ПЕЛЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́лька «рот, глотка; [шлунок Ва]»

загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується (Фасмер ІІІ 230; Преобр. ІІ 35) з пелена́ (у такому разі за первісне значення слід визнати «частина одягу біля горла»);
пов’язується також (Толстой Этимология 1967, 145–157) з [пе́лька] «ополонка», запозиченим з балтійських мов;
р. [пе́лька] «частина одягу на грудях та біля горла», бр. [пе́лькі] «груди»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́лькі «груди» білоруська
пе́лька «частина одягу на грудях та біля горла» російська
пелена́ (у такому разі за первісне значення слід визнати «частина одягу біля горла») українська
пе́лька «ополонка» українська

пе́лька «ополонка; вода, що з’являється на річці поверх льоду Л; яма в болоті; яма, наповнена водою Ч; галявина в лісі Ник»

запозичення з литовської мови;
лит. pélke «болото», як і лтс. pelce «калюжа», прус. pelky «драговина, болотисте місце», пов’язане з pãlios «велике болото», спорідненим з лтс. palas (palі) «болотистий берег озера», дінд. palvala- «ставок, калюжа», palvalyá- «болотистий», лат. palus «болото»;
далі зіставляється з лит. pal˜vas «блідо-жовтий», двн. falo «бляклий, блідий»;
р. [пе́лька] «ополонка», бр. [пе́лька] «тс.», [пелка] «низина серед поля», [пель] «тс.», п. [pelka] «погана земля, низина, болото», [pełka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опе́лька «ополонка»
пель «невелике гниле болото Ч; галявина Ник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́лька «тс.» білоруська
пелка «низина серед поля» білоруська
пель «тс.» білоруська
falo «бляклий, блідий» давньоверхньонімецька
palvala- «ставок, калюжа» давньоіндійська
palvalyá- «болотистий» давньоіндійська
palus «болото» латинська
pelce «калюжа» латиська
palas «болотистий берег озера» (palі) латиська
pélke «болото» литовська
pãlios «велике болото» литовська
pal˜vas «блідо-жовтий» литовська
pelka «погана земля, низина, болото» польська
pełka «тс.» польська
pelky «драговина, болотисте місце» прусська
пе́лька «ополонка» російська

пе́кло «яма в болоті; трясовина»

результат видозміни слова [пе́лька] «тс.», зближеного з пе́кло «місце під землею, де мучаться душі померлих грішників»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́лька «тс.» українська
пе́кло «місце під землею, де мучаться душі померлих грішників» українська

пеля́ «велика ковбаня з водою»

як і р. [пе́ля] «глибоке місце в стоячій воді», бр. [пеля́] «низька, незорана ділянка поля, де звичайно стоїть вода; низьке мокре місце в лісі, поросле травою, мохом», утворене шляхом зворотного словотвору з пе́лька, яке було сприйняте як зменшувальна форма з суфіксом -ка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пиля́ «низина в лісі, де косять сіно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пеля́ «низька, незорана ділянка поля, де звичайно стоїть вода; низьке мокре місце в лісі, поросле травою, мохом» білоруська
пе́ля «глибоке місце в стоячій воді» російська
пе́лька українська

пе́лех «пасмо волосся; патлань, [старий дід]»

неясне;
можливо, пов’язане з ч. pelichati «линяти», plchý «лисий», укр. пліш, пліши́вий;
зіставляється також (ВеЛ 453) з лат. pilus «волос», pilosus «волохатий»;
р. [пе́льки] «скроні; патли, пелехи», п. [pełechy] (мн.) «пелехи» (з укр.), схв. [пèлеш] «коса на голові у чоловіків»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пелеха́нка «неохайна жінка»
пелеха́ня «тс.; жінка з пишним волоссям Нед»
пелеха́тий
пелеха́чка «сніпок»
пелеху́ля «жінка з пишним волоссям»
пелешо́к «віл з довгою й густою гривою»
розпеле́шити «розпатлати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pilus «волос» латинська
pilosus «волохатий» латинська
pełechy «пелехи» (мн.)(з укр.) польська
пе́льки «скроні; патли, пелехи» російська
пèлеш «коса на голові у чоловіків» сербохорватська
пліш українська
пліши́вий українська
pelichati «линяти» чеська
plchý «лисий» чеська

Петро́ (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Πέτρος утворене від πέτρος «камінь», пов’язаного з πέτρα «скеля, бескид, кам’яна брила», етимологія якого неясна;
існують малопереконливі зіставлення з гр. πίπτω «падаю», πετάννυμι «простягаю, розстеляю», лат. (im)petīgō «хронічна шкірна хвороба, струп»;
необґрунтованим є виведення πέτρα з *τεπρα і пов’язання його з лат. taberna «хатина, колиба»;
р. Пётр, бр. Пётр, Пятро́, др. Петръ, п. Piotr, ч. слц. Petr, вл. Рětr, нл. Рětr, Рětš, болг. Пе́тър, м. Петар, схв. Пе̏тар, слн. Peter, стсл. Пeтръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Пе́лько
Пе́льо
Петри́ха «Петрова дружина»
Петрі́вка «Петрів піст (церк.); [сорт дині]»
петрівки «яблука, що достигають на Петра»
петрі́вний «петрівський»
Петрі́вочка «ніч у Петрів піст; пісня, що співається в Петрівку»
петрі́вський
петрі́вчаний «петрівський»
петрі́вщина «подарунок пастухові на Петра»
Петро (1419)
петрува́ти «святкувати день Петра»
Петру́нь
Петру́ньо
Петру́сь
Петру́хно
Петръ (1349)
Петръ «опока от опоки» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Пётр білоруська
Пятро́ білоруська
Пе́тър болгарська
Рětr верхньолужицька
Πέτρος «камінь» грецька
πέτρα «скеля, бескид, кам’яна брила» грецька
πέτρος грецька
πέτρος грецька
πέτρος грецька
πέτρος грецька
πίπτω «падаю» грецька
πετάννυμι «простягаю, розстеляю» грецька
πέτρα грецька
*τεπρα грецька
Петръ давньоруська
(im)petīgō латинська
(im)petīgō латинська
(im)petīgō латинська
taberna «хатина, колиба» латинська
Петар македонська
Рětr нижньолужицька
Рětš нижньолужицька
Рětš нижньолужицька
Рětš нижньолужицька
Рětš нижньолужицька
Рětš нижньолужицька
Рětš нижньолужицька
Рětš нижньолужицька
Piotr польська
Пётр російська
Пе̏тар сербохорватська
Petr словацька
Peter словенська
Пeтръ старослов’янська
Petr чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України