ОНДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́нде «он, там, отам, ось там» (присл.)
псл. onъde, onъdě, складне утворення із займенникової основи on- «той» і частки -de, що входить також до складу псл. kъde, inъde;
в українській мові пізніше могло бути переосмислене як складне утворення з частки укр. он і прислівника де (‹ др. къде);
бр. [о́ньдзе], др. онъде, п. ст. і діал. ondzie, ч. слц. ст. onde, болг. м. схв. о́нде, слн. ôndi, стсл. онъдє;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ондего́
о́ндека
онде́лька
ондео́
о́ндечка
о́ндечки
о́ндєка
о́ндикаво
«тс.»
ондо́
ондьо́
о́ньдо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́ньдзе | білоруська |
| о́нде | болгарська |
| онъде | давньоруська |
| о́нде | македонська |
| ondzie | польська |
| onъde | праслов’янська |
| kъde | праслов’янська |
| о́нде | сербохорватська |
| onde | словацька |
| ôndi | словенська |
| онъдє | старослов’янська |
| он (‹ др. къде) | українська |
| де (‹ др. къде) | українська |
| onde | чеська |
| onъdě | ? |
| on- «той» | ? |
| -de | ? |
| inъde | ? |
| ondzie | ? |
| onde | ? |
а́нде «онде, там»
складний прислівник, що тлумачиться як результат злиття вказівної частки [*ан], співвідносної з он, і прислівника де (Німчук НЗ УжДУ 35, 45);
могло виникнути і внаслідок злиття частки а з прислівником онде;
Фонетичні та словотвірні варіанти
а́ндека
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *ан | ? |
| он | ? |
| де | ? |
| а | ? |
| онде | ? |
онно́ «ось там»
очевидно, результат фонетичної видозміни (злиття і редукції з асиміляцією приголосних) складного прислівникового утворення онде-о, з о́нде і вказівної частки о (онде-о́ › ондо́ › онно́);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| онде-о | ? |
| о́нде (онде-о́ › ондо́ › онно́) | ? |
| о (онде-о́ › ондо́ › онно́) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України