ПАВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́ва «птах родини фазанових, Pavo cristatus L.; самка павича; пір’їна павича» (орн.)
через германське посередництво запозичено з латинської мови;
двн. pfāwo, свн. pfā(we), днн. pāo, снн. pāwe, снідерл. фриз. pau, гол. pauw, дангл. pāwa, pēa, англ. pēa, дісл. pāi «тс.» походять від лат. pāvo «пава», яке певної етимології не має;
вихідним вважається якесь східне джерело, оскільки зі Сходу (з Індії) походить і сам птах;
р. па́ва, бр. па́ва, [паву́к, паўлю́к], п. нл. paw, pawa, ч. páv, pávice, слц. pav, pava, вл. paw, pawica, болг. пау́н, пауни́ца, м. паун, пауница, схв. пàун, паỳница, слн. páv, pávica;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́вин
пави́ний
па́вир
«павич»
па́виха
па́ви́ця
«тс.»
па́ви́ч
павиче́вий
пави́чий
пави́чка
«пава»
па́вій
«павиний»
па́вір
«павич»
павли́н
«тс.»
павли́нець
«павинохвіст, Pavonia»
(зоол.)
па́вляний
паво́вий
«тс.»
паву́к
«павич»
паву́н
«павич; пір’їна павича»
паву́нка
«пава»
па́ву́р
«павич»
павуриця
«пава»
паву́рка
пау́к
«тс.»
пау́н
«павич»
пауни́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pēa | англійська |
| па́ва | білоруська |
| паву́к | білоруська |
| паўлю́к | білоруська |
| пау́н | болгарська |
| пауни́ца | болгарська |
| paw | верхньолужицька |
| pawica | верхньолужицька |
| pauw | голландська |
| pāwa | давньоанглійська |
| pēa | давньоанглійська |
| pfāwo | давньоверхньонімецька |
| pāi «тс.» | давньоісландська |
| pāo | давньонижньонімецька |
| pāvo «пава» | латинська |
| паун | македонська |
| пауница | македонська |
| paw | нижньолужицька |
| pawa | нижньолужицька |
| paw | польська |
| pawa | польська |
| па́ва | російська |
| пàун | сербохорватська |
| паỳница | сербохорватська |
| pfā(we) | середньоверхньнімецька |
| pāwe | середньонижньонімецька |
| pau | середньонідерландська |
| pav | словацька |
| pava | словацька |
| páv | словенська |
| pávica | словенська |
| pau | фризька |
| páv | чеська |
| pávice | чеська |
павни́к «павине око, Vanessa io L.» (ент.)
назви зумовлені схожістю у забарвленні крил метелика і хвоста павича;
пор. павине око, р. павлиний глаз «тс.»;
похідні утворення від па́ва;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пави́нчій
па́вчик
русалка-пави́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́ва | українська |
павун «бобівник трилистий, Menyanthes trifoliata L.» (бот.)
неясне;
пор. р. [паву́н] «зміячка, Scorzonera L.», яке пов’язують з па́ва з огляду на яскраві волохаті квітки зміячки (Фасмер ІІІ 183; Преобр. ІІ 1);
Фонетичні та словотвірні варіанти
тавун
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паву́н «зміячка, Scorzonera L.» | російська |
| па́ва | українська |
па́вкати «кричати» (про перепела)
похідне утворення від звуконаслідувального вигуку пав, що імітує крик перепела (передається також як пі́дполю, подь поло́ть – ВеНЗн);
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́лкати
підпа́вок
«перепел»
підпала́йка
підпала́к
підпала́кати
підпалкува́ти
«тс.»
підпа́лок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пав | українська |
храпа́вий «шорсткий, кострубатий»
псл. *xorpavъ «шерехатий», похідне від *xorpa;
п. chropawy «нерівний, шерехатий», ст. skropowaty, skropawy, [chroplawy, chropiały, chropaty, charpaty], ч. chrapavó, слц. rapavó, нл. chropawy «нерівний, бугристий», болг. хра́пав «нерівний, вибоїстий», м. panaв «нерівний», схв. хра̏пав «нерівний; бородавчастий», слн. hrápav «нерівний, шерехатий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хра́пав «нерівний, вибоїстий» | болгарська |
| panaв «нерівний» | македонська |
| chropawy «нерівний, бугристий» | нижньолужицька |
| chropawy «нерівний, шерехатий» | польська |
| *xorpavъ «шерехатий» | праслов’янська |
| пав «нерівний; бородавчастий» | сербохорватська |
| rapavó | словацька |
| hrápav «нерівний, шерехатий» | словенська |
| chroplawy | українська |
| chropiały | українська |
| chropaty | українська |
| charpaty | українська |
| chrapavó | чеська |
| *xorpa | ? |
| skropowaty | ? |
| skropawy | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України