ПАДАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
велосипе́д
запозичено з французької мови, можливо, через російську;
фр. vélocipède (букв. «швидкими ногами») було утворене у Франції на початку XIX ст. з лат. velox, velōcis «швидкий», похідного від vehō «везти, їхати» (через проміжну форму *ueĝ-slo-s «той, що від’їжджає», споріднену з укр. весло́), і pēs, pedis «нога», спорідненого з дінд. pad «нога», ав. pad- «тс.», можливо, з укр. пішки, пі́ший, па́дати;
р. болг. м. Велосипе́д, бр. веласіпед, ч. velocipéd, слц. velociped, схв. велосùпēд;
Фонетичні та словотвірні варіанти
велосипеди́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pad- «тс.» | авестійська |
| веласіпед | білоруська |
| Велосипе́д | болгарська |
| pad «нога» | давньоіндійська |
| velox | латинська |
| Велосипе́д | македонська |
| Велосипе́д | російська |
| велосùпēд | сербохорватська |
| velociped | словацька |
| пішки | українська |
| vélocipède (букв. «швидкими ногами») | французька |
| velocipéd | чеська |
| з | ? |
| velōcis «швидкий» | ? |
| vehō «везти, їхати» (через проміжну форму *$ueĝ-slo-s «той, що від’їжджає», споріднену з укр. весло́) | ? |
| pedis «нога» | ? |
| пі́ший | ? |
| па́дати | ? |
ви́па́док
похідне утворення від па́дати;
спочатку вживалося, очевидно, як вузький термін під час гри в кості (при вдалому падінні кості);
за іншим поглядом (Richhardt 113), запозичене з польської мови;
р. [вы́падок], бр. вы́падак, п. wypadek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
випадко́вий
ви́па́дком
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вы́падак | білоруська |
| wypadek | польська |
| вы́падок | російська |
| па́дати | ? |
водоспа́д
пор. також англ. waterfall, дангл. wæterӡefeall, букв. «вода-падання»;
у слов’янських мовах це, можливо, калька нвн. Wasserfall, утвореного з основ іменника Wasser «вода» і дієслова fallen «падати»;
складне утворення з основ іменника вода і дієслова па́дати;
р. болг. водопа́д, бр. вадаспа́д, п. wodospad, ч. слц. vodopád, вл. нл. wodopad, м. водопад, схв. вȍдопāд, слн. vodopàd;
Фонетичні та словотвірні варіанти
водопа́д
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| waterfall | англійська |
| вадаспа́д | білоруська |
| водопа́д | болгарська |
| wodopad | верхньолужицька |
| wæterӡefeall | давньоанглійська |
| водопад | македонська |
| wodopad | нижньолужицька |
| Wasserfall | нововерхньонімецька |
| wodospad | польська |
| водопа́д | російська |
| вȍдопāд | сербохорватська |
| vodopád | словацька |
| vodopàd | словенська |
| vodopád | чеська |
| також | ? |
| Wasser «вода» | ? |
| fallen «падати» | ? |
| вода | ? |
| па́дати | ? |
о́пад (у виразі на два о́пади «двічі, за двома заходами»)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [opad] «раз, повернення» є похідним від дієслова padać «падати», спорідненого з укр. па́дати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́пади
«окремі проміжки часу, окремі моменти, протягом яких щось відбувається»
(мн.)
о́падь
«раз; захід»«удруге»
(у виразі на другу о. )
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| opad «раз, повернення» | польська |
| па́дати | українська |
| padać «падати» | ? |
опа́лкі «дрібні обрізки, що залишаються після розпилювання дерева»
не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації слів опи́лки і па́лка або опи́лки й о́пал, па́ливо, пали́ти;
може бути також похідним від дієслова па́дати (тобто те, що впало, відпало, опало при розпилюванні);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| опи́лки | ? |
| па́лка | ? |
| опи́лки | ? |
| о́пал | ? |
| па́ливо | ? |
| пали́ти | ? |
| па́дати (тобто те, що впало, відпало, опало при розпилюванні). | ? |
па́дальник «гусениця метелика ведмедика, Arctia (eruca)» (зоол.)
похідне утворення від па́дати;
назва пояснюється забобонним уявленням про те, що в того, хто наступить на цю гусеницю, розпадеться нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́далник
«тс.; гусениця бражника»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́дати | українська |
па́данка «дикий мак, мак-самосій, Papaver rhoeas L.» (бот.)
похідне утворення від па́дати;
назва зумовлена тим, що насіння маку випадає (висівається) на землю через отвори у верхній частині коробочки;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́дати | українська |
падкан «пошкоджене сливове дерево» (бот.)
результат видозміни назви [паткан (патканя)] «тс.», зближеної з па́дати (на цих деревах плоди звичайно опадають недозрілими);
Фонетичні та словотвірні варіанти
падканя
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паткан «тс.» (патканя)] | українська |
| па́дати (на цих деревах плоди звичайно опадають недозрілими) | українська |
па́дко (у вигуку [па́дку мій], який виражає здивування, радість, переляк та ін.)
очевидно, давніше *падок «доля (те, що випало)» (пор. [па́док] «випадок»), похідне від па́дати;
значення «клопотатися» у дієслів [па́дкати] і под. розвинулось на основі значення «бідкатися» (*кричати падку) і могло бути підтримане значенням дієслова упада́ти «турбуватися; домагатися прихильності»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́дкати
па́дкатися
«клопотатися, піклуватися»
падкови́тий
«старанний»
падкува́ти
«тс.»
падкува́тися
«турбуватися, піклуватися»
па́донько
«доля (нещасна)»
па́дькати
«тс.; бідкатися (‹ кричати падку)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *падок «доля (те, що випало)» (пор. [па́док] «випадок») | українська |
| па́дати | українська |
| па́дкати | українська |
| упада́ти «турбуватися; домагатися прихильності» | українська |
падоли́ст «листопад; опале листя»
очевидно, результат видозміни форми *падилист «тс.», утвореної з дієслова па́дати в наказовому способі та іменника лист, під впливом форми зі сполучним о в листопа́д;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *падилист «тс.» | українська |
| па́дати | українська |
| лист | українська |
| листопа́д | українська |
па́сти «упасти, звалитися»
споріднене з дінд. padyate «падає, іде», ав. раіδуеіtі «спускається, лягає», дангл. fetan «падати», двн. gifeӡӡan «тс.», лат. pessum «додолу, вниз», далі також з псл. podъ «дно, підвалина, під», дінд. рāt «нога», гр. πούς, ποδός, лат. рēs, реdis, гот. fōtus «тс.»;
псл. pasti (‹ *padti), padati;
р. пасть, па́дать, бр. па́сці, па́даць, др. пасти, падати, п. paść, padać, ч. padat, ст. pasti, слц. padat’, вл. padać, нл. padaś, болг. па́дам, па́дна, м. падне, схв. па̏сти, па̏дати, слн. pásti, pádati, стсл. пасти, падати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пад
випадко́вий
випа́дком
ви́па́док
ви́пасти
«трапитися»
відпа́д
відпа́дки
«відходи»
впад
«падіння; водоспад Ж; занепад Пі»
впа́дина
«западина»
впа́дниця
«грузило, лот»
допа́сти
«добратися; схопити»
допа́стися
«з жадністю взятися за щось; накинутися»
за-пропа́ле
«даремно»
зане́пад
занепа́дник
занепа́дництво
занепа́док
«занепад»
(заст.)
занепа́лий
занепа́сти
за́пад
«верша»
за́падень
«заглибина»
запа́дець
«людина із заходу»
запа́дина
запа́дистий
«який трохи западає»
западни́й
«розташований у западині»
запа́дний
«сніжний»
за́падниця
«западня, пастка»
западня́
«пастка; [западина]»
западове́ць
«західний вітер»
западо́к
«западня»
запа́док
«занепад; руїни; заднє стегно у тварини»
за́падь
«глибокий сніг»
западя́
«баюра, калюжа»
запа́лий
запа́стися
«опуститися, провалитися, зникнути»
запопада́ти
«сумлінно ставитися, докладати багато зусиль»
запопа́дливий
запопа́дний
запопа́сти
«дістати, роздобути, натрапити, захопити; домогтися»
запропа́лий
«даремний»
запропа́сти
«пропасти»
запропасти́ти
на́пад
на́падень
«ятір на обручі»
на́падка
«напад Ж; рибальський сак»
напа́дки
напа́дкуватий
«напасливий»
напа́дний
«тс.»
напа́дник
напа́док
«напад; переслідування»
на́падь
«напасть»
напа́сливий
на́пасни́й
«причіпливий, нав’язливий»
напа́сник
напа́сти
напастува́ти
«нападати»
на́па́сть
напропади́ме
«на погибель»
напропа́ле
невпопа́д
о́пад
«опале листя; [напад Ж; крижані бурульки або роса на деревах]»
о́пади
опа́дистий
«спадистий»
о́падка
«западина»
опадо́нько
«нещасна доля»
опа́дчина
«відходи»
о́падь
«глибокий сніг»
опа́лий
опасть
«сніг, іній на деревах»
о́пат
«снiг на деревах; несподіваний сніг; сніжна зима»
пад
«низьке місце, западина; [падіння; каскад; тераса Нед]»
па́давка
«епілепсія»
па́дали́ця
па́далишній
па́далка
пада́лник
па́дало
«парашут»
па́даль
пада́льниця
«падальна муха»
пада́люхи
«падалиця»
па́дати
па́датися
«упадати (перед кимсь)»
па́дачка
«тс.»
па́девий
«який бджоли виробляють з паді»
(мед)
па́деж
«занепад; падіж»
па́дина
«невелика долина»
пади́чій
«водоспад»
па́ді́ж
падки́й
«охочий»
падкови́тий
«старанний»
падле́чина
«тс.»
па́дли́на
«падаль»
падли́чина
«повалений вітром ліс»
па́дло́
«тс.; негідна людина»
падлю́ка
падлю́чий
падлю́чити
па́док
«випадок Нед; отвір у жорнах, крізь який сиплеться борошно О»
паду́ча
«епілепсія»
падь
«глибока долина, яр; солодка липка рідина на листі»
падьма́
(у виразі п. упа́сти «зовсім завалитись»)
пере́пад
перепа́дистий
«непостійний»
перепа́стися
«виснажитися»
піднепа́лий
піднепа́сти
«підупасти, ослабнути»
підпа́дистий
«з низьким підйомом»
(про чобіт)
підпа́сти
«бути схожим»
підупа́д
підупа́лий
підупа́сти
попа́датися
«потріскатися»
(про шкіру)
попа́дливий
«запопадливий, схильний»
попа́сти
«влучити; потрапити»
попа́стися
приопа́сти
«підупасти Нед; вибитися із сил Ме; збідніти Дз»
припа́дистий
«крутий Нед; пологий; низький у підйомі»
припадко́вий
«випадковий»
припа́дком
«випадково»
припа́дливий
«низинний»
припа́днистий
«дощовитий»
припа́док
«приступ (хвороби); [випадок]»
при́падь
«низинне місце; частина рибальської вершки»
припа́сти
«дістатися»
приупа́док
«занепад»
приупа́сти
«підупасти»
про́па́д
«погибель; падіння»
пропа́дистий
«крутий, бездонний»
пропа́дний
«пропащий»
пропа́док
«втрата»
про́падом
(у виразі пропасти п.)
пропаду́щий
«минущий»
про́падь
«пошесть»
пропа́жа
пропа́жений
«пропащий»
пропа́лий
пропасна́
«прірва»
пропа́сний
«згубний Нед; пов’язаний з пропасницею, з прірвою»
пропа́сник
«чорт ВеУг; параліч О»
пропа́сниця
пропа́сти
пропа́стливий
«крутий, з прірвами»
про́пасть
«погибель; прірва»
пропа́щий
ро́зпад
розпа́дина
«ущелина»
розпа́дно
«пристрасно»
розпа́док
розпа́лина
«тс.»
розпопа́дний
«запопадний»
спад
спадатися
«траплятися»
спа́день
«захід»
(заст.)
спа́дина
«спадиста поверхня; [водоспад Нед]»
спа́дистий
«похилий; [крутий Нед]»
спа́дки
«спадщина»
спадкі́вщина
спадко́вий
спадни́й
спа́док
«тс.»
спа́дщина
спадь
«падь на листях Нед; частина рибальської вершки»
спа́дя
«велика злива; спад»
спа́сти
«припасти, дістатися»
упад
«падіння; [нещастя]»
упада́ти
«занепадати; турбуватися, піклуватися; домагатися прихильності»
упада́тися
«доводитися, траплятися»
упа́дливий
«запопадливий»
упа́дний
(у виразі упадна година «остання година»)
упа́дник
«запобігливий чоловік»
упа́док
«падіж»
упа́донько
«горе, нещастя»
упадь
«тс.»
упа́лий
упа́ль
«опале збіжжя; гнила солома»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раіδуеіtі «спускається, лягає» | авестійська |
| па́сці | білоруська |
| па́даць | білоруська |
| па́дам | болгарська |
| па́дна | болгарська |
| padać | верхньолужицька |
| fōtus «тс.» | готська |
| πούς | грецька |
| ποδός | грецька |
| fetan «падати» | давньоанглійська |
| gifeӡӡan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| padyate «падає, іде» | давньоіндійська |
| рāt «нога» | давньоіндійська |
| пасти | давньоруська |
| падати | давньоруська |
| pessum «додолу, вниз» | латинська |
| рēs | латинська |
| падне | македонська |
| padaś | нижньолужицька |
| paść | польська |
| padać | польська |
| podъ «дно, підвалина, під» | праслов’янська |
| pasti (‹ *padti) | праслов’янська |
| padati | праслов’янська |
| пасть | російська |
| па́дать | російська |
| па̏сти | сербохорватська |
| па̏дати | сербохорватська |
| padat' | словацька |
| pásti | словенська |
| pádati | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| падати | старослов’янська |
| padat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України