ОД — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
від (прийменник)
споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;
оді-;
усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;
псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;
р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
від
(префікс)
віді-
відо
од
од-
одо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aiti- «через, пере-» | авестійська |
| ад | білоруська |
| од | болгарська |
| wot | верхньолужицька |
| wote | верхньолужицька |
| id- | готська |
| ἔτι «ще, все ще» | грецька |
| it- | давньоверхньонімецька |
| áti | давньоіндійська |
| отъ | давньоруська |
| *ati | індоєвропейська |
| aith- | ірландська |
| at «але» | латинська |
| at- | латиська |
| at- | литовська |
| од | македонська |
| wot | нижньолужицька |
| od | польська |
| ode | польська |
| otъ | праслов’янська |
| otъ‹*ot | праслов’янська |
| at- | прусська |
| от | російська |
| од | сербохорватська |
| od | словацька |
| odo | словацька |
| od | словенська |
| ото | українська |
| ода | українська |
| стсл | українська |
| отъ | українська |
| ἐτι | фрігійська |
| od | чеська |
| ode | чеська |
| ata- | ? |
| ati- | ? |
| et- | ? |
| ita- «но-, до-» | ? |
| aid- «по-, від-» | ? |
| et «i» | ? |
| над | ? |
| під (под) | ? |
| пе́ред | ? |
| *eti «через що; назовні; звідки» | ? |
д «до, к» (прийменник з дав. в.)
безпосереднє виведення [д] з до (Ogonowski Studien 59) помилкове;
очевидно, результат функціональної і фонетичної взаємодії прийменників к і до;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ід
од
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| д | ? |
| к | ? |
| до | ? |
огник «зозулин цвіт, Lychnis flos cuculi L.; флокс Друмонда, Phlox drummondii Hook.» (бот.)
пор. п. płomieńczyk «татарське мило», ч. pana Ježíše krv «зозулин цвіт», plamenčice «татарське мило», схв. од два брата крв «тс.»;
похідне утворення від [ого́нь] «вогонь»;
назва зумовлена яскравим кольором квітів цих рослин;
р. [огневи́к] «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.», схв. о̀гњица «зозулин цвіт», о̀гњац «татарське мило», слн. ogenj-pereč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бузьків
«зозулин цвіт»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| płomieńczyk «татарське мило» | польська |
| огневи́к «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.» | російська |
| од «тс.» | сербохорватська |
| два «тс.» | сербохорватська |
| брата «тс.» | сербохорватська |
| крв «тс.» | сербохорватська |
| о̀гњица «зозулин цвіт» | сербохорватська |
| ogenj-pereč «тс.» | словенська |
| о̀гњац «татарське мило» | українська |
| pana Ježíše krv «зозулин цвіт» | чеська |
| płomieńczyk «татарське мило» | ? |
| plamenčice «татарське мило» | ? |
| ого́нь «вогонь» | ? |
ода́каль «звідкись»
очевидно, результат спрощення давнішої форми *оддакаль, утвореної з прийменника од «від» і займенникових компонентів да- в ролі частки із семантикою неозначеності та -каль, паралельного до -кіль у словах типу [одкаль] «звідки», відкі́ль, [до́кіль] та ін;
схв. о̀да̄клē «звідки, звідкись», о̀даклē «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клē «звідки, звідкись» | сербохорватська |
| о̀даклē «тс.» | українська |
| *оддакаль | ? |
| од «від» | ? |
| да- | ? |
| -каль | ? |
| -кіль «звідки» | ? |
| відкі́ль | ? |
| до́кіль | ? |
о́дналь «звідти»
складне утворення з прийменника од «від» і займенникового компонента, очевидно, тотожного з ч. ст. nali «от, ось, он», етимологічно не зовсім ясного, можливо, пов’язаного з укр. на «ось, бери»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на «ось, бери» | українська |
| nali «от, ось, он» | чеська |
| од «від» | ? |
| nali «от, ось, он» | ? |
однові́лити (про попадю: ходити по приходу й збирати льон та інші подаяння)
неясне;
можливо, похідне утворення від незафіксованої основи *одновільня «податок від нового льону», утвореної з прийменника од і основ прикметника нови́й та іменника льон;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *одновільня «податок від нового льону» | ? |
| од | ? |
| нови́й | ? |
| льон | ? |
о́дстор «осторонь, поблизу (від чогось)»
не зовсім ясне утворення з прийменника од «від» і скороченої основи іменника сторона́;
можливо, калька н. abseits «тс.», утвореного з прийменника ab «від» і основи іменника Seite «сторона»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| abseits «тс.» | німецька |
| од «від» | ? |
| сторона́ | ? |
| ab «від» | ? |
| Seite «сторона» | ? |
одтамаль «звідти»
складне прислівникове утворення з прийменника од, прислівника там і кінцевої частини -аль, -але, введеної, очевидно, за аналогією до слів типу одкаль, о́дналь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
одтамале
оттамале
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| од | ? |
| там | ? |
| -аль | ? |
| -але | ? |
| одкаль | ? |
| о́дналь | ? |
одтамтиле «звідти»
складне утворення з прийменника од і двох синонімічних прислівникових основ там і тиле, тотожної з -тіль, р. -толе, бр. -туль (пор. відта́м і відті́ль);
бр. [оттамтуль];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| -туль (пор. відта́м і відті́ль) | білоруська |
| оттамтуль | білоруська |
| -толе | російська |
| од | ? |
| там | ? |
| тиле | ? |
| -тіль | ? |
од'ядник «купина, Polygonatum multiflorum All.» (бот.)
очевидно, утворене на основі виразу од яду, оскільки корінь рослини використовували в народній медицині від укусів скаженого собаки;
крім того, вся рослина дуже отруйна і викликає блювання;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| од | ? |
| яду | ? |
цабе́ (вигук, яким завертають волів праворуч; праворуч; поважна персона)
слово виникло в результаті злиття прийменника од (від) із займенником се́бе́: од себе › д’себе › цебе › цабе;
у російській і польській мовах з української;
р. [цобе́], [цоб], п. [cabe];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сабе́
собцебе
цабе́й
(вигук, яким спрямовують коней і волів праворуч)
цабе́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cabe | польська |
| цобе́ | російська |
| цоб | українська |
| од (від) | ? |
о́да
гр. ᾠδή «пісня» виникло в результаті стягнення зἀοιδή «тс.», пов’язаного з ἀείδω «співаю»,ἀηδών «соловей», αὐδή«мова, слова; голос», спорідненими з дінд. vа́dati «розмовляє, вимовляє, співає», лит. vadìnti «кликати», укр. пова́дитися, двн. far-wāzan «заперечувати»;
запозичення з грецької мови;
р. бр. болг. м. схв. о́да, п. вл. oda, ч. слц. слн. óda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оди́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́да | білоруська |
| о́да | болгарська |
| oda | верхньолужицька |
| ᾠδή «пісня» | грецька |
| far-wāzan «заперечувати» | давньоверхньонімецька |
| vа́dati «розмовляє, вимовляє, співає» | давньоіндійська |
| vadìnti «кликати» | литовська |
| о́да | македонська |
| oda | польська |
| о́да | російська |
| о́да | сербохорватська |
| óda | словацька |
| óda | словенська |
| пова́дитися | українська |
| óda | чеська |
| зἀοιδή «тс.» | ? |
| ἀείδω «співаю» | ? |
| ἀηδών «соловей» | ? |
| αὐδή «мова, слова; голос» | ? |
о́де «ось тут, осьде»
частки -ка, -ки, -чки, -ль- ті самі, що і в словах та́мка, та́мки, та́мечки, кі́лька;
результат злиття вказівної частки о (от) і підрядно-питального слова (прислівника) де;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́дека
о́деки
о́дельки
о́дечки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| -ка | ? |
| -ки | ? |
| -чки | ? |
| -ль- | ? |
| та́мка | ? |
| та́мки | ? |
| та́мечки | ? |
| кі́лька | ? |
| о (от)(прислівника) | ? |
одо́ «осьде»
результат злиття вказівного прислівника [о́де] з вказівною часткою о (о́де-о́ › одо́);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́де (о́де-о́ › одо́) | ? |
Ада́м
через посередництво старослов'янської і грецької мов (гр. Ἀδάμ) запозичено з гебрайської;
гебр. Ādām утворено від іменника ādām «людина», спорідненого з ар. ādamí «людська істота, людина», ак. ādmu «дитина»;
можливий також зв’язок з гебр. ādam «бути червоним» або з гебр. adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля»);
р. бр. болг. Ада́м, др. Адамъ, п. ч. слц. нл. Adam, вл. Hadam, схв. Àдам, слн. Adam, стсл. Адамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ада́мъ
«ч(е)л(овѣ)къ, або земскіи, рудый»
(1627)
Ода́м
Яда́м
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ādmu «дитина» | аккадська |
| ādamí «людська істота, людина» | арабська |
| Ада́м | білоруська |
| Ада́м | болгарська |
| Hadam | верхньолужицька |
| Ādām утворено від іменника ādām «людина» | гебрайська |
| ādam «бути червоним» | гебрайська |
| adāmā «(червона) земля» (пор. семантичну паралель: лат. homō «людина» ‹ ‹ * «земна» від humus «земля») | гебрайська |
| Адамъ | давньоруська |
| Adam | нижньолужицька |
| Adam | польська |
| Ада́м | російська |
| Àдам | сербохорватська |
| Adam | словацька |
| Adam | словенська |
| Адамъ | старослов’янська |
| Adam | чеська |
ода́я «загін для рогатої худоби поза селом Г, Ж; ферма Ж; хутір, дача Ме; полянка в лісі Мо; гурт, отара овець МСБГ»
тюрк-ські форми зіставляються з монг. Otag, otug, калм. otog‹ «рід, плем’я, община, на ція, держава», а також з тунг. otok, otoh «табір»;
менш обґрунтоване пов’язання наведених слів з як. üt «нора», чув. odar «притулок для овець», що зводились до коренів oj, öj, ov, ev, ot, ut, üt «копати, заглиблювати, яма, заглиблення»;
молд. ода́е «кімната; загін для худоби, вівчарня», рум. odа́ie «тс.», як і болг. одая́ «кімната», м. одаjа, схв. о̏даjа «тс.», походять від тур. oda «кімната», спорідненого з гаг. о́да, крим.-тат. кар. уйг. ода «тс.», туркм. тур. діал. аз. уйг. отағ/отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната», які, можливо, зводяться до тюрк. ота-/*о:та «зігріватися, розпалювати дрова» або от-/*о:т- «розпалювати вогонь»;
запозичення з молдавської або румунської мови;
п. ст. oda «кошара», [odaj] «хутір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ода́йник
«фермер»
ода́йничка
«дружина одайника»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | азербайджанська |
| отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | азербайджанська |
| одая́ «кімната» | болгарська |
| о́да | гагаузька |
| ot «рід, плем’я, община, на ція, держава» | калмицька |
| ода «тс.» | караїмська |
| ода «тс.» | кримсько-татарська |
| одаjа | македонська |
| ода́е «кімната; загін для худоби, вівчарня» | молдавська |
| Otag | монгольська |
| oda «кошара» | польська |
| odа́ie «тс.» | румунська |
| о̏даjа «тс.» | сербохорватська |
| otok | тунгуська |
| oda «кімната» | турецька |
| отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | турецька |
| отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | турецька |
| отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | туркменська |
| отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | туркменська |
| ота- «зігріватися, розпалювати дрова» | тюркські |
| *о «зігріватися, розпалювати дрова» | тюркські |
| та «зігріватися, розпалювати дрова» | тюркські |
| ода «тс.» | уйгурська |
| отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | уйгурська |
| отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | уйгурська |
| odaj «хутір» | українська |
| odar «притулок для овець» | чуваська |
| üt «нора» | якутська |
| otug | ? |
| otoh «табір» | ? |
| öj | ? |
| ov | ? |
| ev | ? |
| ot | ? |
| ut | ? |
| üt «копати, заглиблювати, яма, заглиблення» | ? |
| отағ «намет, вогнище, житло; кімната» | ? |
| отаӄ «намет, вогнище, житло; кімната» | ? |
| от-/*о:т- «розпалювати вогонь» | ? |
| oda «кошара» | ? |
коме́дія
лат. cōmoedia «комедія» походить від гр. κωμφδία «тс.», пов’язаного з κωμφδός «комік, комедійний актор» (первісно «співак під час веселих і шумних процесій або у театральному комедійному хорі»), κωμαοιδός «тс.», що складається з етимологічно не зовсім ясного κωμος «весела, галаслива процесія; галаслива юрба гуляк; натовп, військо; пісня» (можливо, пов’язаного з іменником κώμη «село, поселення, містечко», спорідненим з лит. káimas, kemas, лтс. cìems «тс.», sàime «родина», псл. sěmьja, укр. сім’я́ «тс.») і слова ἀοιδός «співак; заклинач, чарівник», пов’язаного з ἀείδειϑ «співати», ἀοιδή «пісня; спів; сказання», ᾡδή «тс.», до яких зводиться також укр. о́да «урочистий ліричний вірш; хвалебна пісня»;
менш переконливе виведення р. комедиа́нт від нім. Komödiánt (Фасмер II 301; БЕР II 571) або п. komedjant (Смирнов 147);
іт. commediante «актор; (перен.) комедіант» пов’язане з commedia «комедія», що походить від лат. cōmoedia «тс.»;
форма комедіа́нт, найвірогідніше, через посередництво російської мови запозичена з італійської;
очевидно, через польське посередництво запозичено з латинської мови;
р. болг. Коме́дия, бр. камедыя, п. komedia, ч. komedie, слц. komédia, вл. komedija, м. комедија, схв. кòмēдија, слн. komédija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
комедіа́нт
комедіа́нтство
комеді́йний
кумедіа́нт
(розм.)
куме́дія
(розм.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| камедыя | білоруська |
| Коме́дия | болгарська |
| komedija | верхньолужицька |
| κωμφδία «тс.» | грецька |
| commediante «актор; (перен.) комедіант» | італійська |
| cōmoedia «комедія» | латинська |
| cōmoedia «тс.» | латинська |
| комедија | македонська |
| Komödiánt | німецька |
| komedjant | польська |
| komedia | польська |
| комедиа́нт | російська |
| Коме́дия | російська |
| кòмēдија | сербохорватська |
| komédia | словацька |
| komédija | словенська |
| о́да «урочистий ліричний вірш; хвалебна пісня» | українська |
| komedie | чеська |
| κωμφδός «комік, комедійний актор» (первісно «співак під час веселих і шумних процесій або у театральному комедійному хорі») | ? |
| κωμαοιδός «тс.» | ? |
| κωμος «весела, галаслива процесія; галаслива юрба гуляк; натовп, військо; пісня» (можливо, пов’язаного з іменником κώμη «село, поселення, містечко», спорідненим з лит. káimas, k$emas, лтс. cìems «тс.», sàime «родина», псл. sěmьja, укр. сім’я́ «тс.») | ? |
| ἀοιδός «співак; заклинач, чарівник» | ? |
| ἀείδειϑ «співати» | ? |
| ἀοιδή «пісня; спів; сказання» | ? |
| ᾡδή «тс.» | ? |
| commedia «комедія» | ? |
| комедіа́нт | ? |
ходи́ти «переміщатися, змінювати місце в просторі»
псл. xoditi, яке зводиться до іє. *sed-/sоd- «їхати; сидіти», що згодом розщепилося на омонімічні *sed-1 «сидіти» і *sed-2 «ходити, їхати» з наступним слов’янським переходом s- у х- у *sed-2 після префіксів на -і, -u, -r: pri-xoditi, *per-xoditi, u-xoditi, внаслідок чого оформився самостійний корінь xod-, пор. дінд. āsad «ступити, піти, досягнути», ustad- «відходити, виходити, зникати», ав. āhad «підходити», гр. ὁδός «шлях», ὁδίτης «мандрівник», ὁδεύω «мандрую»;
спроби пов’язати з дісл. gata «дорога між двома живоплотами», гот. gatwō «вулиця», н. Gasse «тс.» (Machek Slavia 16, 194, 211) непереконливі;
р. ходи́ть, бр. хадзі́ць, др. ходити, п. chodzić, ч. choditi, слц. chodit’, вл. chodźić, нл. chojźiś, полаб. xüdět, болг. хо́дя, м. оди «іти, ходити», ходник «тротуар», схв. хо̀дити, слн. hîditi, стсл. ходити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
cxoдoва́тий
«у формі східців»
безви́хідь
ви́хід
вихідна́
вихідни́й
вихідни́к
вихі́дчини
ви́ход
«продукт»
виходе́ньки
ви́хо́дець
виходе́чки
«ґанок»
виходжа́ти
вихо́джувати
вихо́дити
виходо́вий
вихо́док
«клозет»
вихо́дство
«еміграція»
ви́ходько
«виходець»
відхі́д
відхі́дливий
відхі́дни́й
відхі́дник
відхі́док
«клозет»
відхо́ди
відхо́дка
відхо́дник
відхо́жа
«музика, що супроводжує молодих до вінця у церкву»
відхожа́ти
«відходити»
відхо́жий
відхо́жка
вхід
вхі́дчини
до́хід
«плата, заробіток, винагорода; одяг і взуття для слуги»
дохі́дливий
до́хідок
«прибуток»
дохо́д
доходжа́лий
«дозрілий, літній (про людей)»
доходо́вий
до́ходок
«платня, дохід»
дохожа́лий
«немолодий»
дохожа́ти
дохожда́ти
за́хід
«ужиті заходи»
за́хі́д
«сторона світу; [спідня пола чумарки або свити]»
за́хідний
за́хідник
«той, хто із заходу; хто дуже турбується»
за́хідництво
заходе́ньки
«завулки, закутки»
захо́дець
«захожий»
захо́джуватися
за́ходи
захо́дини
«захід»
заходи́стий
захо́дити
захо́дитися
захо́дка
(гірн.)
захо́дливий
«клопітний»
за́ходливий
«старанний, працьовитий»
захо́дливість
«турбота, піклування; старанність, запопадливість»
захо́дний
«той, що має вхід»
заходо́вий
«призахідний; західний»
за́ходом
«занадто, надзвичайно»
заходу́щий
«західний»
захо́дько
«частий гість»
заходя́чий
захо́жий
зіхі́дний
«придатний для посіву (про зерно)»
зіходи́стий
«що конвергується»
зіхо́дити
навза́ходи
«перед заходом»
назаху́дний
на́хід
«навала, нашестя»
на́хідка
«знахідка»
нахідни́й
«навіжений»
на́хідок
«носіння, вживання протягом певного часу»
(чобíт)] Ж
нахо́дити
нахожа́лий
«тс.»
нахо́жий
«той, що прийшов»
неви́хід
невідхі́дно
«невідступно»
неві́дходом
недохі́д
«прибуток»
недохідни́й
«невигідний, нерентабельний»
недохо́дник
недохо́дячи
незахі́дний
незаходи́мий
необхі́дний
не́сходь
обіхі́дка
«обихід, поточний розхід; хата без загороди»
обіхідливий
«ввічливий, привітний»
обіхі́дчастий
«неогороджений»
обіхо́дитися
обіхо́дом
обхі́д
обхі́дливий
обхідни́й
обхі́дник
обхі́дно
обхідча́стий
обхі́дчатий
«необгороджений»
обхі́дчина
«щоденні витрати»
обхо́дження
обхо́дини
«обхід; церемонія, поведінка»
обхо́дити
обхо́дитися
обхо́дщина
«відзначення закінчення будівництва хати»
одхі́дний
«відхідний»
одхідни́к
«клозет»
одхі́дча
одхо́дник
(анат.)
отхи́тча
«викидень»
перехі́д
пере́хідка
«ялова корова»
пере́хідки
«поношений одяг»
пере́хі́дний
перехідниці
«перехідні ноти»
(муз.)
перехі́дність
перехо́ди
перехо́дини
«переселення»
перехо́ди́ти
перехо́дівка
«погана оцінка в школі»
перехо́дка
«кладка»
переходо́ве́ць
«перехожий»
переходо́вий
перехо́дом
пере́ходя
перехожа́ти
«переростати, перезрівати»
перехо́жий
підхі́д
підхі́дець
підхі́дний
підхо́дити
підходя́чий
підходя́щий
підхо́жий
«схожий»
похідни́й
похі́дний
похідни́к
«той, що несе смолоскип»
похі́дня
«перекидний місток; походня; смолоскип»
похо́д
похо́да́
похо́де́нька
похо́дження
похо́дистий
«з легкими схилами»
похо́дити
походна́
«пісня на весіллі»
походне́
«плата в цех від новоприйнятих»
похо́дній
похо́дність
«походження»
походо́вець
«учасник походу»
походю́чий
походю́щий
походя́щий
«пересувний, переносний»
похожа́лий
«непосидючий»
похоже́нець
«нащадок»
похо́жий
привхідни́й
призахі́дний
приодхо́дничий
«прихвосний»
при́хі́д
при́хідень
прихі́дець
прихі́дний
прихі́дцями
«уривками»
прихі́дько
прихо́д
при́ходень
прихо́дити
прихо́дитися
прихо́дний
приходський
прихо́дько
приходя́щий
прихо́жа
прихо́жалий
прихожа́нин
прихожа́ти
прихо́жий
прише́лець
прише́стя
при́шлий
при́шлість
про́йда
про́йдений
пройде́шнє
пройде́шній
пройдо́ха
про́йшлий
«торішній, минулий»
прохі́д
прохі́дка
прохідна́
прохідни́й
прохідни́к
прохідни́цький
прохідни́ця
прохі́дність
прохо́дець
«мандрівник»
проходжа́лий
проходжа́ти
прохо́дження
прохо́джувати
проходи́мець
прохо́дити
проходи́тий
прохо́дка
проходня́чка
«бродяча жінка»
прохо́дом
прохо́дчик
прохожа́лий
«прохожий»
прохо́жий
розхі́д
розхідни́й
розхо́дження
розхо́джувати
розхо́ди
розхо́дисто
розхо́дитися
розхо́дня
«в кінці»
розходу́щий
розхо́жий
схід
«сторона світу, частина горизонту; піднесення»
схі́день
«схід як сторона світу»
схі́дець
схі́дка
«сходка»
схі́дний
східня́к
схі́дці
східча́стий
сход
схо́да
«драбина»
сходата́й
«радник»
схо́день
«схід, ранок»
схо́дження
схо́ди
схо́дина
схо́дини
«схід, збори; зустріч, побачення»
схо́дистий
«пологий»
схо́дити
схо́дитися
схо́дка
схо́дні
схо́дно
схо́дня
сходове́ць
«східний вітер»
сходови́й
схо́дьбище
схожа́ти
схожда́ти
увіхо́дини
упрохо́дку
«прогулюючись»
усхо́д
«вхід; схід»
ухі́д
(іст.)
ухі́дчини
ухо́д
«гирло річки; догляд (хворого)»
уходи́ни
«захід»
ухо́дини
ухо́дити
уходу́хна
«походонька»
ухожа́й
«округ, район»
хід
хі́длі
«ходулі»
хідни́к
«прохід, вхід; тротуар; килимова доріжка»
хідня
«ходіння»
хода́
хода́к
«ходок, [заступник, довірена особа, переважно в земельній справі Г; залицяльник Дз, Мо]»
ходаки́
«личаки»
ходальни́ці
«дерев’яні ноги»
хода́рь
«ходок»
ходача́
«постіл»
ходаче́нник
«жебрак»
ходачи́на
«назва взуття»
хода́чка
«дівчина, до якої залицяються»
ходачко́вий
«дрібнопомісна шляхта»
хода́чник
«личкар, постоляр»
ходе́бщик
«мандрівний дрібний торговець»
(іст.)
ходе́ць
«ходок»
ходжа́й
«ходок»
ходжа́ти
хо́ди
«ходіння»
ходи́вний
«буденний (одяг)»
хо́дики
(годинник)
ходи́лиці
ходи́льниці
«ходулі»
ходи́льце
«все слабе, те, що хитається»
ходи́льця
«тс. тж; підставки в колисці, на яких вона гойдається ВеЗн»
ходи́ни
«ходіння»
ході́льник
«ходок»
ході́льниця
хо́дка
«рейс; [доріжка на березі, якою рибалки тягнуть невід Мо]»
ходни́к
«прохід, алея; [вид килима Г; кімнатна килимова доріжка Корз]»
ходня́
хо́дня
«дошка на дні човна, по якій ходять рибалки»
ходови́й
ходови́к
«риба, що йде по річці вгору нереститися»
ходови́тий
«той, що має гарний хід»
ходо́к
хо́дор
«алея»
хо́дора
ходо́ю
хо́ду
ходу́льний
ходу́ля
ходу́н
ходуна́й
«назва горшка в загадці»
ходуне́ць
«тс.»
ходу́ні
ходуно́к
«пристрій, у якому вчаться ходити немовлята»
ходуно́м
(ходити)
ходу́сеньки
ходу́сі
(дит.)
ходу́шка
«тс.»
ходьба́
ходю́шка
«тс.»
ходя́чий
хожа́й
«мішок, який носять за плечима торговці-рознощики»
хожа́лий
«той, що звик до ходіння»
хожа́ти
«тс.»
хо́жувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| āhad «підходити» | авестійська |
| хадзі́ць | білоруська |
| хо́дя | болгарська |
| chodźić | верхньолужицька |
| gatwō «вулиця» | готська |
| ὁδός «шлях» | грецька |
| āsad «ступити, піти, досягнути» | давньоіндійська |
| gata «дорога між двома живоплотами» | давньоісландська |
| ходити | давньоруська |
| оди «іти, ходити» | македонська |
| chojźiś | нижньолужицька |
| Gasse «тс.» | німецька |
| xüdět | полабська |
| chodzić | польська |
| xoditi | праслов’янська |
| ходи́ть | російська |
| хо̀дити | сербохорватська |
| chodit' | словацька |
| hîditi | словенська |
| ходити | старослов’янська |
| ходник «тротуар» | українська |
| choditi | чеська |
| *sed-/sоd- «їхати; сидіти» | ? |
| *sed- «сидіти» | ? |
| *sed- «ходити, їхати» | ? |
| s- | ? |
| -u | ? |
| -r: | ? |
| *per-xoditi | ? |
| u-xoditi | ? |
| xod- | ? |
| āsad «ступити, піти, досягнути» | ? |
| ustad- «відходити, виходити, зникати» | ? |
| ὁδίτης «мандрівник» | ? |
| ὁδεύω «мандрую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України