ОКРІП — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *оkropъ, *ukropъ, *kropъ, пов’язане, очевидно, з kropiti «кропити»;

деякі дослідники (Machek ESJČ 668; Slavia 16, 187; ZfSlPh 17, 260–265; Agrell BSl. Lautst. 5–6) зіставляють з дінд. śrapáyati «варить, смажить»;

р. [окро́п], бр. [укро́п, укрэ́п], п. ukrop «тс.», ч. úkrop «рідка юшка з часником», слц. úkrop «юшка з овечого сиру», вл. krop «окріп», нл. hukšop «тс.», болг. о́кроп «підігріте вино (на весіллі)», схв. [кро̏п] «окріп», слн. kròp, стсл. оукропъ «тс.»;

очевидно, результат метатези попереднього *копръ, викликаної впливом кропи́ти і похідних;

р. укро́п, [кроп], бр. кроп, [укро́п], др. кропъ, п. [krop] (з укр. або бр.);

припущення про зв’язок псл. kopriva з кипі́ти (Младенов РФВ 68, 384; RSl 6, 278), а також з дінд. śíprā «вус» (Petersson BSl. Wortst. 27; Agrěll BSl. autst. 4) сумнівні;

при прийнятті за первіснішу форми kopriva можливе зближення з др. коприна «шовк» як назви рослини, що йде на пряжу (Štrekelj AfSIPh 28, 486);

вважається також (Меркулова 113–114), що в основу зв’язку з *kropiti покладено здатність кропиви жалити, пекти в особливий спосіб – ніби дрібними бризками (кропити «падати рідкими краплями»);

назва пов’язана з тим, що ця рослина, коли вона вживається для годування худоби, попередньо обварюється (пор. стсл. оукропъ «кип’яток», укр. окрі́п);

псл. kropiva (kopriva), похідне від *kropiti;

р. крапи́ва, бр. крапіва́, др. кропива, п. pokrzywa, [koprzywa], ч. kopřiva, слц. koprva, koprivica, вл. kopřiwa, нл. kopśiwa, полаб. t’üpraivӑ, болг. копри́ва, м. коприва, схв. кòприва, слн. kropíva, kopríva;

назва могла виникнути в результаті сплутання омонімів окрі́п «кріп» і окрі́п «кип’яток» з наступною заміною другого омоніма близькозначним [опа́ра];

очевидно, пов’язане з опа́рити «обварити, ошпарити кип’ятком»;