ОД — ФРАЗЕОЛОГІЯ

раз од ра́зу.

Через певні проміжки часу; іноді. Приклади
  • Присушений паперами і чужою горілкою, писар… щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (М. Стельмах)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
  • полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
  • Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
  • А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
  • Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
  • Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
  • Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
  • Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

від (од) [са́мої] зорі́.

Від самого ранку, зрання. Приклади
  • Уже ж, бач, думав він [Рябко], не дурно це в дворі Од самої тобі зорі Всі панькаються коло мене (П. Гулак-Артемовський)

час від (од) ча́су.

Іноді, інколи або через певні періоди. Приклади
  • Од часу до часу вона кликала Остапа. Одповіді не було (М. Коцюбинський)
  • Микола час од часу мугикав, підсідав до піаніно, брав акорди (Олесь Досвітній)
  • від (од) ча́су до ча́су. Чоловік… копає ту нивку великою мотикою і часто викидає каміння з землі, від часу до часу спиняючись та втираючи піт з обличчя (Леся Українка)
  • — Лікаря ми будемо присилати час від часу (Григорій Тютюнник)
  • Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду, в мигаючу під напором хвилі траву, в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер (І. Франко)

вали́тися (па́дати) від ві́тру.

Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. Приклади
  • хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах)
  • так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
  • [Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко)
  • — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар)
  • А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський)
  • Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)

від (од) щи́рого се́рця.

перев. зі сл. віта́ти і под. Палко, гаряче. Приклади
  • Кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась, а Павло обняв і поцілував її від щирого серця (П. Куліш)
  • — Вітаю од щирого серця панну Гризельду! — промовив князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. каза́ти і под. Відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно. Приклади
  • Від щирого серця кажу вам: ви — ідеальний батько (Л. Яновська)
  • Що ж їй тут казати? Вона від щирого серця тут і каже: Як же вас ще полюбити? (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. пла́кати і под. Нестримно. Приклади
  • Володько довго та хоробро змагався зі спазмами плачу,.. Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби,. .. не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця (У. Самчук)

від (од) пу́за, зі сл. ї́сти, годува́ти і под.

Досхочу. Приклади
  • Іван старався [рубати дрова й допомагати поварові] з усіх сил, тим більше, що годували од пуза: скільки живе, не їв Івана стільки м'яса та сала (А. Дімаров)
  • — От понаїдались кавунів! Що називається, од пуза. Далі їсти вже нема змоги — нікуди (В. Нестайко)
  • Ну чого ж це ти такий сумний? Дружок твій жениться, нагулявся ти на весіллі від пуза (Є. Гуцало)
  • — На фронт би швидше. Там хоч годуватимуть від пуза,— висловлював він [Денис] заповітну думку (Григорій Тютюнник)

із кутка́ в куто́к; із кута́ в кут, зі сл. тиня́тися, ходи́ти, бі́гати і т.ін.

Усюди, скрізь. Приклади
  • То був мовчущий, сердитий чоловік, якийсь невдачник, котрого доля весь вік гонила з кута в кут (І. Франко)
У різних напрямках. Приклади
  • од кутка́ до кутка́. Він почав ходити по світлиці.. од кутка до кутка (І. Нечуй-Левицький)
  • Кремезний та рвучкий юнак то сідав на табурет, то бігав з кутка в куток (О. Ільченко)
  • Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (В. Гжицький)

з ро́ку до ро́ку.

Поступово, з часом. Приклади
  • рік од ро́ку. Рік од року вертаючись із інституту, дуже запишна, гордовита стає панна Наталя (С. Васильченко)
  • Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Ти з року до року все вище росла (М. Рильський)

Од дерева одірваний листочок.

Цей образ зустрічаємо у вірші «Листочок» (1815) французького поета і драматурга А. В. Арно. Схожий вислів є в поезії М. Лєрмонтова «Дубовый листок оторвался от ветки родимой…» (1841). Образ листочка, відірваного від дерева й підхопленого бурею, асоціювався сучасниками з долею політичного вигнанця, переслідуваного деспотизмом. Приклади
  • Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок!
    Мене від тебе доленька жене,
    Немов од дерева одірваний листочок…
    І мчить залізний велетень мене.
    (Леся Українка, Подорож до моря)

Од віку до віку.

Цитата з основної християнської молитви «Отче наш», яку Ісус Христос промовив у Нагірній проповіді, що закінчується словами: «Бо Твоє є царство, і сила, і слава од віку до віку» (Матв., 6, 13). Часто вживається у латинській формі — «in saecula saeculoram». Приклади
  • Над всім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічности. Як крила тих вітряків, що чорніють над полем: байдужно і безупинно роблять в повітрі круг, немов говорять: так буде вічно… так буде вічно… in saecula saeculorum… in saecula saeculorum… (M. Коцюбинський, Intermezzo)
  • ..Лежить мого роду без ліку.
    По тих степах, по горах Дніпрових,
    По балищах і лугах Низових
    Живе його слава од віку до віку.
    (П. Куліш, Народна слава)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання