |
| pãlios «велике болото» | литовська |
| pal˜vas «блідо-жовтий» | литовська |
| pelka «погана земля, низина, болото» | польська |
| pełka «тс.» | польська |
| pelky «драговина, болотисте місце» | прусська |
| пе́лька «ополонка» | російська |
пе́кло «яма в болоті; трясовина»
результат видозміни слова [пе́лька] «тс.», зближеного з пе́кло «місце під землею, де мучаться душі померлих грішників»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́лька «тс.» | українська |
| пе́кло «місце під землею, де мучаться душі померлих грішників» | українська |
пеля́ «велика ковбаня з водою»
як і р. [пе́ля] «глибоке місце в стоячій воді», бр. [пеля́] «низька, незорана ділянка поля, де звичайно стоїть вода; низьке мокре місце в лісі, поросле травою, мохом», утворене шляхом зворотного словотвору з пе́лька, яке було сприйняте як зменшувальна форма з суфіксом -ка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пиля́
«низина в лісі, де косять сіно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пеля́ «низька, незорана ділянка поля, де звичайно стоїть вода; низьке мокре місце в лісі, поросле травою, мохом» | білоруська |
| пе́ля «глибоке місце в стоячій воді» | російська |
| пе́лька | українська |
пе́лех «пасмо волосся; патлань, [старий дід]»
неясне;
можливо, пов’язане з ч. pelichati «линяти», plchý «лисий», укр. пліш, пліши́вий;
зіставляється також (ВеЛ 453) з лат. pilus «волос», pilosus «волохатий»;
р. [пе́льки] «скроні; патли, пелехи», п. [pełechy] (мн.) «пелехи» (з укр.), схв. [пèлеш] «коса на голові у чоловіків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пелеха́нка
«неохайна жінка»
пелеха́ня
«тс.; жінка з пишним волоссям Нед»
пелеха́тий
пелеха́чка
«сніпок»
пелеху́ля
«жінка з пишним волоссям»
пелешо́к
«віл з довгою й густою гривою»
розпеле́шити
«розпатлати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pilus «волос» | латинська |
| pilosus «волохатий» | латинська |
| pełechy «пелехи» (мн.)(з укр.) | польська |
| пе́льки «скроні; патли, пелехи» | російська |
| пèлеш «коса на голові у чоловіків» | сербохорватська |
| пліш | українська |
| пліши́вий | українська |
| pelichati «линяти» | чеська |
| plchý «лисий» | чеська |
Петро́ (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Πέτρος утворене від πέτρος «камінь», пов’язаного з πέτρα «скеля, бескид, кам’яна брила», етимологія якого неясна;
існують малопереконливі зіставлення з гр. πίπτω «падаю», πετάννυμι «простягаю, розстеляю», лат. (im)petīgō «хронічна шкірна хвороба, струп»;
необґрунтованим є виведення πέτρα з *τεπρα і пов’язання його з лат. taberna «хатина, колиба»;
р. Пётр, бр. Пётр, Пятро́, др. Петръ, п. Piotr, ч. слц. Petr, вл. Рětr, нл. Рětr, Рětš, болг. Пе́тър, м. Петар, схв. Пе̏тар, слн. Peter, стсл. Пeтръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Пе́лько
Пе́льо
Петри́ха
«Петрова дружина»
Петрі́вка
«Петрів піст (церк.); [сорт дині]»
петрівки
«яблука, що достигають на Петра»
петрі́вний
«петрівський»
Петрі́вочка
«ніч у Петрів піст; пісня, що співається в Петрівку»
петрі́вський
петрі́вчаний
«петрівський»
петрі́вщина
«подарунок пастухові на Петра»
Петро
(1419)
петрува́ти
«святкувати день Петра»
Петру́нь
Петру́ньо
Петру́сь
Петру́хно
Петръ
(1349)
Петръ
«опока от опоки»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Пётр | білоруська |
| Пятро́ | білоруська |
| Пе́тър | болгарська |
| Рětr | верхньолужицька |
| Πέτρος «камінь» | грецька |
| πέτρα «скеля, бескид, кам’яна брила» | грецька |
| πέτρος | грецька |
| πέτρος | грецька |
| πέτρος | грецька |
| πέτρος | грецька |
| πίπτω «падаю» | грецька |
| πετάννυμι «простягаю, розстеляю» | грецька |
| πέτρα | грецька |
| *τεπρα | грецька |
| Петръ | давньоруська |
| (im)petīgō | латинська |
| (im)petīgō | латинська |
| (im)petīgō | латинська |
| taberna «хатина, колиба» | латинська |
| Петар | македонська |
| Рětr | нижньолужицька |
| Рětš | нижньолужицька |
| Рětš | нижньолужицька |
| Рětš | нижньолужицька |
| Рětš | нижньолужицька |
| Рětš | нижньолужицька |
| Рětš | нижньолужицька |
| Рětš | нижньолужицька |
| Piotr | польська |
| Пётр | російська |
| Пе̏тар | сербохорватська |
| Petr | словацька |
| Peter | словенська |
| Пeтръ | старослов’янська |
| Petr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України