ОСИКОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
оси́ка
псл. osina, osika, *osa ‹ *opsa;
споріднене з лит. ãpušė, apušìs, ẽpušė «осика», лтс. apse, прус. abse, двн. днн. aspa, свн. aspe, нвн. Espe, дангл. æsp, дісл. ǫsp, англ. дат. шв. asp «тс.»;
слово потрапило також і в деякі тюркські мови: алт. apsak, тат. [awsak] «тополя», чув. ёvёs «осика» як дуже давнє запозичення з якоїсь східноіндоєвропейської мови (найімовірніше, вірменської або іранської);
р. оси́на, бр. асі́на, п. osina, osika, ч. слц. osika, вл. wosa, wosyna, нл. wosa, wósa, полаб. vü’ösё, vüöseiné, болг. яси́ка, м. jасика, схв. jа̀cика, слн. jasíka, jesíka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вусіка
«тс.»
гусика
осє́чка
«осика»
оси́ковий
оси́на
оси́чаний
оси́чина
оси́чник
осіка
осо́ви́й
підоси́чник
под-оси́новка
«гриб Boletus aurantiacus Schiff.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| apsak | алтайська |
| asp «тс.» | англійська |
| асі́на | білоруська |
| яси́ка | болгарська |
| wosa | верхньолужицька |
| wosyna | верхньолужицька |
| æsp | давньоанглійська |
| aspa | давньоверхньонімецька |
| ǫsp | давньоісландська |
| aspa | давньонижньонімецька |
| asp «тс.» | датська |
| apse | латиська |
| ãpušė | литовська |
| jасика | македонська |
| wosa | нижньолужицька |
| wósa | нижньолужицька |
| Espe | нововерхньонімецька |
| vü'ösё | полабська |
| vüöseiné | полабська |
| osina | польська |
| osika | польська |
| osina | праслов’янська |
| abse | прусська |
| оси́на | російська |
| jа̀cика | сербохорватська |
| aspe | середньоверхньнімецька |
| osika | словацька |
| jasíka | словенська |
| jesíka | словенська |
| awsak «тополя» | татарська |
| osika | чеська |
| ёvёs «осика» | чуваська |
| asp «тс.» | шведська |
| osika | ? |
| *osa | ? |
| apušìs | ? |
| ẽpušė «осика» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України